Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.
Стаття містить основні положення щодо завершальної стадії процесу формування суддівського корпусу - стадії призначення
(обрання) на посаду судці. Норма містить розмежування компетенції глави держави й вищого законодавчого органу держави щодо формування суддівського корпусу судів загальної юрисдикції. Загальні питання призначення (обрання) на посади суддів Конституційного Суду України врегульовані ст. 148 Конституції.
Частина 1 ст. 128 закріплює, що подання про призначення на посаду судді щодо осіб, які вперше претендують на її зайняття, вноситься компетентним органом Президентові. Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України» (далі - Закон) подання Президентові про призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років вносить Вища рада юстиції на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів. Рішення про призначення особи на посаду судді строком на п'ять років оформлюється Указом Президента України, у якому вказується конкретний суд, посада, на яку його призначено, і строк повноважень.
Очевидно, що кількість подань, які повинен розглянути Президент для ухвалення рішення про призначення кандидата на посаду судді, є чималою. У зв'язку з цим в Україні необхідно прийняти відповідний закон, яким встановлювався б особливий порядок попереднього розгляду подань щодо кандидатур на посади суддів в Адміністрації Президента, були б урегульовані всі процедурні питання цієї стадії формування суддівського корпусу, з тим щоб гарантувати обіймання посади судді гідними кандидатами.
Перед тим як призначений суддя одержить можливість реалізувати повноваження по здійсненню судової влади, він зобов'язаний пройти ще один етап - стадію вступу на посаду. Згідно зі ст. 10 Закону України від 15 грудня 1992 р. «Про статус суддів» уперше призначений суддя в урочистій обстановці приносить присягу перед Президентом України.
Присяга є одним із найважливіших атрибутів вступу на посаду носіїв судової влади; вона символізує їх особливий статус, відповідальність перед суспільством.
Принесена привселюдно і скріплена підписом судді присяга є юридичним актом, що фіксує момент його вступу на посаду, визначає фактичне набуття ним права відправлення від імені держави правосуддя. Суддя, який не приніс присяги, не може бути допущений до здійснення судової влади. Тому перед законодавцем постає завдання розробити і прийняти відповідний закон, що визначав би порядок і строки проведення цієї церемонії.
Прийняття рішення про обрання на посаду судді без визначення строку повноважень Конституцією віднесено до компетенції Верховної Ради України. Відповідно до ч. 1 ст. 61 цього Закону подання про безстрокове обрання судді на посаду до Верховної Ради України вносить Голова Верховного Суду України (голова відповідного Вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Конституція проголошує, що на зазначені посади судді обираються, чим наголошується, що відповідне рішення приймається колегіальним органом за результатами голосування. Це положення зумовлює необхідність прийняття відповідного закону про обрання на посаду професійного судді безстроково, у якому мають бути врегульовані процедурні питання ухвалення відповідного рішення Верховною Радою України, як-от: підстави розгляду кандидатури, порядок попереднього розгляду кандидатури для обрання на посаду судді безстроково, порядок обрання на пленарному засіданні Верховної Ради України, питання опублікування рішення про обрання судді на посаду безстроково.
Частина 2 коментованої статті встановлює загальний порядок обрання на посаду і звільнення з посади Голови Верховного Суду України. Голова Верховного Суду України обирається на посаду і звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом. Таємне голосування забезпечує анонімність волевиявлення кожного голосуючого. Згідно зі ст. 51 Закону Голова Верховного Суду України обирається строком на п'ять років із правом повторного обрання, але не більше ніж на два строки. Голова Верховного Суду України вважається обраним, якщо за його кандидатуру проголосувала більшість від загального складу Пленуму.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону процедура обрання на посаду Голови Верховного Суду України і звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пленуму Верховного Суду України, затвердженим Пленумом. Не допускається зміна регламентної процедури пізніше шести місяців до закінчення строку повноваження Голови Верховного Суду України.
Таким чином, Голова системи судів загальної юрисдикції обирається самим суддівським співтовариством - членами Пленуму Верховного Суду України. Голови інших судів загальної юрисдикції призначаються на посаду (і відповідно звільняються з по-сади) строком на п'ять років із числа суддів Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів - голови відповідного Вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної ради суддів). Ці положення передбачають необхідність нормативного врегулювання процедури попереднього розгляду кандидатури на посаду Голови суду в Адміністрації Президента зі збереженням гарантій незалежності судової влади.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом."
  1. Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
    статті 158 цього Кодексу. 3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку,
  2. Стаття 158. Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
    статтею 156 цього Кодексу. 2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що: 1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої
  3. Стаття 31. Склад суду
    статті. 2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів. 3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі
  4. Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
    статтями 376 і 377. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення впливу на суддю, незалежно від того, чи вдалося винному перешкодити судді у виконанні ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення. 4. Суб'єкт злочину загальний. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета - перешкодити
  5. Стаття 32. Територіальна підсудність
    статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи
  6. Стаття 137. Зміст повістки про виклик
    посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; 2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв'язку; 3) ім'я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик; 5) процесуальний статус, в якому перебуває
  7. Стаття 320. Запасний суддя
    призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання. 2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний
  8. Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
    статті Особливої частини КК і суд, застосовуючи загальні засади призначення покарання, дійде висновку про необхідність застосування цього додаткового покарання в конкретній кримінальній справі. У разі призначення засудженому додаткового покарання у виді штрафу виконання такого покарання здійснюють органи Державної виконавчої служби. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
  9. Стаття 117. Поновлення процесуального строку
    судді, суду. 2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. 3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням
  10. Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
    професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати; 6) депутата місцевої ради; 7) адвоката; 8) Генерального прокурора України, його
  11. Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
    статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. 3. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися
  12. Стаття 112. Зміст повідомлення
    посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідомлення; 2) адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв'язку; 3) ім'я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення; 5) процесуальний статус, в якому перебуває особа, що
  13. Стаття 211. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
    статті 209 цього Кодексу. 2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного
  14. Стаття 310. Порядок оскарження ухвал слідчого судді
    судді здійснюється в апеляційному
  15. Стаття 499. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
    статтею 498 цього Кодексу, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена у приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотанням прокурора згідно з правилами,
  16. Стаття 67. Види процесуальних строків
    стаття передбачає два види строків: установлені законом і призначені судом або суддею. До першого виду належать, наприклад, строки на апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК), на порушення питання про постановления додаткового рішення (ст. 220 цього Кодексу) та ін. До другого - строки, тривалість яких визначає суд або суддя з урахуванням характеру конкретної процесуальної дії. Так, відповідно до ст.