Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 58. Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка


1. Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).
1. В коментованій статті визначається правовий режим таких об'єктів права власності подружжя, як плоди, приплід та дохід (дивіденди). В СК України використовуються такі поняття як «плоди», «приплід», «дохід (дивіденди)», хоча вони не збігаються з термінами, що закріплені в ЦК України. Зокрема, в ст. 189 ЦК України вказано, що продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Не зовсім зрозумілим є застосування в СК України власного термінологічного підходу. Крім того, ст. 58 СК України не співпадає також із ч. 2 ст. 62 СК України, в якій використовується такий термінологічний рядок, як «дохід (приплід, дивіденди)».
В цивільному праві під «плодами» розуміється результат природного розвитку речей. На цій підставі до плодів відносять врожай та приплід тварин або птиць. Таким чином, приплід є різновидом плодів. Під «доходом (дивідендами)» розуміється економічний приріст майна, тому інколи доходи іменують «цивільними плодами». Це можуть бути дивіденди від акцій та інших цінних паперів, суми орендної плати, відсотки за користування грошовими коштами тощо. Продукція - це технічний приріст майна, результат виробничої діяльності людини.
2. В коментованій статті вказано, що, якщо річ, яка плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), належить на праві власності одному з подружжя, то йому належать і отримані від цієї речі плоди, приплід та дохід (дивіденди). Таким чином закон відносить ці об'єкти до роздільного майна подружжя. Аналогічним буде режим майна, набутого одним з подружжя за рахунок отриманого від роздільного майна доходу (дивіденди). Якщо, наприклад, один з подружжя отримує дивіденди від належних йому акцій і за ці гроші набуває певне рухоме або нерухоме майно, то правовий режим такого майна збігається з режимом самого доходу (дивідендів), тобто набуте майно також належить до роздільного майна подружжя.
3. Звертає на себе увагу та обставина, що Цивільний кодекс допускає зміну режиму роздільності продукції, плодів та доходів. Зокрема в ч. 2 ст. 189 ЦК України сказано, що продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. У свою чергу СК такого застереження не містить, що свідчить про імперативний характер закріпленого в коментованій статті припису. Таке законодавче рішення вбачається уразливим. Проблема може виникнути у тому випадку, коли один із подружжя одержує заробітну плату (пенсію, стипендію), що автоматично потрапляє до спільної власності подружжя (ч. 2 ст. 61 СК), у той час як дохід другого з подружжя формується за рахунок плодів та доходів (дивідендів), які зберігають режим роздільності і належать лише власникові речі. В літературі прогнозувалася ситуація. Наприклад, основним прибутком чоловіка є доходи від належного йому майна (акцій). Дружина, яка не працює і не має такої можливості у зв'язку з опікою над дітьми, може опинитися у тяжкому матеріальному стані. Вона навіть не може претендувати на визнання за нею частки на дохід від майна її чоловіка. За таких обставин майнове становище дружини може бути вкрай обтяжливим.
Усе це приводить до висновку, що ст. 58 СК України потребує змін. Закон має містити більш гнучке правило, яке б надавало суду можливість при виникненні спору захистити майнові інтереси другого з подружжя і визнати за ним право на частку від плодів або доходів (дивідендів) від майна другого з подружжя. Такий підхід буде відповідати і тому, що встановлений в цивільному законі.
4. На відміну від ч. 2 ст. 189 ЦК України сімейне законодавство безпосередньо не передбачає можливості зміни режиму роздільності плодів та доходів (дивідендів) за договором подружжя. Проте в ч. 5 ст. 97 СК України вказано, що сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. З урахуванням цього можна припустити, що за договором сторін плоди, доходи (дивіденди) від речей одного (кожного) з них можуть належати подружжю на праві спільної сумісної або спільної часткової власності. Однак для уникнення непорозумінь можливість зміни правового режиму плодів та доходів договором сторін має бути закріплена в коментованій статті шляхом надання їй диспозитивного характеру.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 58. Право на плоди та доходи від речей, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка"
  1. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
  2. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я,- карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
  3. Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності
    1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. 2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. 3. Якщо одним із подружжя укладено
  4. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    Право спільної сумісної власності подружжя займає центральне місце у системі майнових відносин між ними. Визначальним тут є принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип дістав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (повна назва - Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР)', зберіг свою життєздатність і в чинному
  5. Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
    Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. 2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності,
  6. Стаття 59. Здійснення дружиною, чоловіком права особистої приватної власності
    1. Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. 2. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним. 1. В ч. 1 ст. 319 ЦК України закріплено загальне правило: власник володіє, користується та
  7. Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою
    1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою,
  8. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    Підготовка проекту ЦК УСРР 1922 р. відбувалася в умовах і на засадах, загальних для більшості тодішніх радянських республік. Тому, природно, що вказівки і зауваження В.І. Леніна відносно ЦК РРФСР слугували орієнтиром і для розробників проекту ЦК УСРР (Української Соціалістичної Радянської Республіки). Принципово важливим було положення про зосередження в руках радянської держави основних
  9. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    При вступі до шлюбу закон (ст.19 КпШС України) надає подружжю право залишати кожному з них дошлюбне прізвище. За їх взаємною згодою, вони мають право вибирати спільне прізвище, яке повинно бути прізвищем одного з них. Вибір іншого прізвища законодавцем не допускається. Кожний з подружжя не має будь-яких переваг у виборі спільного прізвища, питання про вибір прізвища вирішується ними спільно. В
  10. Які особливості договору дарування?
    За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність. Договір дарування, як і договори купівлі-продажу, міни, поставки, спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності в обдаровуваної особи. Як і продавець, дарувальник повинен бути власником
© 2014-2021  yport.inf.ua