Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції


Поняття та загальна характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції. Договір контрактації сільськогосподарської продукції визначає відносини щодо заготівлі сільськогосподарської продукції, що становить основу добробуту будьякого суспільства. Специфікою сільськогосподарського виробництва є пряма залежність від погодних умов, інших випадкових факторів, що впливають на результат (хвороби тварин, шкідники рослин тощо). Це робить виробника сільськогосподарської продукції економічно слабшою стороною договору (на відміну, наприклад, від продавця за договором поставки). Тому основна спрямованість регулювання відносин щодо контрактації сільськогосподарської продукції - це підвищення рівня правового захисту виробника-продавця.
Важливість договору контрактації для сільгоспвиробників очевидна: він надає можливість одержати авансом кошти, необхідні для виробництва сільськогосподарської продукції (наприклад, для придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, необхідних запчастин), визначити найбільш вигідні (а отже, й найбільш необхідні для споживача) напрями своєї діяльності, розширити виробництво тощо.
Держава за допомогою договорів контрактації може впливати на кількісні показники виробництва сільськогосподарської продукції, стимулюючи ті або інші напрями виробництва й тим самим регулювати ціни на таку продукцію.
Даний договір - один із видів договорів купівлі-продажу. Водночас його зміст охоплюється загальним поняттям договору поставки, тому договір контрактації сільськогосподарської продукції є різновидом поставки. Такий характер договору обумовлює особливий характер його правового регулювання, що здійснюється на основі ст. 713 ЦК України та ст. 272-274 ГК України й норм, що застосовуються до договору поставки, а також загальних положень про купівлю-продаж.
Отже, за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визна-
ченому ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 713 ЦК України).
Договір контрактації сільськогосподарської продукції є двостороннім (права та обов'язки мають обидві сторони договору), консен-суальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами) та відплатним (на заготівельника покладається обов'язок оплатити передану йому продукцію).
Виходячи з даного визначення, можна виділити ознаки даного договору, що відмежовують його від інших видів договорів купівлі-продажу. До них, зокрема, належать суб'єктний склад договору, предмет договору та особливості його передачі.
Сторонами договору контрактації сільськогосподарської продукції є виробник сільськогосподарської продукції та її заготівельник (контрактант).
Виробником може бути юридична особа або фізична особа-підпри-ємець, яка вирощує (виробляє) сільськогосподарську продукцію.
Заготівельником (контрактантом) є також юридична особа або фізична особа-підприємець, яка закуповує сільськогосподарську продукцію для наступного продажу або наступної переробки.
У деяких випадках до суб'єктів договору контрактації сільськогосподарської продукції, крім сторін, може також належати визначений заготівельником (контрактантом) одержувач.
У договорах контрактації сільськогосподарської продукції мають передбачатися:
- види продукції (асортимент), номер державного стандарту або
технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;
- кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо
у виробника;
- ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови до-
ставки, строки здавання-приймання продукції;
- обов'язки контрактанта щодо надання допомоги в організації
виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;
- взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання
ними умов договору тощо (ч. З ст. 272 ГК України).
При регулюванні відносин за договором контрактації сільськогосподарської продукції законодавець для визначення його предмета використовує не термін "товар" (як у інших договорах купівлі-продажу), а термін "сільськогосподарська продукція".
Кількість сільськогосподарської продукції, що підлягає передачі за договором контрактації, не завжди може бути виражена точною цифрою, а асортимент, наприклад, вирощуваних товарів, як правило, повинен визначатися заготівельником ще до посіву.
Кількість сільськогосподарської продукції різних найменувань може бути визначено не в точних розмірах (тоннах, центнерах тощо), а у двох граничних цифрах - найменшої й найбільшої, тобто "від і до". У цьому випадку в договорі потрібно зазначити, що заго-тівельник (контрактант) не вправі відмовитися від прийняття найбільшої кількості, а виробник сільськогосподарської продукції має право здати найменшу кількість із зазначеної в договорі.
Асортимент продукції після початку процесу виробництва вже не можна змінити (так, після закінчення посіву залишається лише чекати врожаю).
