Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 111. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.
За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Коментована стаття визначає юридичні підстави і зміст основних стадій процедури дострокового припинення повноважень Президента України в порядку імпічменту. На відміну від відставки яка має добровільний характер, усунення Президента України з поста передбачає примусове позбавлення глави держави його повноважень і недоторканності.
Усунення Президента з посади є заходом конституційно-пра-вової відповідальності глави держави. Метою імпічменту є звільнення Президента з посади і позбавлення його президентського імунітету для подальшого притягнення до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Закріплена Конституцією України процедура імпічменту є досить складною і багатоетапною. її складність визначається особливою роллю Президента у державному механізмі України, необхідністю створення системи гарантій від необгрунтованого застосування цієї міри юридичної відповідальності до глави держави.
Частина І коментованої статті визначає, що юридичною підставою для усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є вчинення ним державної зради або іншого злочину. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Приводом для порушення питання про усунення Президента України з посади є відомості про вчинення ним діянь, що містять ознаки злочину. При цьому слід мати на увазі такі обставини.
По-перше, державна зрада також є злочином, ознаки якої містяться у ст. 111 Кримінального кодексу України. Вона визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Тому в цілому можна сказати, що юридичною підставою для імпічменту є вчинення главою держави злочину.
По-друге, Конституція України на відміну від багатьох зарубіжних конституцій, не містить вказівки на ступінь суспільної небезпеки злочину, вчиненого главою держави. Це дає змогу зробити висновок, що юридичною підставою для імпічменту є вчинення Президентом України будь-якого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України.
По-третє, особа вважається винною у вчиненні злочину лище з моменту набуття чинності обвинувального вироку суду щодо неї До моменту прийняття рішення Верховною Радою України про імпічмент Президент України має імунітет і кримінальній відповідальності не підлягає. Тому юридичною підставою для імпічменту слід вважати не вчинення ним злочину як такого, а лише наявність у його діяннях ознак складу злочину. Остаточне рішення щодо наявності події злочину або складу злочину має винести суд загальної юрисдикції після завершення процедури імпічменту.
По-четверте, Президент може бути усунений з посади в порядку імпічменту тільки Верховною Радою України як єдиним колегіальним органом загальнонародного представництва.
Частини 2-6 коментованої статті характеризують послідовність основних стадій процедури імпічменту та їхній зміст.
Ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Це означає, що пропозиція про висунення звинувачення проти Президента у вчиненні ним злочину має виходити не менш як від 226 народних депутатів України. Ця пропозиція має бути вмотивованою і містити конкретні вказівки на ознаки злочину, який ставиться йому за провину, і обгрунтування його причетності до цього злочину.
Згідно з Регламентом Верховної Ради України за тими самими підставами процедуру імпічменту щодо однієї й тієї ж особи не може бути порушено повторно, крім випадку виявлення нових обставин.
Вирішенню питання про імпічмент глави держави Верховною Радою України має передувати парламентське розслідування. Для проведення розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаютьсяспеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Основне завданнякомісії полягає в детальному вивченні й обговоренні матеріалів,зібраних ініціативною групою, залучення нових матеріалів і документів, які підтверджують або спростовують висунуті звинувачення у вчиненні Президентом злочину. Спеціальна слідча комісія заслуховує на своїх засіданнях осіб, які мають відомості про1акти, покладені в основу пропозиції про висунення звинувачення, розглядає відповідні документи, заслуховує Президента Украї-їй або його представника. йи
ІЗгідно з Регламентом Верховної Ради України перше засідання тимчасової слідчої комісії повинно відбутися не пізніше як через 24 години з моменту її обрання. На першому засіданні комісія обирає голову і секретаря, затверджує процедуру своєї діяльності І складає план роботи. Вона веде протоколи і стенограми засідань. Всі засідання комісії є закритими і інформацію про її діяльність може одержати в будь-який час тільки Голова Верховної Ради України. Доцільність і обсяг надання парламенту попередньої інформації тимчасова слідча комісія визначає самостійно.
Тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма засобами встановлення істини: допитувати свідків, вимагати і досліджувати (вивчати) документи, проводити експертизи, слідчі експерименти тощо. Порядок одержання і дослідження (вивчення) доказів встановлюється комісією відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому висновку, який повинен містити відомості про:
1) факти і обставини, які стали підставами для розслідування;
2) факти, встановлені комісією, і докази, якими це підтверджується; 3) факти, що не підтвердилися, і причини цього.
