Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Т.К. Андрєєва. Арбітражний процесуальний кодекс російської федерації з постатейними матеріалами судової практики і коментарями, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 191. Порядок розгляду справ про оскарження нормативними правових актів

Коментар до статті 1. Статті 76, 118, 120, 125, 126, 127 і 128 Конституції РФ не виключають права законодавця спеціально передбачати здійснення судами загальної юрисдикції та арбітражними судами в порядку адміністративного судочинства повноважень з перевірки відповідності перерахованих у ст. 125 (п. п. "а" і "б" ч. 2) нормативних актів нижче рівня федерального закону іншому, має більшу юридичну силу акту, крім Конституції РФ. Проте визнання нечинними названих у ст. 125 Конституції РФ актів нижче рівня федерального закону неможливо поза чіткої регламентації прийняття таких рішень.
Здійснена в ст. 125 конституційна регламентація компетенції Конституційного Суду РФ вказує і на ті загальні тре-ги, які яким має відповідати правове регулювання прийняття іншими судами рішень про визнання перерахованих в ній актів нечинними. Їм повинні визначатися предметна, територіальна та інстанційності підсудність справ, суб'єкти, уповноважені звертатися до суду з відповідною вимогою, підстави звернення, види актів, що підлягають перевірці судами, правила, які забезпечують-вающие юридичну силу судових рішень як обов'язкових для правоприменителей по всіх інших справах, в тому числі відповідно до вимоги ст. 15 (ч. 3) Конституції РФ, за змістом якої припинення дії будь-яких нормативних положень, які зачіпають права, свободи і обов'язки громадян, неможливо без офіційного опублікування для загального відома судових рішень, що зводять нанівець такі норми.
Див: Ухвала Конституційного Суду РФ від 16.06.1998 N 19-П.
2. Якщо при розгляді заяви про визнання ненормативного правового акта недійсним буде встановлено, що ука-заний правовий акт є нормативним, арбітражний суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 АПК РФ припиняє провадження у справі, якщо оспорювання такого акта в арбітражному суді не передбачено федеральним законом. У визначенні про припинення провадження у справі необхідно вказувати мотиви, з яких арбітражний суд дійшов висновку про те, що оспорюваний акт є нормативним правовим актом. Якщо федеральним законом справа про оспорювання такого акта віднесено до компетенції арбітражних судів, воно розглядається колегіальним складом суддів по суті з дотриманням порядку, передбаченого гл. 23 Кодексу, та правил про під-судності.
Див: п. 19 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 22.12.2005 N 99 "Про окремі питання практики застосування Ар-арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації".
В силу подп. "А" п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону про захист конкуренції антимонопольний орган має право звертатися до арбітражного суду з за-явищами про визнання нечинними або недійсними повністю або частково суперечать антимонопольному законо-дательству нормативних правових актів або ненормативних актів федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування , інших здійснюють функції зазначених органів або організацій, а також державних позабюджетних фондів, Центрального банку РФ.
При застосуванні даних норм у їх взаємозв'язку слід враховувати, що вони не можуть бути витлумачені як виключають право інших осіб, крім антимонопольних органів, звертатися до арбітражного суду з вимогами про оскарження нормативних правових актів, повністю або частково суперечать антимонопольному законодавству.
Див: п. 15 Постанови Пленуму ВАС РФ від 30.06.2008 N 30 "Про деякі питання, що виникають у зв'язку із застосуванням ар-арбітражного судами антимонопольного законодавства" (ред. від 14.10.2010) .
Стаття 191 АПК РФ містить положення, які треба застосовувати у взаємозв'язку з положеннями ст. 29 АПК РФ в редакції Фе-дерального закону від 27.07.2010 N 228-ФЗ. При визначенні підвідомчості справ, що виникають з адміністративних та інших пуб-особистих правовідносин, слід виходити із загальних правил підвідомчості, сформульованих у ст. ст. 27 і 29 АПК РФ.
