4.1. Евристична (пошукова) природа, структура і етапи побудови криміналістичних версій
Розкриття і розслідування злочинів, судовий розгляд кримінальних справ з позиції гносеології постають як пізнавальні процеси, структурними елементами яких є комплекси логічних (достовірних), евристичних (пошуково-імовірнісних) і інтуїтивних операцій. Основним евристичним методом творчої діяльності є гіпотеза, а в розслідуванні та судовому виробництві її різновид - криміналістична версія.
Відмінні риси криміналістичної версії в основному зводяться до наступних:
1) криміналістичні версії висуваються у сфері практичної, а не наукової діяльності;
2) суб'єктами висування криміналістичних версій є оперативний працівник, дізнавач, слідчий, прокурор, суддя (склад суду), експерт;
3) порівняно невеликий за обсягом вихідний інформаційний матеріал (фактична база);
4) виведення версій як з достовірно встановлених фактів, так і з ймовірної інформації, в тому числі і з чуток, анонімних повідомлень тощо;
5) висування всіх фактично можливих припущень (версій);
6) побудова версій має відбуватися одночасно або майже одночасно, що не виключає надалі висування нових версій, у зв'язку з надходженням додаткової інформації
Версії висуваються в ситуаціях інформаційної невизначеності, коли відсутні достатні дані для достовірних логічних висновків. Версійність метод в якості свого найважливішого етапу передбачає логічне дослідження і впорядкування всієї вихідної інформації. У результаті із загального інформаційного масиву формується взаємопов'язаний і внутрішньо несуперечливий інформаційний комплекс, який можна розглядати як фактичну базу версії. Вона включає в свій зміст відомості, отримані в результаті проведення оперативно-розшукових. слідчих, експертних, судових дій та інших заходів. Ця інформація має безпосереднє відношення до конкретної кримінальної справи і перебуває ніби «всередині» його процесуальних та об'ємно-логічних рамок.
По кримінальній справі із загального інформаційного масиву може бути сформовано кілька комплексів внутрішньо несуперечливих даних, кожен з яких в силу свого різного змісту стає фактичної базою для однієї з версій. Водночас одна і та ж фактична база через відмінності в її можливе поясненні нерідко стає основою для побудови декількох версій.
Але для побудови перспективних версій однієї лише фактичної бази явно недостатньо. Очевидно, що логіко-інформаційне «розгортання» вихідних даних, тобто чисто індуктивний шлях, у проблемних ситуаціях неприйнятний, оскільки інформація, що міститься у фактичній базі носить неповний і явно недостатній характер. Тому необхідно звернутися до додаткового джерела інформації, яким і є теоретична база версії - упорядкована сукупність даних, що мають відношення до ще невідомому обставині та виділених із загального запасу (тезауруса) відомостей, що містяться в пам'яті суб'єкта діяльності і взаємодіючих з ним осіб у спеціальній літературі, інформаційно -пошукових та інших обліках. Найціннішими джерелами узагальненої інформації є також групові криміналістичні характеристики злочинів. Фактична і теоретична бази версій складають два структурних компоненти версій, завдяки творчому взаємодії яких виникає третій компонент - ймовірний висновок, підсумок складного інформаційно-пошукового процесу. Трьохелементний складу версії відображає її статичну (підсумкову) структуру.
Схема
Динамічна структура версії.
Динамічна структура версії складається з чотирьох етапів, послідовно відображають процес побудови версій.
Перший етап - дослідження вже зібраного по кримінальній справі інформаційного масиву за допомогою аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, моделювання та інших методів. У результаті відбувається своєрідна фільтрація, попередня оцінка зібраного інформації з погляду її належності, достовірності та допустимості. У ході дослідження окремі відомості групуються навколо обставин, що підлягають доказуванню (ст.73 КПК України) і дозволяють зробити попередній висновок про доведеність або ж недоведеність названих вище обставин. У результаті виявляється шукане обставина, яка необхідно довести в процесі розслідування і вихідні дані, якими володіє слідчий. Тим самим, визначається проблемна ситуація, на одному «полюсі» якої знаходиться шукане (невідоме) обставина і на іншому «полюсі» - інформація (фрагментарна, імовірнісна) явно недостатня для доведення шуканого.