Підготовлений комісією спеціальний висновок передається до Верховної Ради України і підлягає обговоренню на її пленарному засіданні. Згідно з Регламентом Верховної Ради України матеріали, подані тимчасовою слідчою комісією, розповсюджуються серед народних депутатів не пізніш як за три дні до розгляду цього питання на пленарному засіданні.
За змістом коментованої статті для продовження процедури усунення Президента з посади в порядку імпічменту висновок комісії має підтверджувати його вину і свідчити про наявність підстав для його усунення з поста.
Згідно з Регламентом Верховної Ради України засідання парламенту щодо розгляду висновку тимчасової слідчої комісії є відкритими. Вони можуть бути закритими тільки тоді, коли стосуються Питань державної безпеки або становлять державну чи іншу охоро-нювану законом таємницю. Вони можуть бути закритими також на прохання особи, щодо якої порушено процедуру імпічменту, якщо питання стосуються ЇЇ особистого життя або членів її сім'ї.
Після інформації головуючого на засіданні Верховна Рада України заслуховує доповідь тимчасової слідчої комісії. Документ оголошується головою комісії або доповідачами, визначеними для цього комісією. Доповідачі зобов'язані відповідати на всі запитання народних депутатів та особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту. Особа, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, має перевагу в черговості постановки запитань доповідачам. Після закінчення доповіді і відповідей на всі запитання головуючий на засіданні надає слово особі, щодо якої здійснюється процедура імпічменту. Час для її пояснень не обмежується. Особа, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, повинна або заперечувати, або визнавати обвинувачення стосовно кожного його пункту. Заперечення обвинувачень має бути вмотивованим. Особа, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, має право в будь-який момент слухання виступити з поясненнями, клопотаннями про витребування і долучення нових документів, про виклик свідків або про додатковий допит раніше допитаних, проведення експертизи.
Після оголошення доповідей, відповідей на запитання і виступу особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту, головуючий на засіданні надає слово для виступів народним депутатам, які зобов'язані чітко формулювати своє ставлення до обвинувачення, обґрунтовуючи, які з його пунктів вони вважають доведеними і які - ні.
Після виступу народних депутатів головуючий на пленарному засіданні ставить на голосування питання про закінчення слухань. При цьому обов'язково заслуховується думка особи, щодо якої здійснюється процедура імпічменту.
За підсумками обговорення висновку Верховною Радою України може бути прийняте рішення про висунення звинувачення Президентові у вчиненні злочину, яке приймається не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту, тобто не менш як 300 голосами народних депутатів України.
Висунуте Верховною Радою України звинувачення має бутинадіслане до Верховного Суду і Конституційного Суду України.Верховний Суд має надати висновок про наявність або відсутність у діяннях Президента України ознак складу злочину. Цеє цілком логічним, оскільки саме Верховний Суд України очолюєсистему судів загальної юрисдикції, до компетенції яких входитьрозгляд кримінальних справ. При цьому його висновок не маєюридичної сили вироку; його можна використати тільки в межахпроцедури імпічменту.- -.-!
Конституційний Суд має надати висновок про додержання конституційної процедури імпічменту, тобто об'єктом аналізу єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні є діяльність Верховної Ради України, ініціативної групи і спеціальної тимчасової слідчої комісії.
Зміст ч. 6 коментованої статті дає підстави стверджувати, що за наявності висновку Верховного Суду України про відсутність у діяннях Президента України складу злочину, а також при встановленні Конституційним Судом порушень порядку висунення звинувачення, процедура імпічменту взагалі має бути припинена.
Рішення про усунення Президента України з посади за наявності відповідних висновків Верховного Суду і Конституційного Суду приймає Верховна Рада України. Таке рішення вважається прийнятим, якщо при голосуванні з цього питання за усунення Президента з посади висловиться не менш як три чверті від конституційного складу парламенту, тобто принаймні 338 народних депутатів України. При цьому мають бути ретельно обговорені всі документи, пов'язані з процесом імпічменту, зазначені в
Конституції.
Рішення про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту приймається шляхом поіменного голосування щодо кожного пункту обвинувачення та в цілому. Голосуванням щодо пункту звинувачення визначається доведеність викладених у ньому фактів та вина Президента України у пред'явленому за цим пунктом звинуваченні. Голосуванням у цілому визначається достатність підстав для усунення Президента України з посади; це голосування проводиться, якщо хоча б з одного пункту звинувачення ця особа визнана винною. Про усунення з посади в порядку імпічменту Президента України Верховна Рада приймає постанову. Рішення Верховної Ради з цих питань не переглядаються.
