Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 225. Обман покупців та замовників


1. Умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах,-
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників,-
караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Обманом покупців та замовників у значних розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
1. Об'єктом злочину є встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг населенню, а також законні інтереси покупців та замовників.
2. Предметом злочину можуть виступати товари (у т. ч. вироби, що виготовляються на замовлення) або грошові кошти - залежно від того, на отримання якого з цих двох видів майна було спрямовано дії винної особи.
3. Об'єктивна сторона обману покупців та замовників полягає в діях, які набувають форм: 1) обмірювання; 2) обважування; 3) обраховування або 4) іншого обману.
Обмірюванням є обманні дії, внаслідок яких покупцеві відпускається менше, аніж належить, товару, кількість якого «вимірюється» певними одиницями довжини, площі й об'єму. Обмірювання при продажу тканин та інших подібних товарів має вигляд «не- доміру», а при продажу рідких товарів (молочних продуктів, квасу, пива, спиртних напоїв, бензину тощо) - «недоливу».
Обважування - це відпуск покупцеві товарів меншої ваги, аніж та, яку відповідно до встановленої ціни належить відпустити за сплачену ним грошову суму.
Обраховування має вигляд або неправильного підрахунку вартості проданого товару, наданих послуг й отримання внаслідок цього з покупця більшої, ніж належить, грошової суми, або ж неправильного підрахунку кількості одиниць товару, яка передається покупцеві, і передачі йому в такий спосіб меншої, ніж оплачена, кількості товару.
Під іншим обманом розуміється застосування будь-яких, крім названих вище, способів, за допомогою яких винний отримує від покупця чи замовника більшу грошову суму, ніж та, що має бути сплачена за товар чи послугу відповідно до встановлених цін чи тарифів. Іншим обманом є, зокрема, продаж товару за ціною, вищою від встановленої (цей спосіб ще називають «перевищенням встановлених роздрібних цін»Х продаж зіпсованих товарів, продаж товарів нижчого сорту за ціною вищого, перевищення встановлених цін і тарифів на побутові, комунальні, інші послуги, що надаються населенню, тощо.
Обов'язковою ознакою даного злочину є обманний характер відповідних дій - вони вчиняються в такий спосіб, щоб створити у покупця чи замовника враження правильності дій винної особи. Продаж товарів, надання послуг за завищеними цінами з відома і за згодою самого покупця чи замовника не містять складу даного злочину, однак за наявності підстав можуть кваліфікуватись за ст. 354, а якщо такі дії вчинено службовою особою,- за ст. 368.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є обстановка - злочин може бути вчинений під час реалізації товарів покупцям або надання послуг замовникам. Це може мати місце на підприємствах торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, комунального господарства, на ринках чи в інших місцях. Разом з тим, обман покупців чи замовників не може бути вчинений у закладах, які не здійснюють продажу товарів громадянам чи виконання їх замовлень, а лише скуповують у громадян певні предмети (пункти прийому склотари, пункти скупівлі дорогоцінних металів тощо). У разі вчинення працівниками таких закладів обманних дій і заволодіння внаслідок цього грошовими коштами чи майном громадян вчинене має кваліфікуватись як шахрайство за ст. 190.
Приміткою до ст. 225 визначено, що обманні дії можуть охоплюватись цією статтею лише у тих випадках, коли матеріальну шкоду спричинено громадянинові. Якщо обмірювання, обважування, обрахування чи інший обман вчинено щодо покупців чи замовників, які є юридичними особами, їхніми представниками, а також у випадках, коли покупцем чи замовником виступає держава, обманні дії не утворюють злочину, передбаченого ст. 225. За наявності необхідних ознак такі дії мають кваліфікуватись як шахрайство за ст. 190.
Обман покупців та замовників утворює склад злочину, передбаченого ст. 225, якщо він вчинений у значних розмірах. Про поняття значних розмірів див. примітку до ст. 225. Обман покупця чи замовника у розмірі, який не є значним, не містить складу даного злочину навіть у тих випадках, коли внаслідок неодноразового обману різних покупців та замовників їм заподіяно матеріальну шкоду, що сумарно перевищує значний розмір. Особи, винні в обмані покупців або замовників у розмірі, що не є значним, підлягають за це адміністративній відповідальності за ст. 155-2 КАП.
