§ 4. НАСИЛЬСТВО НА ВУЛИЦЯХ
Найбільший страх населення перед злочинністю виникає від кримінальних посягань на вулицях. Вони, з одного боку, демонструють відкритий виклик злочинців суспільству і державі, а з іншого - ставлять жертви злочинів у найбільш незахищене становище. У цьому поєднанні обставин - основне джерело страху. Боязнь виходити на вулицю в денний і особливо у вечірній і нічний час - одна з характерних ознак кримінальності країн, міст, населених пунктів. Міжнародній статистики про цю групу злочинів, на жаль, немає.
На вулицях, площах, у скверах і парках, як прийнято в Росії розшифровувати злочинність за межами жител, відбуваються найрізноманітніші діяння: тероризм, бандитські напади, масові заворушення, умисні вбивства, тілесні ушкодження, згвалтування, захоплення заручників, викрадення людей, розбійні напади, грабежі, вимагання, хуліганські дії, побої, катування, образи, крадіжки, шахрайства, а також транспортні та інші необережні злочини. Одні з них тяжіють до погано охоронюваним, безлюдним і малоосвітлених районам, інші, навпаки, - до місць масового скупчення людей на ринках, привокзальних майданах, у питних і розважальних закладів і на транспортних маршрутах.
У Росії на вулицях відбувається кожне 3 - 8 - й злочин з нестійкою тенденцією до зниження. У 1994 р. питома вага вуличних злочинів у структурі всієї злочинності склало 10,8%. У Москві він був в 2,6 рази вище, склавши 28,4%, в Санкт-Петербурзі - 23,2, в Свердловській області - 16,2, в Бурятії - 15,9, в Тиві - 14,3, в Удмуртії - 13,9, в Карелії - 13,6, в Краснодарському краї - 13,4%. У перехідний 1991 частка вуличної злочинності в Москві становила 35,6%. У 1995 р. частка її в країні зменшилася до 9,8%, в Москві - до 25,7, в Санкт-Петербурзі - до 17,2, в Свердловській області - до 13,3, в Тиві - до 14; в Бурятії вона збільшилася до 16,2, в Удмуртії - до 16%. Проте перераховані регіони і в 1995 р. залишилися з найбільшою питомою вагою вуличної злочинності.
У структурі аналізованої групи випереджаючими темпами зростали тяжкі насильницькі посягання: умисні вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, згвалтування, розбої, грабежі, хуліганські дії. Саме вони в поєднанні з крадіжками надають вуличної злочинності масовий характер і формують основний страх населення перед злочинністю. Вдивімося в динаміку аналізованих діянь, прийнявши за базу 1986 р., коли після шокового зниження «п'яної» злочинності не тільки «п'яна», а й вся інша злочинність стала інтенсивно рости. (Табл. 11.)
Таблиця Вулична злочинність в СРСР (1986 - 1990 рр..)
| Вид злочинів | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 |
| Всього | 121 846 | 134 415 | 189 764 | 314 675 | 333 247 |
| Динаміка,% | 100,0 | 110,3 | 155,7 | 258,3 | 273,5 |
| в тому числі: умисні вбивства із замахами | 1098 | 1277 | 1745 | 2593 | 2918 |
| умисні тяжкі тілесні ушкодження | 4261 | 4839 | 8122 | 13033 | 14194 |
| згвалтування із замахами | 1534 | 1518 | 1803 | 2525 | 2499 |
| хуліганство | 39105 | 35600 | 37413 | 53450 | 57407 |
| розбої | 2456 | 2627 | 3919 | 7105 | 7784 |
| грабежі | 17627 | 20110 | 32627 | 57637 | 66101 |
| крадіжки особистого майна | 29021 | 39869 | 65121 | 115 486 | 115 843 |
Рівень вуличної злочинності в Росії був піковим в 1993 р. У 1994 р. відбувся спад вуличної злочинності в цілому на 15,1%. У 1995 р. вулична злочинність скоротилася ще на 4,8% (269 510 діянь), а її питома вага - до 9,8%. У 1996 р. розглянута злочинність скоротилася на 18,7% (219 211 діянь) при питомій вазі 8,4%. З 1993 р., коли був пік вуличної злочинності, до 2000 р., коли її рівень досяг мінімуму, вулична злочинність скоротилася на 50,9%, а питома вага її в структурі всієї злочинності з 11,9% до 5,5%, тобто і її абсолютне число, і частка в злочинності скоротилися вдвічі.
