Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

42.1. Поняття управління в галузі внутрішніми справами

Управління в галузі внутрішніх справ являє собою виконавчо-розпорядчу діяльність державних органів і спеціально уповноважених громадських організацій, спрямовану на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, громадського порядку, громадської безпеки, боротьбу зі злочинністю, ліквідацію умов і причин її породжують.

Управління в сфері внутрішніх справ - це особлива область адміністративно-політичної діяльності держави, значення якої визначається надзвичайно актуальними завданнями великого політичного ваги в діяльності органів внутрішніх справ, а також поза системою Міністерства внутрішніх справ. Функції управління внутрішніми справами є досить складними. Вони охоплюють великі за обсягами, різноманітні за характером і правовою природою завдання організації охорони правопорядку та боротьби із злочинністю. Різноплановий характер управлінської діяльності органів внутрішніх справ проявляється у двох напрямках: по-перше, в організаційній діяльності, по-друге, під внешнесістемной діяльності. Інакше кажучи, крім організаційного управління з виконання поставлених завдань з охорони правопорядку та боротьбі із злочинністю, вони покликані здійснювати управлінські функції поза системою Міністерства внутрішніх справ щодо різних суб'єктів правовідносин, зокрема громадян, посадових осіб та цивільних установ.
У багатьох працях з адміністративного права та управління професор І. П. Голосніченко перший напрямок управлінської діяльності відносить до внутрішньосистемної або організаційного управління. Ця діяльність спрямована на впорядкування управлінських відносин, що виникають у питаннях організації самої системи та структури органів внутрішніх справ, а також забезпечення необхідних умов для її функціонування.
До другого напрямку він відносить внешнесістемную управлінську діяльність, або правоохоронну адміністративну деятельность1, зміст якої зводиться до забезпечення співробітниками органів внутрішніх справ функцій з охорони правовідносин. Тому одним із важливих завдань управління у сфері внутрішніх справ є практичне проведення в життя встановлених правил керування поведінкою і діяльністю посадових осіб у рамках, визначених правовими нормами, створення ним необхідних умов для дотримання встановлених правил, переконання в необхідності їх дотримання, надання допомоги громадськості та адміністрації підприємств і-установ усіх форм власності у підтримці відповідного порядку в громадських місцях.
Основу громадського порядку складають правила поведінки в громадських місцях: на вулицях, у парках, гуртожитках, соціально-культурних установах, які регулюються правовими, моральними та іншими соціальними нормами. Разом з цим, до складу громадського порядку входять також відносини, які виникають поза громадських місць, але за своїм характером на-
1 Голосніченко I. П. Адміністративне право України (основні категорії и Поняття). - К., 1998. - Ст. 40-45.

Правління на забезпечення громадського спокою, створення нормальних умов для діяльності державних і громадських організацій, охорони честі і гідності громадян.
Складність охорони громадського порядку полягає в тому, що вона пов'язана з поведінкою громадян переважно поза сферою виробництва, тому організаційний вплив адміністрації підприємств і установ вкрай обмежені.
Безпосередня охорона громадського порядку здійснюється переважно створеними для цього державними органами і самодіяльними організаціями населення. У системі Міністерства внутрішніх справ України вона здійснюється, перш за все, службою міліції громадської безпеки, постовими і патрульними міліціонерами, інспекторським складом адміністративної служби органів внутрішніх справ, а також військовослужбовцями внутрішніх військ і пр. підрозділами органів внутрішніх справ, які визначаються як суб'єкти управління. До об'єктів управління внутрішніх справ, у сфері громадського порядку, відноситься те, на що спрямовано свідоме, планомірне, організаційне, систематичне вплив суб'єкта управління тобто:
- забезпечення безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
- запобігання і припинення правопорушень;
- охорона і забезпечення громадського порядку;
- виявлення і розкриття злочинів , пошук осіб, які їх вчинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- захист усіх форм власності від злочинних посягань;
- залучення порушників до відповідальності.
Для вирішення завдань з охорони правопорядку та боротьбі із злочинністю суб'єкт і об'єкт управління у сфері внутрішніх справ вступають між собою в взаємини, що утворюють систему управління. Між суб'єктом і об'єктом управління встановлюється прямий зв'язок (директива, наказ, розпорядження) і зворотна (доповідь, звіт, інформація про виконання) 1.
Крім цього, управлінські взаємини, утворивши систему управління у сфері внутрішніх справ, мають також свою структуру. У структурі виділяють відносини централізму і самостійності, субординації і координації, відповідальності перед державою і народом, змагання тощо.
Конституція України2 відносить органи внутрішніх справ до системи органів виконавчої влади, що здійснює уп-
1 Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ теорія, досвід, шляхи удосконалення. - X., 1996. - Ст. 11-42.
2 Конституція України. - К., 1996.

