Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Г.А.Жіліна. Коментар до Цивільного процесуального кодексу РФ (постатейний), 2010 - перейти до змісту підручника

Стаття 148. Завдання підготовки справи до судового розгляду

1. Нормативно закріпленим засобом досягнення цілей щодо забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи служить виконання процесуальних завдань, сформульованих в коментованій статті. Вони взаємопов'язані і виражають основні напрямки діяльності судді та інших суб'єктів процесу в стадії підготовки цивільної справи.
Судочинство у цивільних справах відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК здійснюється на основі змагальності та рівноправності сторін, і кожна сторона згідно з ч. 1 ст. 56 ЦПК повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, якщо інше не передбачено в законі. Однак процесуальним законодавством визначені і обов'язки самого суду в змагальному процесі (ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 56, ч. 1 ст. 57 ЦПК).
Зберігаючи незалежність, об'єктивність і неупередженість, суддя на даному етапі судочинства здійснює керівництво всією процесуальної підготовчої діяльністю. Він зобов'язаний роз'яснювати іншим суб'єктам процесу їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяти у реалізації прав. Діяльність судді має бути спрямована на створення умов для всебічного і повного дослідження доказів, встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства при вирішенні цивільної справи.
На підставі вимог і заперечень осіб, беруть участь у справі, та з урахуванням підлягають застосуванню норм права суддя визначає обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і має право запропонувати сторонам та іншим особам, бере участі у справі, подати додаткові докази. Але самим розумним і економічним способом вирішення правового конфлікту між сторонами було б укладення між ними мирової угоди, і суддя повинен вжити заходів до досягнення такого результату. Все це знаходить безпосереднє відображення і в сформульованих в законі завданнях підготовки справи.
2. Найбільш тісно пов'язані між собою завдання, названі в ст. 148 ЦПК перший і другий. Завдання з уточнення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, має на увазі розумову і практичну діяльність з визначення предмета доказування. Для його правильного визначення необхідно встановити характер правовідносин сторін і закон, яким слід керуватися при вирішенні спору. Навпаки, без визначення фактичних обставин, що підлягають включенню до предмету доказування, не можна правильно визначити характер правовідносин сторін і підлягає застосуванню норму матеріального права. Отже, обидва завдання не можуть виконуватися окремо один від одного.
Сукупність юридичних фактів, які підлягають доведенню у справі, суддя визначає за участю сторін та інших осіб, що у справі. Вони можуть помилятися щодо предмета доказування у справі, але суддя не пов'язаний жорстко обставинами, вказаними ними, і з урахуванням норми матеріального права, що підлягає застосуванню, може включити в предмет доказування додаткові факти, виключити з нього факти, що не мають значення для даної справи.
3. Однією з найпоширеніших причин скасування рішень у цивільних справах є невиконання завдання по вирішенню питання про можливий склад учасників судочинства. Склад осіб, що у справі і мають особистий чи громадський інтерес в його результаті, перерахований у ст. 34 ЦПК. Для забезпечення правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи суддя з урахуванням його конкретних обставин повинен точно визначити не тільки склад осіб, що у справі, а й інших учасників розгляду справи - судових представників, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків.
4. Особливості положення суду в змагальному процесі повинні враховуватися і при виконанні завдання, пов'язаного з поданням необхідних доказів. На судді лежить обов'язок вже в стадії підготовки справи створити умови для всебічного і повного дослідження обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими особами, що у справі, але суддя з урахуванням предмета доказування, характеру правовідносин сторін і норми матеріального права, що регулює спірні відносини, роз'яснює, на кому лежить тягар доведення тих чи інших обставин, якими доказами сторони можуть підтвердити свої твердження, а також наслідки неподання доказів. При цьому суддя повинен з'ясувати, які труднощі є для подання доказів, роз'яснити, що за клопотанням сторін та інших осіб, що у справі, суд сприяє в збиранні доказів.
5. У силу принципу диспозитивності сторони вправі вже в стадії підготовки закінчити справу мировою угодою. У цьому випадку, якщо дії сторін не суперечать закону і не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, спільні завдання і цілі цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК) здійснюються найбільш ефективним способом.
