Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Верховна Рада України /Верховный Совет Украины. Кримінальний процесуальний кодекс України, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність


1. Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
2. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.
3. Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.
5. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 12. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність"
  1. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    статтях 31, 34 і 63. Особисті немайнові інтереси громадян визначаються їх множинністю, що, в свою чергу, породжує різні цивільно-правові форми їх регулювання. Тому охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'єктами окремих видів особистих немайнових прав, кожному з яких притаманні свої специфічні засоби захисту. Індивідуалізація особистості - ще одна важлива
  2. § 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
    статтею в авторському праві про захист права на власне зображення. Таким чином, немайнові відносини, не пов'язані з майновими, регулюються чинним законодавством дуже обмежено і сьогодні майже не захищаються ЦК України. ' Право и практика. - 1998. - июнь. - №12. Цивільний кодекс України: Проект в редакції від 25 серпня 1996 року // Українське право. - 1996. - Число 2 (4). Поява ст. 7 у ЦК
  3. Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу України
    забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. 2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до
  4. Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
    статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є воля, честь і гідність особи. Волю людини слід розуміти як право ніким не бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством, право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не
  5. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
    статті 49, 64). Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 р. (статті 11, 16). Рішення КС у справі про платні медичні послуги N9 15-рп від 25 листопада 1998 р. Рішення КС у справі про безоплатну медичну допомогу N9 10-рп від 29 травня 1998 р. Угода про надання медичної допомоги громадянам держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27 березня 1997р.
  6. Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
    статті слід розуміти, зокрема, смерть або самогубство потерпілого чи близької йому особи, заподіяння смерті, тяжких тілесних ушкоджень чи великої матеріальної шкоди сторонній особі, припинення роботи підприємства, установи чи організації, вимушене звільнення з роботи багатьох людей тощо. Умисне вбивство, вчинене в процесі протидії законній підприємницькій діяльності, не охоплюється складом
  7. Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
    статтями 111, 114, 182, 231, 330. Під використанням спеціальних технічних засобів розуміється застосування їх, залежно від конкретного виду, за прямим призначенням - незалежно від того, робиться це для установлення фактів подружньої зради, виготовлення «піратської» продукції, крадіжок на виробництві або для контролю за підлітками, пошуку певних осіб чи перевірки кандидатів на певну посаду.
  8. Загальні положення до розділу
    статтях про злочини у сфері службової діяльності, є способом вчинення іншого злочину). Останнє, наприклад, має місце при заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що підлягає кваліфікації за відповідною частиною ст. 191. Додаткова кваліфікація вчиненого ще й за ст. 364 у цьому випадку непотрібна. Чотири злочини - зловживання владою або службовим
  9. Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою
    статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,- караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (Стаття 371 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квітня 2008 р.) 1. Конституція України закріплює
  10. Стаття 374. Порушення права на захист
    статті 29, 59, 63). КПК (статті 21, 43, 43-1, 44-48, 140, 218, 237, 263). Рішення КС у справі про право вільного вибору захисника № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 р. Роз 'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при КМ «Про обовязковість виконання адвокатами вимог ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу України» N9 IV/9-2-7 від 18 лютого 2005 р. Постанова ПВС № 8 від 24
© 2014-2022  yport.inf.ua