Тенденції вуличної злочинності прямо корелюють з тенденціями міської злочинності та злочинності, яку здійснюють в громадських місцях. Міська злочинність завжди домінувала в структурі злочинних проявів, а її приріст зазвичай випереджав приріст сільській злочинності. І це світова закономірність. Пер-Олоф Вікстром, наприклад, проаналізувавши шведську міську злочинність в англо-американській порівняльній перспективі, показав її превалюючий характер. У 1986 р. міська злочинність в СРСР становила 66,7% від усієї зареєстрованої, в 1990 р. - 74,1%, при цьому число злочинів на 100 тис. населення було на 13% вище, ніж у селян. У 1993 р. міська злочинність в Росії становила вже 77,4% від усієї врахованої злочинності, хоча інтенсивність сільській злочинності і наближалася до міської. Урбанізація населення давно і обгрунтовано розглядається кримінологами усього світу в числі значущих криміногенних факторів.
У Росії проявляється інша тенденція. У 1994-1996 рр.. темпи приросту сільській злочинності стали вище, ніж міський. У 1995 р., наприклад, міська злочинність збільшилася на 1,7%, а сільська-на 13,2%. Ці ножиці збереглися і в наступні роки. У 1997-1999 рр.. питома вага утримувався на рівні більше 29%. І це за умови постійного скорочення сільського населення. А його питома вага в структурі всього населення Росії становив 26,6%, тобто майже на 2% менше, ніж його частка в злочинності країни. Він скоротився лише в 2002 р. (до 26,4%). Цей показник є не результатом поліпшення соціальної політики на селі, а більш «ліберальним» ставленням до злочинності у зв'язку з істотним зниженням можливостей органів правоохорони після набуття чинності КПК РФ. Але і в цих умовах частка сільських жителів у чисельності всього населення і в структурі злочинності тільки зрівнялася. Такого немає ні в одній з європейських країн. Проте злочинність в містах, особливо великих, була і залишається проблемною. Інтенсифікація кримінальності села небезпечніше урбанізованої злочинності. Дана тенденція свідчить про руйнування останніх острівців давніх народних моральних традицій, які більшою мірою зберігалися в селі.
Інтенсивний приріст вуличної злочинності в 1987-1993 рр.. (357%), в 1,6 рази перевищує даний показник по всій злочинності, складається з безпрецедентного для нашої країни приросту вуличних умисних вбивств (489,5% до 1995 р.), умисних тяжких тілесних ушкоджень (430,9), розбоїв (646,8), грабежів (703,2%). Це призвело до помітних структурних зрушень - зростання питомої ваги вуличної злочинності в загальному числі реєстрованих діянь і зміни співвідношення вуличних злочинів між собою. Частка умисних вбивств, тяжких тілесних ушкоджень, розбоїв та грабежів, тобто найбільш небезпечних відкритих насильницьких та корисливо-насильницьких злочинів, стала значною.
Таблиця Вулична злочинність в Росії (1987-2002 рр..)