Завдання щодо примирення сторін встає перед суддею відразу ж після прийняття позовної заяви. Її виконання вимагає не тільки з'ясування суті виниклого правового конфлікту, а й розуміння мотивації поведінки позивача і відповідача, особливостей особистості того й іншого, їх внутрішнього психологічного настрою. Облік цих факторів необхідний для вибору суддею конкретних способів впливу на свідомість протиборчих сторін для формування у них обопільного бажання завершити виник правовий конфлікт мировою угодою.
6. Оскільки завдання стадії підготовки являють собою основні нормативно закріплені напрямки процесуальної діяльності судді та інших суб'єктів процесу, вони мають безпосередній зв'язок з передбаченим законом вказаним переліком процесуальних підготовчих дій і всіх інших можливих дій по підготовці справи, необхідних для виконання цих завдань (ст. 149, 150 ЦПК). Залежно від обставин конкретної справи не всі з перерахованих у законі процесуальних підготовчих дій можуть здійснюватися в дійсності. Однак для забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи всі завдання підготовки повинні бути виконані. Осібно тут стоїть лише завдання щодо примирення сторін, оскільки бажаний результат при прийнятті суддею відповідних заходів може бути досягнутий тільки за добровільною згодою сторін і повністю залежить від їх розсуду.
7. Аналіз передбачених ст. 149, 150 ЦПК процесуальних підготовчих дій показує, що не всі з них спрямовані на виконання сформульованих у ст. 148 ЦПК завдань стадії підготовки справи до судового розгляду. Так, вчинення процесуальних дій з вирішення питання про забезпечення позову (п. 12 ч. 1 ст. 150 ЦПК) спрямоване на забезпечення виконання майбутнього рішення. Отже, при прийнятті таких заходів в стадії підготовки додатково буде виконуватися завдання щодо забезпечення виконання рішення.
Строго кажучи, забезпечення виконання рішення на відміну від забезпечення доказів не пов'язане безпосередньо з названими в ст. 148 ЦПК цілями підготовки справи до судового розгляду. Дозволити справу правильно і своєчасно можна і без прийняття заходів щодо забезпечення позову. Інша справа, що правильне і своєчасне вирішення справи потрібно не саме по собі, а для захисту прав, свобод і законних інтересів сторін і досягнення інших кінцевих цілей цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК). Вони не будуть досягнуті, якщо правильне і своєчасно винесене рішення не буде виконано через неприйняття заходів по забезпеченню позову.
8. До числа процесуальних підготовчих дій загального характеру належить роз'яснення суддею учасникам судочинства їх процесуальних прав та обов'язків. Дуже важливо, щоб сторони та інші особи, які беруть участь у справі, вже в стадії підготовки були обізнані про них і брали активну участь у підготовчих діях.
Роз'яснення процесуальних прав і обов'язків особам, які беруть участь у справі, та іншим суб'єктам процесу у вигляді самостійного завдання стадії підготовки справи до судового розгляду в коментованій статті не сформульовано. Однак багато процесуальні підготовчі дії судді не можуть бути здійснені без виконання такого завдання. Про необхідність роз'яснення процесуальних прав і обов'язків сторонам прямо говориться в декількох пунктах ст. 150 ЦПК, що передбачають конкретні підготовчі дії судді. Але й там, де немає безпосередньої посилання на таку обов'язок судді, без роз'яснення прав і обов'язків також не можна обійтися. Наприклад, при призначенні експертизи суддя зобов'язаний роз'яснити сторонам та іншим бере участь у справі їх права, передбачені ст. 79 ЦПК.