Див: коментар до ст. 29 АПК РФ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 191. Порядок розгляду справ про оскарження нормативними правових актів "
  1. Стаття 252. Розгляд заяв про оскарження нормативних правових актів
    Стаття 252. Розгляд заяв про оскарження нормативних правових
  2. Стаття 196. Опублікування рішення арбітражного суду у справі про оскарження нормативного правового акта
    Коментар до статті Рішення арбітражних судів у справах про оскарження нормативних правових актів підлягають опублікуванню в порядку, встановленому ст. 196 АПК РФ. Такі рішення направляються в ВАС РФ для опублікування в журналі "Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федеративної-ції". Рішення арбітражних судів у справах про оскарження нормативних правових актів можуть публікуватися в видаються
  3. Стаття 61.8. Особливості розгляду заяви про оскарження угоди боржника у справі про банкрутство
    1. Заява про оскарження угоди боржника подається до арбітражного суду, який розглядає справу про банкрутство боржника, і підлягає розгляду у справі про банкрутство боржника. 2. Судове засідання арбітражного суду за заявою про оскарження угоди боржника проводиться суддею арбітражного суду в порядку, встановленому Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, з особливостями,
  4. Стаття 162. Встановлення і заперечення батьківства (материнства)
    1. Встановлення і заперечення батьківства (материнства) визначаються законодавством держави, громадянином якої є дитина за народженням. 2. Порядок встановлення і оспорювання батьківства (материнства) на території Російської Федерації визначається законодавством Російської Федерації. У випадках, якщо законодавством Російської Федерації допускається встановлення батьківства
  5. Стаття 252. Розгляд заяв про оскарження нормативних правових актів
    1. Справи про оскарження нормативних правових актів розглядаються і вирішуються суддями одноосібно за правилами позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 23-24 ЦПК і іншими федеральними законами. Суд повинен сповістити заявників, орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи посадова особа, які прийняли оспорюваний нормативний правовий акт, про місце і час
  6. Стаття 308. Перегляд у порядку нагляду ухвал арбітражних судів
    Коментар до статті 1. У коментованій статті передбачається можливість перегляду в порядку нагляду ухвал арбітражних судів у тих випадках, коли відповідно до АПК РФ вони можуть бути оскаржені окремо від рішень, постанов чи коли зазначені визначення перешкоджають подальшому руху справи (ч. 1 ст. 308 АПК РФ). При цьому застосовуються ті ж правила перегляду, що і при
  7. Стаття 195. Рішення суду у справі про оскарження норма-тивного правового акта
    Коментар до статті 1. На підставі ст. 195 АПК РФ за результатами розгляду справи про оскарження нормативного правового акта арбітражний суд може, зокрема, прийняти рішення про визнання оспорюваного акта або окремих його положень не відпо-вующими іншому нормативному правовому акту, що має більшу юридичну силу, та не чинними повністю або в частині . Це необхідно враховувати і в
  8. Стаття 232. Порядок розгляду заяви про скасування рішення третейського суду
    Коментар до статті 1. Після прийняття заяви про оскарження рішення третейського суду до виробництва арбітражний суд виносить ухвалу про підготовку справи до судового розгляду. На підготовку справи може бути зазначено в ухвалі про прийняття заяви до провадження. 2. Розгляд заяви про оскарження рішення третейського суду проводиться в судовому засіданні з викликом сторін, а
  9. Стаття 61.9. Особи, уповноважені подавати заяви про оскарження угоди боржника
    Заява про оскарження угоди боржника може бути подана в арбітражний суд зовнішнім керуючим або конкурсним керуючим від імені боржника за своєю ініціативою або за рішенням зборів кредиторів чи комітету кредиторів, при цьому термін позовної давності обчислюється з моменту, коли арбітражний керуючий дізнався або повинен був дізнатися про наявність підстав для заперечування угоди, передбачених
  10. Стаття 61.1. Оспорювання угод боржника
    1. Угоди, здійснені боржником або іншими особами за рахунок боржника, можуть бути визнані недійсними відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації, а також з підстав та в порядку, які зазначені в цьому Законі. 2. Для цілей цього Закону угода, що здійснюються під умовою, вважається вчиненою у момент настання відповідної умови.
© 2014-2022  yport.inf.ua