| Вид злочину | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991р. | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 |
| Всього | 93441 | 130 506 | 217 546 | 226 250 | 245 532 | 303 642 | 333 682 | 283 139 | 296 510 | 219 211 |
| Динаміка,% | 100,0 | 139,7 | 232,8 | 242,1 | 262,8 | 325,0 | 357,1 | 303,0 | 288,4 | 234,6 |
| Питома вага,% | 7,9 | 10,7 | 13,4 | 12,3 | 11,3 | 11 , 0 | 11,9 | 10,8 | 9,8 | 8,4 |
| в тому числі: | ||||||||||
| умишленноеубійствос замахами | 820 | 1159 | 1573 | 1856 | 1899 | 2644 | 3528 | 3707 | 3963 | 3022 |
| умисне ТТЛ (навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоровио) | 3457 | 5875 | 9484 | 10094 | 9910 | 12677 | 14893 | 12929 | 11899 | 8799 |
| згвалтування з замахом | 1106 | 1328 | 1790 | 1755 | 1694 | 1520 | 1627 | 1452 | 1480 | 965 |
| хуліганство | 25809 | 26719 | 39036 | 41570 | 40203 | 42800 | 48580 | 49009 | 47594 | 39013 |
| розбій | 1806 | 2615 | 4982 | 5296 | 5779 | 9570 | 22682 | 9476 | 9024 | 7276 |
| грабіж | 13390 | 21737 | 39755 | 44405 | 54764 | 87505 | 94153 | 68048 | 63690 | 50125 |
| крадіжка | 26890 | 43314 | 76798 | 75916 | 83952 | 91378 | 82121 | 80764 | 76251 | 66156 |
| Вид злочину | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 |
| Всього | 191 443 | 186 895 | 175 427 | 163 948 | 174 759 | 189 451 |
| Динаміка,% | 204,9 | 200,0 | 187,7 | 175,5 | 187,0 | 202 , 7 |
| Питома вага,% | 8,0 | 7,2 | 5, 8 | 5,5 | 5,9 | 7,5 |
| в тому числі: | ||||||
| умисне вбивство із замахами | 2737 | 2326 | 2014 | 2060 | 2088 | 2036 |
| умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю | 7133 | 6281 | 5893 | 6231 | 6861 | 7332 |
| згвалтування з замахом | 833 | 745 | 583 | 559 | 610 | 644 |
| хуліганство | 28984 | 27910 | 25302 | 23877 | 25145 | 26845 |
| розбій | 6249 | 6286 | 6217 | 6650 | 7998 | 10134 |
| грабіж | 41852 | 42546 | 44494 | 42389 | 47732 | 58787 |
| крадіжка | 510 638 | 52602 | 51545 | 44278 | 45061 | 43879 |
Рис. 8. Динаміка вуличних злочині в Росії в 1987-1996 рр..
На тлі несприятливих тенденцій вуличної злочинності в Союзі та Росії її деяке зниження в 1994-1995 рр.. з одночасним зростанням умисних вбивств (крім 1996 р.) представляється аномальним. Воно, безсумнівно, пов'язано з селекцією обліку та розслідування злочинів, нестачею сил і засобів боротьби із злочинністю і звичним бажанням керівників органів внутрішніх справ продемонструвати населенню та владі свою здатність «збити» хвилю всієї, особливо вуличної, злочинності. Але є й більш серйозні причини її спаду.
Розгул вуличної злочинності, як правило, пов'язаний з реальною безкарністю правопорушників, з серйозними прогалинами в охороні громадського порядку та патрульно-постової служби. Збільшення щільності міліції в криміногенних міських зонах стримує, а швидше за все, заганяє в підпілля відкриту вуличну злочинність. І в цьому плані рівень вуличної злочинності є більш «керованим». На прийняття таких екстенсивних заходів і були в першу чергу спрямовані укази Президента Російської Федерації від 14 червня 1994 р. «Про невідкладні заходи щодо захисту населення від бандитизму та інших проявів організованої злочинності» і від 10 липня 1996 р. «Про невідкладні заходи щодо зміцнення правопорядку і посилення боротьби зі злочинністю у м. Москві і Московській області »(його ідеї були сприйняті в інших суб'єктах РФ), що дозволили до прийняття необхідних законодавчих актів, які обговорюються більше п'яти років в надрах колишнього і нового парламенту, посилити боротьбу зі злочинністю, особливо вуличної .
Ці заходи включають визначення переліку міст і окремих місцевостей, які необхідно поставити під особливий контроль; збільшення чисельності правоохоронних органів і судів, переклад особового складу органів внутрішніх справ і безпеки міст на посилений варіант оперативної діяльності; розробку додаткових правових рішень в суб'єктах РФ щодо посилення боротьби з злочинністю. У число невідкладних заходів увійшли також розширення повноважень правоохоронних органів щодо проведення попередніх перевірок та експертиз щодо підозрюваних осіб до порушення кримінальних справ, використання даних оперативно-розшукової діяльності як докази в суді, можливість затримання підозрюваних до 30 діб та ін До охорони громадського порядку у багатьох містах були підключені військові частини і підрозділи.
Укази, особливо перший, суперечили чинному законодавству. Конституційність і демократичність запропонованих заходів також не бездоганні. Вони не можуть бути довготривалими і радикальними. Їх можна було б назвати заходами пожежного характеру. Але на зниження злочинності, особливо вуличної, вони явно вплинули.