Усунення з посади Президента України відбувається невідкладно. Глава держави вважається усуненим з посади з моменту оголошення про це головуючим на засіданні парламенту за Результатами голосування. Одночасно приймається рішення про припинення повноважень тимчасової слідчої комісії.
Про прийняте рішення Верховна Рада України повідомляє Генерального прокурора України і направляє йому, за наявності пе-Редбачених законом підстав, матеріали тимчасової слідчої комісії. При цьому додаткового рішення Верховної Ради України про на-
а

дання згоди на притягнення особи, усуненої з посади Президента України, до кримінальної відповідальності не потрібно.
На відміну від багатьох зарубіжних конституцій, Основний Закон України не передбачає загального терміну з моменту висунення звинувачення, протягом якого має бути прийняте рішення про усунення Президента України з посади. Ця прогалина Конституції має бути заповнена у спеціальному законі про імпічмент Президента України або в Законі України «Про Президента України». Зарубіжна і вітчизняна практика свідчать, що імпічмент через складну процедуру його проведення і підстави ініціювання, як правило, застосовується дуже рідко і не досягає свого результату.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 111. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину."
  1. Стаття 393. Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
    стаття визначає порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду: воно подається до суду, встановленого попередньою статтею, або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, може бути, передбачено
  2. Стаття 306. Спеціальна митна статистика
    Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається
  3. Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
    1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. 2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів
  4. Стаття 566. Виклик особи, яка перебуває за межами України
    статтею, якщо не залишить територію України, маючи таку можливість, протягом п'ятнадцяти діб або іншого строку, передбаченого міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, від моменту отримання письмового повідомлення органу досудового розслідування, прокуратури або суду про відсутність необхідності у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій за її
  5. Стаття 482. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу
    може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. 2. Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. 3. Обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу,
  6. Стаття 67. Звільнення від митного огляду
    Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які
  7. Стаття 4. Дія Кодексу в просторі
    може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України - за умови, що дане прохання не суперечить законодавству
  8. Стаття 72. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
    статті визначаються суб'єкти призначення всеукраїнського референдуму, його проголошення за народною ініціативою. Призначення, організація і проведення референдумів в Україні здійснюються, як і вибори, на основі демократичних засад відповідно з нормами Конституції України та Закону України від 3 липня 1991 р. «Про всеукраїнський та місцеві референдуми». Право призначення всеукраїнського
  9. Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
    статті 158 цього Кодексу. 3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку,
  10. Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
    статті Міністерство юстиції України з'ясовує наявність підстав, передбачених міжнародним договором України, для його задоволення. З цією метою Міністерство юстиції України може запитувати необхідні матеріали та інформацію в Україні або у компетентного органу іноземної держави. 5. Встановивши відповідність запиту про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим
  11. Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
    стаття визначає коло суб'єктів законодавчої ініціативи в парламенті України. Право законодавчої ініціативи - це право на подання до Верховної Ради України на обов'язковий розгляд нею законодавчої пропозиції, законопроекту чи поправки до законопроекту. Процедура здійснення цього права встановлюється насамперед Регламентом Верховної Ради України. Законопроекти, поправки до них чи законодавчі
  12. Стаття 413. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет
    стаття встановлює правила, які сприяють дотриманню юрисдикційного та дипломатичного імунітету по спорах з іноземними державами та міжнародними організаціями. 2. Частина 1 даної статті вказує на наявність трьох видів імунітету. 1) при пред'явленні позову до іноземної держави; 2) при здійсненні попередніх забезпечувальних засобів, тобто при забезпеченні позову (наприклад, арешт майна); 3) при
  13. Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
    стаття і розділ VIII ЦПК встановлюють порядок визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні. Визнання рішення іноземного суду - це поширення його законної сили на територію України, а його виконання - застосування засобів примусового рішення іноземного суду в Україні на підставі відповідного рішення національного суду. 3. Дана стаття встановлює дві альтернативні умови, які визначають
  14. Стаття 454. Повноваження Верховного Суду України
    статті 445 цього
  15. Стаття 96. Заборона щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України
    може бути оскаржено до
  16. Стаття 415. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів
    стаття визначає порядок виконання доручень іноземних судів судами України. Суди України можуть виконувати доручення іноземних судів по врученню повісток, інших документів, допиту сторін і свідків, провадженню експертизи, огляду на місці та ін. Ці дії не можуть виконуватися, якщо це суперечить суверенітету України, загрожує її безпеці або не входить у компетенцію суду (див. коментар до ст. 396
  17. Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
    1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Україною, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість
  18. Стаття 444. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
    порядку, встановлених цим