| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 224. Рішення суду про усиновлення |
||
|
1. Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров'я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. 2. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. 3. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину. 4. Суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення. 1. Судовий порядок усиновлення встановлено у більшості зарубіжних країн, оскільки такий порядок містить значні гарантії захисту прав дітей та усиновлювачів і свідчить про особливу зацікавленість суспільства і держави у даних відносинах. Справи про усиновлення розглядаються судами в порядку окремого провадження, за правилами, встановленими гл. 5 розд. 4 ЦПК України з обов'язковою участю заявника, представника органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення. 2. Обов'язковою умовою підготовки справи до розгляду є отримання висновку органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Як відзначалося в літературі, такий висновок є тотожним до висновку експерта, оскільки тут потрібні знання в сфері педагогіки та психології. Такий висновок кваліфікованих фахівців сприяє прийняттю обґрунтованого та виваженого судового рішення. Однак, слід відзначити, що, хоча без висновку органу опіки та піклування справа не може бути розглянута, цей висновок не має обов'язкового характеру: суд приймає рішення про усиновлення, керуючись виключно інтересами дитини, а висновок органу опіки та піклування є лише досить серйозним аргументом на користь чи проти прийняття рішення про усиновлення. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані: 1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; 2) свідоцтво про народження дитини; 3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; 4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення. 3. Для забезпечення таємниці усиновлення суд розглядає справу в закритому судовому засіданні. 4. При прийнятті рішення про усиновлення суд перевіряє законність підстав для усиновлення і враховує обставини, що мають істотне значення, а саме: 1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров'я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити, у тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи. 5. За результатами розгляду заяви про усиновлення суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. При одночасному усиновленні декількох дітей про усиновлення кожного з них виноситься окреме рішення. Одночасно за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками, про що робиться спеціальна вказівка у рішенні суду про усиновлення. При задоволенні таких клопотань суд повинен у необхідних випадках враховувати думку дитини, зокрема при зміні імені дитини (ст. 231 СК) або запису усиновлювачів батьками дитини (ст. 229 СК), а при усиновленні повнолітньої особи її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені лише за взаємною згодою усиновлювача та повнолітнього усиновлюваного (ч. 3 ст. 231 СК). 6. Згідно з ч. 6 ст. 224 СК суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину. 7. При розгляді справи про усиновлення повнолітньої особи участь самої усиновлюваної особи є обов'язковою. Постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, суд враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 224. Рішення суду про усиновлення" |
||
|
||