Результати вжитих заходів у певному сенсі підтвердили ефективність посиленого контролю за поведінкою і діяльністю людей у боротьбі зі злочинними проявами, особливо відкритими, вуличними. З минулого відомо, що такі заходи чреваті зловживаннями міліції, які можуть звести нанівець здаються успіхи. Такі факти є, хоча Указ Президента РФ від 14 червня 1994 р. і рекомендував Генеральній прокуратурі РФ встановити за дотриманням законодавства при виконанні Указу постійний прокурорський нагляд.
З іншого боку, вал інтенсивно зростаючої злочинності, особливо насильницької, в умовах правового свавілля в усіх сферах важко приборкати в рамках ліберальних установлений. Звичайно, невідкладні заходи повинні бути прийняті не виконавчої, а законодавчою владою і забезпечені необхідними гарантіями суворого дотримання конституційних прав, а також фінансами.
До слова сказати, Закон США «Про контроль над насильницької злочинністю і правоприменяющих органах» 1994 р., що посилює боротьбу з насильницькими злочинами, що забороняє продаж і зберігання 19 видів наступальної зброї, також носить поліцейсько-репресивний характер. Репресивна спрямованість американського закону багатопланова. У числі подібних заходів значиться і така несумісна з сучасними демократичними тенденціями міра, як поширення призначення страти більш ніж на 50 складів федеральних злочинів, особливо якщо вони вчинені фанатиками-терористами, патологічно агресивними людьми і сексуальними маніяками, ситуативними корисливо-агресивними, професійними та організованими злочинцями. На церемонії підписання закону Б. Клінтон сказав: «Законослухняні громадяни змусили почути їх голос. Ніколи надалі Вашингтон не поставить інтереси політики і партій над правопорядком ».
Зі сказаного видно, що закон, запропонований президентом Б. Клінтоном, був обумовлений аналогічними причинами і переслідував ті ж цілі, що і Указ президента Б. Єльцина, - поставити під більш суворий контроль насильницьку злочинність, особливо вуличну. Відмінність американського акту від російського (вони вступили в дію практично одночасно - 13 вересень та 14 червня 1994 р.) полягає в тому, що в США він з ініціативи президента прийнятий конгресом і на його реалізацію було виділено 30200000000 дол, законодавчо розподілених на 6 років на потреби правоприменяющих органів (13,5 млрд), в'язниці (9,8 млрд) і програми превенції (6,9 млрд). Указ Президента РФ забезпечений лише владно, ідеологічно і демагогічно. Закон про контроль над насильницької злочинністю та інші заходи, вжиті адміністрацією Б. Клінтона, дали реальні позитивні результати. Насильницька злочинність загалом в 1994-1999 рр.. за абсолютними показниками скоротилася на 25,7% (коефіцієнт - на 29,7%), умисні вбивства - на 36,7% (коефіцієнт - на 40%), згвалтування - на 16,0% (коефіцієнт - на 20,4%), нападу - на 19,3% (коефіцієнт - на 23,7%). Зміна соціальної та правової політики урядом Дж. Буша призвело до зростання злочинності та насильства в США. У 2001 р. число умисних вбивств зросла на 2,5% (за іншими даними, на 3,1%). Цьому сприяє і кінотелепродукція. У 2003 р. на екран вийшов черговий новий голлівудський фільм-вбивця «Страсті Христові», на рахунку якого вже кілька людських жертв. Як зазначає критик, він збуджує і легалізує тільки найтемніші пристрасті. Цей фільм-кілер веде до ідеї примітивної вендети вибухонебезпечну субстанцію релігійної віри. Після такого фільму найприродніший порив - шукати ворогів і прагнути їм мстити. Вбивства в США значно примножилися в більшості великих міст - у Х'юстоні, Атланті, Сент-Луїсі та ін У Бостоні вони зросли на 67%. Уряд змушений був розробити дворічну програму «Безпечний квартал», на здійснення якої довелося виділити 550 млн дол
Кількісні та якісні зміни насильницької вуличної злочинності до видання Указу від 14 червня 1994 р. в Росії симптоматичні. З одного боку, в правосвідомості злочинців з'явилася велика (і обгрунтована) впевненість у своїй безкарності, з іншого - насильство взагалі і на вулицях, зокрема, сягнуло межі терпіння населення, особливо в Москві, Санкт-Петербурзі та інших великих містах. Тому не зовсім легітимні заходи, встановлені Президентом РФ, зокрема цього Указі, були зустрінуті жителями з певною часткою розуміння. У зв'язку з цим можна сказати, що Росія в даний час у порога насиченості насильницької злочинністю, за яким закінчується терпіння народу і влади змушені вживати неординарних заходів боротьби зі злочинністю, оскільки критика зліва за нездатність боротися з нею їм видається більш неприйнятною, ніж критика праворуч за жорсткий характер прийнятих заходів.
