| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу |
||
|
1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. (Статтю 245 викладено в редакції Закону № 1708Л/І від 05.11.2009 р.) 1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок охорони об'єктів рослинного світу. Як сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території, рослинний світ є одним з важливих об'єктів правової охорони навколишнього природного середовища. Додатковими об'єктами злочину є громадська безпека, встановлений порядок охорони земель та атмосферного повітря (так, випалювання стерні і соломи призводить до забруднення повітря продуктами горіння і негативно впливає на стан ґрунту), а додатковими об'єктами кваліфікованого знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу виступають, зокрема, життя і здоров'я людини, порядок охорони тваринного світу. 2. Предмет злочину - лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, уздовж залізниць, стерня, сухі дикоростучі трави, рослинність та її залишки на землях сільськогосподарського призначення. Під лісовими масивами розуміються більш-менш значні за площею ділянки землі, які належать до земель лісового фонду і щільно покриті лісовою рослинністю - деревами і чагарниками (див. коментар до ст. 246). Це можуть бути і міські ліси - лісові масиви або ділянки лісу, розташовані у межах населених пунктів. За своїм екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від виконуваних ними функцій ліси України поділяються на: 1) захисні; 2) рекреаційно-оздоровчі; 3) ліси природоохоронного, наукового, історично-культурного призначення; 4) експлуатаційні ліси. Належать до лісового фонду, а тому визнаються предметом розглядуваного злочину захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 га - полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги вздовж забудованих територій населених пунктів. Зелені насадження навколо населених пунктів - це, передусім, ліси, розташовані за міською (селищною) межею навколо населених пунктів або поблизу них, які виконують важливі захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі функції і є місцем відпочинку населення. Ліси зелених зон поділяються на лісопаркову і лісогосподарську частини. Разом із тим поняттям зелених насаджень навколо населених пунктів охоплюються і такі зелені насадження, які не входять до складу лісового фонду України, зокрема, захисні насадження лінійного типу площею менше 0,1 га, безпосередньо згадані у ст. 245 зелені насадження вздовж залізниць, а також зелені насадження у смугах відведення каналів, автомобільних доріг, уздовж берегів річок, навколо озер, інших водних об'єктів і гідротехнічних споруд. Взагалі зелені насадження - це деревна, чагарникова, квіткова і трав'яна рослинність природного або штучного походження. Землями сільськогосподарського призначення, на яких мають знаходитись стерня, сухі дикоростучі трави, рослинність та їх залишки як предмет розглядуваного злочину, визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної інфраструктури або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення поділяються на: 1) сільськогосподарські угіддя (рілля, земельні ділянки під багаторічним насадженнями, сіножаті, пасовища, перелоги); 2)'несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, землі тимчасової консервації тощо). Предметом злочину, передбаченого ст. 245, не визнаються зелені насадження міст та інших населених пунктів за умови, що вони не віднесені до категорії лісів (міські парки, парки культури і відпочинку, ботанічні сади, сади житлових районів, сквери, бульвари, насадження на територіях шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, промислових підприємств тощо, вздовж вулиць, ліній електропередач високої напруги тощо). Знищення або пошкодження зазначених зелених насаджень за наявності підстав слід кваліфікувати як відповідний злочин проти власності. Така правова оцінка ґрунтується на тому, що відповідальність за коментованою нормою КК настає за знищення або пошкодження не будь-яких об'єктів рослинного світу (як це випливає із назви ст. 246), а лише тих із них, які конкретно названі в її диспозиції. 3. Об'єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкодженні відповідних об'єктів рослинного світу певним способом - вогнем чи іншим загальнонебезпеч- ним способом. У статті 245 поняття знищення і пошкодження використовуються для позначення одночасно і суспільно небезпечного діяння, і шкідливих наслідків. Знищення лісового масиву означає повну втрату ним свого екологічного, господарського та культурно-естетичного значення. За таких обставин лісовий масив перестає бути об'єктом природи. Під пошкодженням лісового масиву слід розуміти заподіяння йому такої шкоди, яка значно погіршує його якість, зменшує його цінність (припиняється ріст дерев і чагарників, вони засихають, трухлявіють або хворіють, ліс стає непридатним для проживання в ньому диких тварин тощо). Пошкодження зелених насаджень - це заподіяння шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам дерево-чагар- никових порід, що не припинило їх росту. Не утворює розглядуваного складу злочину випалювання стерні та інших залишків рослинності, яке здійснюється на землях сільськогосподарського призначення у випадку господарської необхідності за наявності дозволу уповноваженого органу. Злочин визнається закінченим з моменту, коли настали зазначені суспільно небезпечні наслідки. Якщо внаслідок дій, спрямованих на знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, з причин, що не залежали від волі винного, ці об'єкти не зазнали негативних змін, вчинене за спрямованістю умислу має розглядатись як замах на знищення або пошкодження лісового масиву чи іншого насадження. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу вогнем охоплює: 1) підпал - свідоме спричинення пожежі шляхом застосування джерел вогню; 2) порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (розведення багаття у невстановлених місцях, заправка в лісах транспортних засобів пальним під час роботи двигуна тощо). Інший загальнонебезпечний спосіб - це такий спосіб знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, який за силою свого руйнуючого впливу на флору та негативними для неї наслідками можна прирівняти до пожежі (наприклад, вибух, затоплення, обвал, використання хімічних речовин). Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу в інший, ніж зазначений у ст. 245, спосіб утворює склад відповідного адміністративного проступку (статті 65, 65-1,66, 72 КАП). При відмежуванні злочину, передбаченого ст. 245 (у разі знищення або пошкодження лісу вогнем), від знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі (ч. 2 ст. 77 КАП), слід виходити з того, що суспільна небезпека розглядуваного злочину визначається не тільки способом, а й кількісними, якісними і вартісними параметрами шкоди, заподіяної лісовим ресурсам. Так само треба вирішувати питання про відмежування злочину, передбаченого ст. 245 КК, від адміністративно караного самовільного випалювання рослинності або її залишків (ст. 77-1 КАП). 4. Суб'єкт злочину загальний. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини. Психічне ставлення до загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 245), як правило, є необережним. Якщо винна особа передбачає і бажає або свідомо допускає настання наслідків у виді позбавлення життя іншої людини або тяжких тілесних ушкоджень, її дії треба додатково кваліфікувати за статтею 115 або 121. 6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 245) є загибель людей, масова загибель тварин або інші тяжкі наслідки. Про ці поняття див. коментар до ст. 236 і ст. 242. ЗК (глава 5). ЛКу редакції Закону від 8 лютого 2006р. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені наказом МНС № 126 від 19 жовтня 2004р. Правила пожежної безпеки в лісах України. Затверджені наказом Держкомлісгоспу N2 2 78 від 27 грудня 2004р. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Затверджені наказом МЖКГ№ 105 від 10 квітня 2006р. Положення про систему моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу. Затверджене наказом МЖКГ N2 240 від 4 серпня 2008 р. Постанова ПВС від 2 липня 1976р. N2 4 «Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок поругиення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки» (в редакції постанови N2 3 від 3 березня 2000 р.). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 245. Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу" |
||
|
||