|
. Закон України "Про авторське право і суміжні права" в редакції від 23 грудня 1993 р. містив дві статті, присвячені передачі права на використання твору: право на невиключну чи виключну ліцензію і окремо договори на право використання твору (статті 28-29 Закону в зазначеній редакції).
У редакції цього ж Закону від 11 липня 2001 р. законодавець відмовився від поділу договору на передачу права на використання твору на два види і від терміна "виключна і невиключна ліцензія".
Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. - М, 1995. - С. 257.
Договір на передачу права на використання твору (ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції від 11 липня 2001 р.) дає можливість авторові чи іншій особі, що має авторське право, надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма способами на підставі авторського договору. Така передача права на використання твору здійснюється на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключ-ного права на використання твору.
За договором про передачу виключного права на використання твору передається виключне право на використання твору певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передані.
За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору іншій особі передається право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. Особа, яка передала це невиключне право іншій особі, зберігає за собою право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.
Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо в договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.
Зазначені договори ще не набули широкого застосування і такої практики поки що немає. Варто було б розробити зразок такого договору.
|
- § 1. Роль і значення авторських договорів
договірного використання окремих творів, але лише у випадках, передбачених законом, і за одним винятком - воно безоплатне, тому зазначені відносини не оформляються договорами. У Законі України "Про авторське право і суміжні права" в ст. 32 зазначається: "Використання твору допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, за винятком
- Який зміст суб'єктивного авторського права?
договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо); - факт позадоговірного використання твору, коли не вимагається згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди; - неправомірне використання твору. Винагорода, одержана автором чи іншою особою, яка авторське право, є, по суті, винагородою за працю, вкладену у створення твору. Вона може здійснюватися у вигляді
- СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, А-Б
договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності її учасників без права втручання у виробничу і комерційну діяльність. Акцепт - відповідь - згода, якій була адресована оферта (пропозиція) щодо укладення договору. Акцептант - особа, яка проставляє акцепт. Акціонерне товариство - товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій
- § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
договір; 2) закон; 3) судове рішення; 4) заповіт. Дві останні підстави не є характерними для нашої держави, і тому до підстав виникнення застави Закон України "Про заставу" (ст. 1) відносить лише договір та закон. Застава на підставі закону застосовується незалежно від волі сторін при відповідних правовідносинах, передбачених у законі. Як приклад можна навести право застави вантажу, що виникає
- § 1. Право на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
договір з автором і за його умовами видати винагороду авторові відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі чи промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від використання зазначених об'єктів промислової власності. У свою чергу винахідник винаходу або корисної моделі чи автор промислового зразка має подати роботодавцеві письмове повідомлення про досягнутий ним
- § 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо); б) факт позадоговірного використання твору, коли не потрібна згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди (ст. 19 Закону про авторське право); в) неправомірне використання твору. З наведених підстав виникнення права на авторську винагороду випливає висновок, що право на одержання винагороди
- Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі,- караються штрафом від двохсот до тисячі
- 2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк (ч. 1 ст. 1112 ЦК України). Істотними умовами договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної
- 2.4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). 2.5. Інші договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності Перелік наведених вище договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності не є вичерпним. Теорії та практиці цивільного права відомі й інші види договорів у цій сфері: видавничий, постановочний,
- Поняття та загальна характеристика договору комерційної концесії. Комерційна концесія (франчайзинг) - інститут цивільного права України, метою якого є сприяння
договір укладається на невизначений або досить тривалий строк (більше 20 років), який здебільшого поновлюється. Так, відповідно до ст. 1124 ЦК України користувач, який належним чином виконав свої обов'язки, має право на укладання договору комерційної концесії на новий строк на тих же умовах. Проте законом можуть бути встановлені випадки, за яких правоволоділець може відмовитися від укладання
|