Злочин є закінченим з моменту спричинення покупцеві чи замовникові за допомогою обману майнової шкоди, що перевищує три і більше нмдг.
Перероблення вимірювальних пристроїв чи інструментів, які використовуються для торгівлі чи надання послуг, поєднане зі вчиненням за допомогою цих пристроїв чи інструментів обману покупців або замовників у значних розмірах, кваліфікується як сукупність злочинів за статтями 225 та 226.
4. Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку і здійснює розрахунки з покупцями під час здійснення торговельної діяльності або провадить розрахунки із замовниками при наданні їм послуг. При цьому винний може як самостійно вести відповідну діяльність (індивідуальний підприємець, особа, яка веде торгівлю за одноразовим патентом, продавець продукції, вирощеної у власному підсобному господарстві тощо), так і діяти за дорученням інших осіб (продавець у торговельному підприємстві, працівник підприємства побутового обслуговування, заготівельник тощо).
Особа, що укладає і здійснює окрему угоду, предметом якої є продаж її власного майна, не може визнаватися суб'єктом цього злочину. У випадках застосування особою обману покупця при здійсненні подібної угоди її дії за наявності підстав можуть бути кваліфіковані за ст. 190.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників. Такими слід вважати як осіб, що мають судимість за ст. 225 КК 2001 р., так і тих, які вчинили злочин, передбачений статтями 155 чи 155-1 КК 1960 р., якщо судимість за нього не знята і не погашена в установленому законом порядку.
Постанова КМ «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» № 833 від 15 червня 2006р.
Постанова ПВС № 2 від 2 березня 1973 року «Про судову практику в справах про обман покупців» (пункти 5-11, 13, 15-17, 19-21).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 225. Обман покупців та замовників"
  1. Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
    статтею,- карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. 3. Незаконне виготовлення товарів, вказаних у частині першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і
  2. Стаття 366. Службове підроблення
    статтею, що передбачає відповідальність за вчинений злочин (розкрадання, обман покупців та замовників тощо). Якщо ж службове підроблення мало характер готування до злочину, який не був вчинений винним, його дії необхідно кваліфікувати як службове підроблення і готування до відповідного злочину, якщо він не є злочином невеликої тяжкості. У випадку, коли службове підроблення є основною ознакою
  3. Стаття 368. Одержання хабара
    статті 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи,
  4. 2.2. Антиконкурентні узгоджені дії
    статтею 5 Закону України "Про обмеження монополізму ..." антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, що призвели чи можуть привести до: - встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; - розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими
  5. Стаття 136. Доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування
    статтею 209 цього Кодексу, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених
  6. Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією
    статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою
  7. Загальні положення до розділу
    статтях про злочини у сфері службової діяльності, є способом вчинення іншого злочину). Останнє, наприклад, має місце при заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що підлягає кваліфікації за відповідною частиною ст. 191. Додаткова кваліфікація вчиненого ще й за ст. 364 у цьому випадку непотрібна. Чотири злочини - зловживання владою або службовим
  8. 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
    обману, насильства тощо. У цьому випадку маємо групу юридичних фактів, кожен з яких окремо тягне визнання правочину недійсним. Юридична (фактична) сукупність містить взаємопов'язані елементи, які окремо можуть взагалі не мати правового значення або породжувати не ті наслідки, настання яких бажали суб'єкти права. Наприклад, для виникнення права користування житловим приміщенням у будинках
  9. § 7. Правові наслідки недійсності правочнну
    обману, додаткові майнові наслідки для винної сторони передбачені ч. 2 ст. 230 ЦК, яка встановлює, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, шо завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину (ст.ст. 22', 23, 230 ЦК). Оскільки дійсність чи недійсність нікчемного прлвочину визначається безпосередньо законом і не
  10. 8.2. Правочини з дефектами волі
    225 ЦК передбачає, що у разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун. Для того, щоб визначити стан фізичної особи у момент укладення правочину, суд призначає судово-психіатричну експертизу і виносить рішення про визнання правочину недійсним, враховуючи при цьому як висновок судово-психіатричної
© 2014-2022  yport.inf.ua