Равление у сфері громадського порядку. Виходячи з цих формальних позицій, а також з того, що органи внутрішніх справ реалізують норми законодавства України, при цьому виконуючи і функції управління у сфері громадського правопорядку, управлінську діяльність органів внутрішніх справ можна розглядати як державно-виконавчо-владну. При цьому як державне управління вона являє собою складно структуровану систему, яка охоплює всі сфери загального управління (питання планування, постачання, стандартизації тощо) і численні області (управління функціонально однорідними об'єктами, які мають єдину правову базу діяльності) державного апарату. Все це у своїй сукупності дає можливість визначити управління органів внутрішніх справ як різновид державного управління з усіма його загальними принципами. Разом з цим в управлінні органами внутрішніх справ використовуються специфічні форми управління, притаманні, по-перше, тільки для правоохоронної системи управління, по-друге, в специфічних умовах функціонування системи, таких як єдиноначальність, висока службова дисципліна, особливі умови проходження служби, в- третій, значна частина працівників органів внутрішніх справ користуються статусом працівника влади, який має повноваження застосовувати засоби адміністративного примусу, по-четверте, діяльність органів внутрішніх справ створює умови іншим державним органам, установам, організаціям, підприємствам і громадянам для реалізації їх функцій, прав і свобод1 .
Використання загальних принципів і специфічних принципів управління у сфері внутрішніх справ України вимагає необхідності розрізняти роль і місце в регулюванні правоохоронної діяльності норм державного та адміністративного права України.
Права, на яких будується організація влади в Україні, передбачається нормами державного права, а права, що регулюють діяльність управлінських структур державної влади в Україні, - нормами адміністративного права, яке регулює відносини, що складаються між:
- органами держави;
- органами держави та господарськими структурами незалежно від форм власності;
- органами держави і громадськими організаціями;
- органами держави і громадянами.
Діяльність органів внутрішніх справ має багатоаспектний характер, і вона забезпечує:
1 Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення . - X., 1996. - Ст. 78.

- Охорону громадського порядку;
- охорону громадської безпеки (правила дозвільної системи, безпеки дорожнього руху тощо);
- охорону державної, муніципальної та приватної власності;
- дотримання правил паспортної системи;
- здійснення дозвільної системи на придбання, зберігання і перевезення зброї, боєприпасів та вибухових речовин.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 42.1. Поняття управління в області внутрішніми справами "
  1. § 1. Муніципальні вибори, виборче право і виборча система
    поняттям виборів тісно пов'язане поняття виборчої кампанії. Виборча кампанія - діяльність з підготовки та проведення виборів, здійснювана в період з дня офіційного опублікування (публікації) рішення уповноваженого на те посадової особи, державного органу, органу місцевого самоврядування про призначення (проведенні) виборів, до дня подання виборчою комісією,
  2. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    поняття місцевого самоврядування можна розкривати як мінімум у двох аспектах: як право громадян, місцевого співтовариства на самостійне завідування місцевими справами і як одна з основ конституційного ладу, основний принцип організації влади , який разом з принципом поділу влади (поділ влади по горизонталі) визначає систему управління (поділ влади по вертикалі). Під
  3. § 3. Теоретичні основи побудови моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    понять "децентралізація" і "самоврядування". На думку А.Д. Градовський, ніяких особливих місцевих справ, місцевих завдань, що відрізняються по суті своїй від державних завдань, не існує. Тому немає у місцевих органів і своєї особливої компетенції. Усі повноваження вони отримують від держави, тобто ці повноваження є державними, і, таким чином, органи місцевого самоврядування мають
  4. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
    поняття "асоціація власників житла" (тотожне російському - "товариство власників житла"). Асоціація створюється для управління кондоминиумом ("кондомініум" від лат. "Співволодіння", "спільне користування"). Кожен домовласник в кондомініумі є також власником земельної ділянки, що входить до складу кондомініуму. На Заході, в США особливо, велика частина житлового
  5. § 3. Характерні риси деяких форм некомерційних організацій
    поняття релігійної групи - об'єднання, що не володіє статусом юридичної особи. Майнові відносини між членами такої групи можуть регулюватися відповідними нормами зобов'язального права. Місцева релігійна організація може бути заснована громадянами Російської Федерації в кількості не менше 10 осіб. Необхідно, щоб ці громадяни вже діяли як релігійна група
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
  7. § 1. Механізм держави: поняття, основні риси, структура
    поняття "механізм держави" і "державний апарат" зазвичай вживаються як синоніми, хоча існує точка зору, згідно з якою під державним апаратом розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділених для цього владними повноваженнями, а в поняття "механізм держави" включаються поряд з державним апаратом ще й
  8. 1. Поняття договорів найму житлових приміщень
    поняття, як "договір найму житлового приміщення". Однак до моменту видання цих актів питання про те, чи має відповідне поняття збірне значення або відноситься лише до договору соціального найму, особливої ролі не грав. Це пояснювалося тим, що режим, який був встановлений для іменованих тепер договорами комерційного найму договорів найму житлових приміщень, використовувався майже виключно в
  9. 1. Поняття договору доручення
    понять, складових тріаду: представництво - доручення - довіреність. --- Саме так назвав одну зі своїх робіт І.В. Шерешевський. Мається на увазі: Представництво. Доручення та довіреність. Коментар до ст. 38 - 40 і 251 - 275 Цивільного кодексу. М., 1925. Особливість цивільного обороту виражається в тому, що всі охоплюються їм різноманітні
  10. 7. Права та обов'язки сторін у договорі простого товариства
    поняття ведення справ взагалі (малося на увазі положення, яке містилося на с. 10 роботи Н.Г. Вавіна і А.Ж. Вормса "Товариство просте, повне і на вірі ". - М.Б.). Так як закон зовсім не вимагає обов'язкового особистого участі всіх членів товариства (бо ототожнювати "спільне действование" з "особистою участю" не можна), то слід визнати, що договірна обов'язок члена товариства до
© 2014-2022  yport.inf.ua