Предмет договору контрактації має певні особливості:
1) предметом договору є сільськогосподарська продукція, яка ще підлягає вирощуванню (зерно, овочі тощо) або виробництву, розведенню в умовах сільського господарства (жива худоба, птахи тощо);
2) вирощування (розведення) пов'язане з різними стадіями сільськогосподарського виробництва (обробкою ґрунту, посівом, збиранням тощо) і його умовами, що іноді не залежать від волі виробника (посуха, повінь, хвороби тварин тощо).
Таким чином, момент укладання договору і його виконання не тільки не збігаються, а й значно віддалені в часі.
Однією з особливостей виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції є те, що виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі (ч. 1 ст. 273 ГК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції"
  1. § 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
    Сільське господарство як вид господарської діяльності займає чільне місце у правовій базі. Безпосередньо договору контрактації сільськогосподарської продукції присвячений § 4 гл. 54 ЦК та § 2 гл. ЗО ГК; крім того, у ч. 2 ст. 713 ЦК прямо зазначено, шо до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором
  2. § 3. Класифікація господарських договорів
    Класифікація господарських договорів виражає їх систему залежно від підстави їх виникнення у ролі і встановленні господарських зв'язків, порядку укладання, становища сторін, тривалості застосування у сфері господарської діяльності тощо. Класифікуються вони за ознаками цивільно - правових договорів із врахуванням особливостей, передбачених господарським законодавством, тому їх поділ можна
  3. Що таке договір контрактації сільськогосподарської продукції?
    У міру створення в Україні спеціалізованих аграрних бірж закупівлі частини сільськогосподарської продукції здійснюють шляхом торгів ф'ючерсними і договірними контрактами на цих біржах. Оскільки біржова торгівля сільгосппродукцією ще тільки налагоджується, ця продукція може закуповуватися заготівельниками та іншими контрактантами безпосередньо у виробників за договорами контрактації. За договором
  4. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, К-М
    Кодифікація - форма систематизації, за якої нормативний матеріал впорядковують у процесі правотворчості шляхом видання зведеного, логічно стрункого, внутрішньо узгодженого нормативного акта, який з максимальною повнотою охоплює певну галузь суспільних відносин (Цивільний кодекс України, Повітряний кодекс України та ін.). Колізійні норми (у міжнародному приватному праві) -норми національного чи
  5. Стаття 201. Податкова накладна
    201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по
  6. § 3. Зміст і тлумачення договору
    Зміст договору як спільного юридичного акта сторін становлять, по-перше, умови, щодо яких вони дійшли згоди і, по-друге, ті умови, які приймаються ними як обов'язкові на основі чинного законодавства. Іншими словами, зміст договору - це ті умови, на яких укладена відповідна ' Урядовий кур'єр. - 1999. - 29 квітня. угода сторін. Якщо договір оформлено письмово у вигляді одного документа,
  7. § 1. Загальні положення про договір купівлі-продажу
    Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу посідає центральне місце в системі договірних відносин. Особливе значення даного правочину полягає в тому, що він є найпоширенішою підставою переходу права власності. Так, даним договором опосередковується придбання продуктів харчування та одягу, житла та автотранспортних засобів тощо; за допомогою нього
  8. Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором контрактації сільськогосподарської продукції
    . За договором контрактації сільськогосподарської продукції сторони мають взаємні права та обов'язки. Основний обов'язок виробника сільськогосподарської продукції полягає в передачі заготівельникові виробленої продукції в погодженому асортименті та кількості. Основний обов'язок заготівельника (контрактанта) зводиться до прийняття товару і його оплати. Стаття 274 ГК України передбачає
  9. § 3. Договір поставки
    Поняття та загальні положення щодо порядку укладання та виконання договору поставки визначено в § 3 гл. 54 ЦК, § І гл. 30 ГК. Проте вже ч. 2 ст. 264 останнього акцентує на можливості встановлення спеціальними актами особливостей поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливого порядку здійснення поставки продукції для державних
  10. § 6. Господарські об'єднання
    Щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції і членства в СОТ та реалізувати значні фінансово - промислові проекти, підприємства можуть об'єднуватися у групи за галузевим територіальним чи іншим принципом. Право на об'єднання підприємств які і називаються господарськими об'єднаннями закріплене в ст. 70 ГК. Відповідно до чинного законодавства господарське об'єднання - це господарська
© 2014-2022  yport.inf.ua