Головна
ГоловнаПриродоресурсове, аграрне, екологічне правоАграрне право → 
« Попередня Наступна »
В. М. Гайворонський, В. П. Жушман, В. М. Корнієнко. Аграрне право України, 2003 - перейти к содержанию учебника

§ 4. Організаційно-правове забезпечення підготовки фахівців необхідних професій для агропромислового комплексу


Вихідною ланкою розвитку соціальної сфери села, його відродження й розбудови є організаційно-правове забезпечення підготовки фахівців необхідних професій для АПК. Відомо, що аграрна та земельна реформа належать до визначальних у державотворенні України, гарантуванні її продовольчої безпеки, а тому роль надійного кадрового забезпечення висококваліфікованими фахівцями сільського господарства переоцінити неможливо. Очевидним є також те, що відсутність належної правової бази щодо кадрового забезпечення висококваліфікованими фахівцями сільськогосподарського виробництва негативно впливає на цей процес. Проте не можна сказати, що ця проблема взагалі законодавством не врегульована.
Так, тим же Законом «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу» (ст. 22) регламентовано, що до всіх вищих навчальних закладів (університетів, інститутів), коледжів, технікумів і т. ін. встановлюється квота прийому сільської молоді, яка є обов'язковою до виконання. Порядок і умови квотування встановлюються Урядом.
Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів і робітничих кадрів для виробничої і соціальної сфери села в державних навчальних закладах здійснюється за рахунок державного і місцевого бюджетів, а також на підставі договорів про оплату навчання між навчальними закладами та підприємствами, організаціями.
Цим же Законом передбачений порядок перепідготовки і підвищення кваліфікації працівниками сільського господарства. Зокрема, передбачається, що перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів і робітничих кадрів є обов'язковими і проводяться періодично в строки, визначені державними органами.
Виходячи з позицій вищевказаного Закону, з метою подальшого розвитку його положень і втілення в життя Президент України в ст. 1 Указу «Про Основні засади розвитку соціальної сфери села» передбачає пріоритетність запровадження нових форм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців для виробництва та соціальної сфери села, створення належної матеріально-технічної бази для навчальних закладів, які готують таких фахівців, а також розробку і реалізацію сучасних програм перепідготовки та професійного навчання незайнятого населення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 4. Організаційно-правове забезпечення підготовки фахівців необхідних професій для агропромислового комплексу"
  1. § 1. Поняття, значення, проблеми та правове регулювання відносин у сфері соціального розвитку села
    організаційно-економічні і правові заходи, спрямовані на поліпшення життєзабезпечення сільського населення в умовах становлення приватного сектора в аграрній сфері. Зокрема, це допомога відсталим селам і регіонам; надання державних кредитів на житлове та інше будівництво працівникам агропромислового комплексу; матеріальне та інше стимулювання переселенців у сільську місцевість; поліпшення
  2. § 4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
    організаційно-правовою формою, обов'язковою для його укладення. Замовником може бути будь-яка юридична чи фізична особа; якщо договір укладається у зв'язку та з приводу здійснення підприємницької діяльності, для замовника обов'язковою є наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності. В інших випадках наявність такого статусу не вимагається. Статус підрядника обумовлюється конкретною
  3. § 1. Особливі умови процесуальної діяльності як професії
    організаційних основ виконуваних індивідом професійних функцій, а з іншого - удосконаленню організації цієї діяльності. У цьому аспекті значний інтерес становить така галузь суспільної діяльності людини, як процесуальна, слідча, судова діяльність. Слідча робота з погляду її психологічних показників є найменш вивченою галуззю професійної діяльності людини, що багато в чому утруднює вирішення
  4. § 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
    організаційно-правові форми основаних на колективній формі власності юридичних осіб, Я. М. Шевченко неоднозначно визнала їх єдиними носіями колективної власності, відзначивши наявність різного ступеня чи характеру майнових відносин між носіями колективної власності і трудовими колективами, колективами орендарів, працівниками колективного підприємства, членами кооперативу, засновниками даної
  5. § 3. Державний вплив на сільськогосподарське виробництво та інші галузі АПК в умовах ринкової економіки
    організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки і окремих адміністративно-територіальних одиниць як складових частин загальної системи державного регулювання. Система прогнозних і програмних документів, за Законом, складається з прогнозів економічного і соціального розвитку України на
  6. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    організаційних та правових умов господарювання ___ 1 Знаменський Г. Економічна політика і законодавство // Право України. - 2008. - № 7. - С. 40. і товарно - грошового ринку. Основні напрями державної економічної політики для їх забезпечення визначені статтею 10 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме: ­ структурно - галузева політика, спрямована на здійснення державою
  7. § 2. Підприємництво як спосіб господарської діяльності
    організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально - технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів; ­ забезпечення підприємця матеріально - технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються, здійснюється з метою виконання підприємцем поставок, робіт чи послуг для пріоритетних
  8. § 1. Регулювання підприємницької діяльності як засіб підтримки підприємництва
    організаційно-господарські та внутрігосподарські відносини. При цьому предметом державної регуляторної політики можуть бути лише організаційно-господарські відносини (відносини між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю). Інші господарські відносини належать не до державної регуляторної, а до іншої політики,
  9. § 3. Фінансування заходів державної підтримки підприємництва
    організаційно - правових форм форм власності незалежно від предмета та мети їх діяльності, що сприяє їх щорічному збільшенню. Відносини з державної підтримки малого підприємництва регулюється ГК (ч. 2 ст. 48), Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000p., Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження
  10. § 5. Поняття та види кооперативів
    організаційно-правових форм юридичних осіб колективної форми власності Шляхом створення виробничого кооперативу громадяни реалізують свої права на працю та на здійснення підприємницької діяльності, результатами якої є отримання прибутку, обслуговуючого - задовольняють свої потреби у послугах певного виду, споживчого - забезпечують себе товарами, результатами виконаних робіт, наданих послуг.