Другий етап - формування фактичної бази версії, яка створюється з інформації, яка групується навколо невстановлених обставин справи. При цьому, для формування фактичної бази можуть бути залучені й так звані «загальні відомості», що мають відношення до інших обставин справи, а також до допоміжних, проміжним фактам.
Третій етап - найбільш складний, він складається у формуванні теоретичної бази версії за рахунок наступних основних джерел додаткової інформації:
а) теоретичні, професійні та загальножиттєві знання, акумульовані в пам'яті слідчого;
б) узагальнені і неузагальнених відомості, що містяться в спеціальній та іншої літератури;
в) одинична інформація, що міститься в інших кримінальних справах, «відмовних» матеріалах , оперативних даних щодо інших фактів і подій;
г) документація військкоматів, медичних установ та інших відомств;
д) особистий і колективний досвід керівників і співробітників;
е) дані групових криміналістичних характеристик злочинів;
ж) дані, зосереджені в інформаційно-пошукових, інших системах і обліках інформаційних центрів МВС всіх рівнів. Слід підкреслити, що деякі залучені із зовнішніх джерел відомості, особливо неузагальнених, після перевірки версій не тільки переходять в матеріали кримінальної справи, а й стають доказами (дані дактилоскопічних обліків, відео-та фототеки тощо).
Четвертий етап - формування версионного умовиводи за допомогою фактичної та теоретичної баз (логічних посилок), який приймає форму нетрадиційного модусу умовно-категоричного силогізму:
Якщо А, то В (теоретична база)
Встановлено В (фактична база)
Ймовірно А (гаданий висновок)
Логічна природа версионного умовиводи не є дедуктивної , оскільки висновок здійснюється не від істинності підстави до істинності слідства (як у традиційному силогізм), а від слідства до основи, що «заборонено» правилами дедукції. Проте, імовірнісний характер версионного виведення має величезне евристичне значення. Але логічний природа версії не є і «чисто індуктивного», оскільки встановлюється не загальне положення по одиничних доказам і слідах, а пізнання такого ж одиничного, хоча і більш цільного об'єкта за його окремими ознаками. Своєрідна криміналістична індукція дозволяє здійснити перехід від слідства до причини, від частини до цілого, від окремих ознак, що характеризують, наприклад, підозрюваного, до повного і конкретного поданням про злочинця. При побудові версій велику роль відіграє метод аналогії, що дозволяє висувати припущення, але переважно не стосовно невідомих ознак порівнюваних об'єктів (як це зазвичай відбувається в традиційній логіці), а в основному для встановлення шуканого об'єкта за подібністю порівнюваних груп ознак.
Таким чином, складний логічний механізм побудови версії являє собою комплекс частково перетворених методів аналізу, синтезу, моделювання, дедукції, індукції, аналогії, узагальнення та інтуїтивних здогадок.
Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступне визначення. Криміналістична версія - це обгрунтоване припущення суб'єктів пізнавальної діяльності (слідчий, дізнавач, прокурор, оперативний працівник, суддя, експерт), що дає одне з можливих і допустимих пояснень вже виявлених, вихідних даних (фактична база), що дозволяє на їх основі у взаємодії з теоретичною базою , вероятностно (неоднозначно) встановити ще невідомі обставини, що мають значення для справи. При цьому під цими обставинами розуміються як елементи предмета доказування, так і проміжні (допоміжні) факти. У визначенні відзначаються дві основні функції: гадане пояснення вихідних даних і вірогідне встановлення ще невідомих обставин кримінальної справи.
