|
Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини (ч. 1 ст. 723 ЦК України).
Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому є консенсуальним, оскільки момент його укладення не співпадає з моментом передання предмету договору обдаровуваному.
Такий договір, як уже зазначалося, обов'язково повинен бути укладений у письмовій формі.
Із моментом передання дарунку обдаровуваному пов'язані відповідні права сторін, тому у договорі необхідно зазначити, коли дару-вальник має виконати свій обов'язок:
1) через певний строк,
2) у певний термін або
3) у разі настання конкретної відкладальної обставини (наприклад, народження дитини, вступ до вищого навчального закладу).
За цим договором, крім покладення додаткового обов'язку на дарувальника (передати дарунок у майбутньому), сторонам надаються додаткові, порівняно з іншими договорами дарування, права.
Так, дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ч. 1 ст. 724 ЦК України).
Обдаровуваний має право:
1) вимагати від дарувальника. передання дарунка або відшкодування його вартості у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором (ч. 2 ст. 723 ЦК України);
2) відмовитися від такого договору дарування у будь-який час до прийняття дарунка (ч. 2 ст. 724 ЦК України).
Якщо дарувальник або обдаровуваний помре до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, то такий договір припиняється (ч. З ст. 723 ЦК України). Однак, потрібно мати на увазі, що смерть дарувальника або обдаровуваного вже після настання визначених договором строку (терміну) або відкладальної обставини не припиняє дії договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому.
|
- § 1. Договір дарування
Базою для визначення договору дарування є норми ЦК (гл. 55); відповідні правові норми щодо безповоротної фінансової допомоги і а безоплатного надання товарів (робіт, послуг) містяться в Законі І Іро оподаткування прибутку підприємств". Додатково особливості інституту пожертви як різновиду дарування визначені законами » країни від 16 вересня 1997 р. "Про благодійництво та благодійні іріанізації"
- Які особливості договору дарування?
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність. Договір дарування, як і договори купівлі-продажу, міни, поставки, спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності в обдаровуваної особи. Як і продавець, дарувальник повинен бути власником
- Поняття та загальна характеристика договору дарування
. Відчуження майна не завжди відбувається на платних засадах. Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, договором дарування. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).
- § 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
Свого часу мала поширення теорія господарського договору як особливого виду договору. Зараз цей вид угод набув дещо інших рис, він активно використовується у сфері підприємницької діяльності. З'явився цей договір у СРСР ще під час кредитної реформи 30-х років. Але протягом тривалого часу термін "господарськіїй Договір" вживався у законодавчих актах не часто і, як правило, лише стосовно одного з
- СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Д-І
Дарування - договір, за яким одна сторона (даруваль-ник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Двостороння реституція - наслідок недійсності право-чину, який зобов'язує кожну зі сторін повернути другій стороні все одержане за правочином, а у разі неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його
- Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
- § 2. Види правочинів
Класифікація правочинів можлива за різними підставами. 1. Залежно від числа сторін, що беруть участь у правочині, їх поділяють на односторонні, двосторонні і багатосторонні. Саме така класифікація запропонована у ст. 202 ЦК. Односторонній правочин - це дія (волевиявлення) однієї сторони, спрямована на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків (видача довіреності,
- § 2. Види договорів
Класифікація договорів має не тільки теоретичне, але й важливе практичне значення. Так, виявлення спільних типових рис договорів і відмінностей між ними полегшує для суб'єктів правильний вибір виду договору, забезпечує його відповідність змісту регульованої діяльності. Крім того, класифікація сприяє подальшому вдосконаленню і систематизації законодавства, слугує меті кращого дослідження
- § 9. Договір позички
Договір позички регулюється гл. 60 ЦК. Частина 3 ст. 827 Кодексу поширює на відносини позички положення щодо договору найму, що вміщені в його гл. 58. Таким чином, інститут позички регулюється загальними нормами ЦК щодо договору найму в частині, що не суперечить спеціальним положенням, присвяченим суто договору позички. Договір позички регулюється також підзаконними нормативними актами, зокрема,
- § 4. Способи укладання господарських договорів
Укладання господарського договору - це нормативно закріплені взаємні дії господарських організацій, спрямовані на встановлення господарсько - договірних відносин та визначення зміст договірного зобов'язання. Вимоги застосування певних процедур (порядку) укладання господарського договору можуть бути передбачені законом (наприклад, про товарну біржу) або встановлюються волевиявленням сторін. На
|