Демократія і свобода поєднані з жорстким правовим контролем.
У березні 1995 р. Сім країн Західної Європи, наприклад, скасували паспортний контроль в шенгенській зоні (свобода), але це стало можливо після багаторічної колосальної роботи з уніфікації національних законів, узгодженню дій правоохоронних органів, утворення єдиної інформаційної системи і посилення паспортного режиму на зовнішніх кордонах безвізового простору (контроль). Демократія і свобода деградують в умовах російської безконтрольності, вони залишаються також порожньою декларацією і в умовах дискреційного поліцейського контролю. У Росії спостерігається і те, і інше. Безпрецедентне зростання вуличної насильницької злочинності є представницьким індикатором згаданих процесів.
Інформація, релевантна "§ 4. НАСИЛЬСТВО НА ВУЛИЦЯХ"
- 9. Угоди, здійснені під впливом насильства
Угода, укладена під впливом насильства, оспоріма тому, що воля учасника угоди - громадянина (або органу юридичної особи) формувалася невільно. Насильство - заподіяння особі фізичних або душевних страждань, - деформує волю суб'єкта. Насильство може виходити як від іншої сторони угоди, так і від третьої особи. Як насильство необхідно розцінювати заподіяння фізичних і душевних - Стаття 20.20. Розпивання алкогольної і спиртовмісної продукції чи вживання наркотичних засобів або психотропних речовин у громадських місцях
1. Розпивання алкогольної і спиртовмісної продукції на вулицях, стадіонах, у скверах, парках, у транспортному засобі загального користування, в інших громадських місцях, за винятком організацій торгівлі та громадського харчування, в яких дозволений продаж алкогольної продукції на розлив, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від трьох до п'яти мінімальних розмірів оплати праці. - Стаття 20.21. Поява в громадських місцях у стані сп'яніння
Поява на вулицях, стадіонах, у скверах, парках, у транспортному засобі загального користування, в інших громадських місцях у стані сп'яніння, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від ста до п'ятисот рублів або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. (В ред. Федерального закону від 22.06.2007 N - Стаття 20.21. Поява в громадських місцях у стані сп'яніння
Поява на вулицях, стадіонах, у скверах, парках, у транспортному засобі загального користування, в інших громадських місцях у стані сп'яніння, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від одного до п'яти мінімальних розмірів оплати праці або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти - Стаття 5.40. Примушування до участі або до відмови від участі у страйку
Примушування до участі або до відмови від участі у страйку шляхом насильства чи погроз застосування насильства або з використанням залежного становища примушуємо - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі рублів; на посадових осіб - від однієї тисячі до двох тисяч рублів. (В ред. Федерального закону від 22.06.2007 N - Стаття 5.40. Примушування до участі або до відмови від участі у страйку
Примушування до участі або до відмови від участі у страйку шляхом насильства чи погроз застосування насильства або з використанням залежного становища примушуємо - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти мінімальних розмірів оплати праці; на посадових осіб - від десяти до двадцяти мінімальних розмірів оплати - § 210. Насильство і загрози
Насильство, або примушування (vis), являло собою протиправну дію по відношенню до контрагента з метою фізично примусити його до укладення договору, який він інакше не уклав би: necessitas imposita contraria voluntati. (383) Дії примусу контрагента ділилися на публічні (vis publica) і "приватні (vis privata). Якщо примушуваний не міг протистояти насильницьких дій без - Розкрадання або вимагання ядерних матеріалів або радіоактивних речовин (ст. 221 КК).