Інформація, релевантна " 4.1. Евристична (пошукова) природа, структура і етапи побудови криміналістичних версій "
- Криміналістична характеристика
криміналістично значущих ознаках злочинів даного виду (групи), що відображає закономірні зв'язки між ними , що сприяє діагностиці слідчих ситуацій, визначення напрямів розслідування, висунення та перевірку слідчих версій для вирішення конкретних завдань - 21.2. Криміналістична характеристика злочинів
евристичний (пошуковий) аспект використання інформації, що міститься в групових криміналістичних характеристиках при побудові слідчих версій - головному інструменті подолання проблемних ситуацій у кримінальних справах. Механізм складного версионного процесу можна викласти досить просто. На підставі недостатньою і фрагментарною, але тим не менше відносно евристичної інформації, - 36.2 Групова криміналістична характеристика злочинів терористичної спрямованості та особливості виникнення типових слідчих ситуацій
евристичний) механізм, які можна відобразити в наступною схемою. {Foto35} У процесі перевірки версій (V1, V2, V3) одна з них повністю підтверджується і трансформується в достовірний висновок (наприклад, версія - V1), а інші версії спростовуються (фальсифікуються). По кримінальних справах терористичної спрямованості ефективна побудова і перевірка слідчих і оперативно-розшукових версій - 4.2. Класифікація криміналістичних версій
евристичні (пошукові) можливості. Експертні версії, висунуті для вирішення спеціальних питань, незважаючи на їх виняткову важливість для справи, грають в основному проміжну (допоміжну) роль в ході процесуального встановлення елементів предмету доказування. Що стосується судових версії, то в більшості випадків їх функції носять перевірочний по відношенню до результатів - Криміналістична одорология
природу і механізм утворення запахів, про способи їх розпізнавання і - Криміналістична діагностика
структури, властивостей і стану - Криміналістична фотографія
криміналістичної техніки, що представляє собою сукупність наукових положень і розроблених на їх основі фотографічних методів і засобів, використовуваних для зйомки і дослідження криміналістичних об'єктів, в систему якої входять оперативна і дослідницька фотографія, що розрізняються за сферами - Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів
криміналістичної техніки, що вивчає закономірності виникнення і руху криміналістично значимої інформації, укладеної у властивостях речовин, матеріалів, виробів як об'єктів, що мають значення для - Криміналістичне оружиеведение
криміналістичної техніки, що вивчає історію зародження і розвитку, основні принципи дії та конструктивні рішення різних видів зброї, специфіку взаємодії з навколишнім середовищем, що протікають при цьому процесів відображення, а також розробляє методи і засоби криміналістичного дослідження цих об'єктів в цілях отримання доказової і орієнтує інформації для - Криміналістична характеристика захоплення заручників
структурних - § 3. Висування криміналістичних версій
пошукових дій (наприклад, щодо місцезнаходження зник з місця події злочинця), і робітники, що стосуються підготовки та реалізації слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. За суб'єктам висування розмежовують версії оперативно-розшукові, слідчі, судові та експертні. Треба зауважити, що експертні та оперативно-розшукові версії можуть бути тільки - Криміналістична реєстрація
криміналістичної техніки, що вивчає ознаки об'єктів і розробляє систему наукових положень і технічних засобів для обліку, накопичення та організованого використання інформації про об'єкти, що потрапляють в сферу судочинства, з метою розслідування та попередження - Криміналістична техніка
криміналістично значимої інформації про розслідуваних злочинах, а також технічних засобів і способів попередження злочинних - Техніко-криміналістичне дослідження документів
криміналістичне дослідження документів - галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності виникнення і руху інформації про матеріальних носіях будь-яких відомостей, засобах, методах і прийомах їх дослідження з метою встановлення обставин, що мають значення для розкриття, розслідування та попередження - Криміналістична тактика
криміналістичнозначимої - 10.2. Криміналістичні обліки
Криміналістичні обліки призначені для оперативного інформаційного обслуговування, розкриття розслідування вже скоєних злочинів, припинення і попередження готуються особливо небезпечних, серійних та міжрегіональних тяжких та особливо тяжких кримінальних діянь. Криміналістичні обліки на федеральному рівні ведуться спільно з розшуковими обліками. Криміналістичні обліки, зосереджені в