Необхідність у роз'ясненні прав виникає також при дозволі в стадії підготовки питань щодо забезпечення позову і доказів, при припиненні провадження у справі та залишення заяви без розгляду, при вчиненні інших процесуальних підготовчих дій судді. Отже, завдання з роз'яснення процесуальних прав і обов'язків особам, які беруть участь у справі, та іншим суб'єктам процесу при підготовці справи до судового розгляду дуже часто встає перед суддею і не може їм не виконуватися.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 148. Завдання підготовки справи до судового розгляду "
  1. § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
    У російській правовій науці загальнотеоретичні аспекти проблеми компетенції досить детально розглянуті. І хоча в наукових роботах, присвячених цим питанням, мова йде, як правило, про компетенції державного органу, видається, що містяться в них положення і висновки про поняття, структуру компетенції цілком застосовні і до органів місцевого самоврядування, оскільки, незважаючи на те що
  2. Стаття 2. Завдання цивільного судочинства
    1. Стаття, що формулює загальні завдання і цілі виробництва по цивільних справах в суді загальної юрисдикції. В узагальненому вигляді в них виражаються уявлення всього суспільства про необхідному і бажаному результаті здійснення правосуддя по цивільних справах. Всі інші норми цивільного процесуального права і діяльність суб'єктів процесу не можуть суперечити названим загальним завданням і
  3. Стаття 19. Заяви про самовідводи та про відводи
    1. Наявність обставин, що перешкоджають судді та іншим перерахованим в коментованій статті суб'єктам процесу брати участь у розгляді цивільної справи, покладає на них процесуальну обов'язок заявити самовідвід. При цьому передбачається, що зазначені учасники судочинства в першу чергу обізнані про такі обставини і своєчасне усунення їх з процесу не тільки
  4. Стаття 39. Зміна позову, відмова від позову, визнання позову, мирова угода
    1. Сторони в цивільному процесі відповідно до принципу диспозитивності наділені рядом так званих розпорядчих повноважень, які дозволяють їм як суб'єктам спірного матеріального правовідносини впливати на предмет судового розгляду, в тому числі змінювати його, а також розпоряджатися належними їм матеріальними і процесуальними правами. Позивач може зняти свої
  5. Стаття 85. Обов'язки і права експерта
    1. Експерт зобов'язаний прийняти доручену йому експертизу до виробництва. У державному судово-експертній установі таке доручення надходить від його керівника на підставі судової ухвали про призначення експертизи, у всіх інших випадках - безпосередньо від суду. Обов'язок прийняти доручену експертизу не є повною мірою безумовною. Керівник експертної установи при
  6. Стаття 147. Ухвала суду про підготовку справи до судового розгляду
    1. Стадія підготовки безпосередньо випливає за прийняттям заяви, тобто порушенням справи, і є обов'язковою по кожному цивільній справі, яким би простим воно не здавалося. Цілі даного етапу судочинства полягають у забезпеченні правильного і своєчасного вирішення справи, і на досягнення цього результату повинні бути спрямовані всі дії суб'єктів процесуальних підготовчих
  7. Стаття 149. Дії сторін при підготовці справи до судового розгляду
    1. Якщо сформульовані в ст. 148 ЦПК процесуальні завдання служать нормативно закріпленим засобом для забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи (див. також коментар до ст. 2 ЦПК), то таким же засобом для виконання самих завдань стадії підготовки будуть процесуальні підготовчі дії, перелік яких передбачено ст. 149, 150 ЦПК. У змагальному процесі
  8. Стаття 150. Дії судді при підготовці справи до судового розгляду
    1. Передбачений в коментованій статті комплекс процесуальних підготовчих дій названий діями судді при підготовці справи до судового розгляду. Проте суддя не може при їх вчинення не взаємодіяти зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, їх представниками. У число учасників процесу у стадії підготовки справи можуть входити не тільки названі суб'єкти, але
  9. Стаття 152. Попереднє судове засідання
    1. У коментованій статті вказується, що сторони повідомляються про час і місце попереднього засідання. Однак правами сторони користуються особи, що звернулися на захист чужих інтересів (ст. 4, 45, 46 ЦПК), треті особи (ст. 42, 43 ЦПК). Отже, повідомлення буде зроблено також їм, а в судовому засіданні вони нарівні зі сторонами вправі представляти докази, наводити аргументи,
  10. Стаття 153. Призначення справи до судового розгляду
      Ухвала про призначення справи до судового розгляду має виноситися суддею лише при визнанні його підготовленим, що передбачає виконання передбачених ст. 148 ЦПК завдань стадії підготовки та вчинення всіх необхідних підготовчих дій. У визначенні про призначення справи до судового розгляду вказується про повідомлення сторін та інших осіб, що у справі, про час і
© 2014-2021  yport.inf.ua