Основним об'єктом ви-ступає громадська безпека у сфері обігу ядерних матеріалів або радіоактивних речовин. Додатковим об'єк-єктом - життя, здоров'я, честь і гідність, а також собст-венность і довкілля. До предмета розглядуваного злочину відносяться ядерні матеріали або радіоактивні речовини. Об'єктивна сторона полягає в розкраданні або вимагаючи- - § 1. НАСИЛЬСТВО ЯК МІЖНАРОДНА ПРОБЛЕМА
Міжнародне співтовариство, починаючи з Загальної декларації прав людини (1948 р.), що проголосила право людини на життя, особисту недоторканність, заборона на насильство, тортури і жорстоке поводження, в багатьох наступних рішеннях і резолюціях Генеральної Асамблеї, ЕКОСОР, конгресів ООН невідступно розвивало і відстоювало ці фундаментальні встановлення. Дев'ятий конгрес в Каїрі (1995 р.) присвятив - Стаття 20.22. Поява в стані сп'яніння неповнолітніх, а так само розпивання ними алкогольної і спиртовмісної продукції, споживання ними наркотичних засобів або психотропних речовин у громадських місцях
Поява в стані сп'яніння неповнолітніх віком до шістнадцяти років, а так само розпивання ними алкогольної і спиртовмісної продукції, споживання ними наркотичних засобів або психотропних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих речовин на вулицях, стадіонах, у скверах, парках, у транспортному засобі загального користування, в інших громадських місцях - тягне за собою накладення - Стаття 166. Неправомірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання Коментар до статті 166
1. Предметом даного злочину є автомобіль або будь-яке інше самохідний автотранспортний засіб, що має автомобільний двигун з відповідними характеристиками (див. Правила дорожнього руху). 2. Заволодіння транспортним засобом виражається у видаленні його з місця стоянки будь-яким способом. Відстань, на яку видалено транспортний засіб від місця стоянки, для - Стаття 20.20. Розпивання пива та напоїв, що виготовляються на його основі, алкогольної і спиртовмісної продукції чи вживання наркотичних засобів або психотропних речовин у громадських місцях
(В ред. Федерального закону від 05.12.2005 N 156-ФЗ) 1. Розпивання пива та напоїв, що виготовляються на його основі, а також алкогольної і спиртовмісної продукції з вмістом етилового спирту менше 12 відсотків обсягу готової продукції в дитячих, освітніх і медичних організаціях, на всіх видах громадського транспорту (транспорту загального користування) міського та приміського - Застосування насильства відносно представника влади (ст. 318 КК).
Основним безпосереднім об'єктом є нормальна діяльність представників влади, а дополнитель-ним - особиста недоторканність і здоров'я представників влади та їхніх близьких. Потерпілим виступає представник влади, під кото-рим згідно з приміткою до ст. 318 КК визнається: а) посадових-ве особа правоохоронного органу; б) посадова особа контролюють органу; в) інше - 3. ПРАВО НА ОБ'ЄДНАННЯ, СВОБОДА спілок та асоціацій
За загальним правилом у демократичних країнах об'єднання утворюються вільно, хоча і зустрічаються деякі виключення. Так, об'єднання не повинні переслідувати мети одержання прибутку, бо статус такого роду об'єднань регулюється не конституційним, а цивільним, торговельним, промисловим, сільськогосподарським правом. Деякі категорії об'єднань забороняються конституціями з політичних - Стаття 221. Розкрадання або вимагання ядерних матеріалів або радіоактивних речовин Коментар до статті 221
1. Про основному безпосередньому об'єкт і предмет злочину див. коментар до ст. 220 КК РФ. Додатковим безпосереднім об'єктом у даному злочині є відносини власності. 2. Об'єктивну сторону злочину утворює розкрадання або вимагання ядерних матеріалів або радіоактивних речовин. Розкрадання полягає у вчиненні з корисливою метою протиправного - Стаття 161. Грабіж Коментар до статті 161
1. Грабіж містить всі об'єктивні і суб'єктивні ознаки розкрадання, так як є однією з його форм. Вилучення майна при грабежі відбувається відкрито. Пленум Верховного Суду РФ у постанові від 27 грудня 2002 р. N 29 "Про судову практику у справах про крадіжку, грабежі і розбої" роз'яснив, що "відкритим розкраданням чужого майна є таке викрадення, яке відбувається у присутності