| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Відповідальність, забезпечення виконання і припинення договору позики |
||
|
Правові засади визначення умов виконання позикового зобов'язання визначені цивільним законодавством. Відповідно до ст. 374 ЦК УРСР позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю таку саму суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості не пізніше строків, визначених договором позики або законом. У разі прострочення повернення боргу позичальник несе відповідальність за неналежне виконання грошового зобов'язання. Згідно зі ст. 214 ЦК УРСР позичальник-боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів. Таким чином, нормами цивільного законодавства передбачено стягнення інфляційних збитків, яких неминуче зазнає позикодавець внаслідок скільки-небудь тривалого прострочення боржника у виконанні покладеного на нього обов'язку щодо сплати грошей. Іншими словами, знецінення грошей внаслідок протиправної поведінки позичальника-боржника в законодавчому порядку визнається одним з конкретних виявів позитивної шкоди або реальних збитків, що рівнозначні втратам або пошкодженню іншого майна позикодавця. Положення ЦК України про позику вигідно відрізняються від попереднього цивільного законодавства, в якому міститься окрема стаття, присвячена наслідкам порушення договору позичальником. Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 627 ЦК, згідно з п. 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 551-554 ЦК, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1067 ЦК. З наведеного випливає, що у разі порушення договору позики позичальником останній зобов'язаний сплатити позикодавцю проценти за користування чужими коштами, розмір яких встановлюється нормативними актами, а також проценти, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України на день сплати позичальником суми боргу або його відповідної частини, якщо інше не передбачено договором позики або законом. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, що належні йому за користування чужими коштами, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму. Важливе місце в належному здійсненні договору позики посідає забезпечення виконання зобов'язання позичальника. Позикові відносини передбачають певну впевненість кредитора в тому, що боржник виконає всі зобов'язання, пов'язані з укладеною угодою. Звідси випливає поняття "забезпечення виконання зобов'язання за договором позики". У зв'язку з цим позикодавець, щоб забезпечити себе від невиконання зобов'язання, може вимагати забезпечення виконання такого зобов'язання. Позикодавець має право вимагати забезпечення договору позики неустойкою (штрафом, пенею), заставою чи поручительством. Позикодавець не має обов'язків у договорі позики, отже він не повинен нічого забезпечувати. Договір позики не забезпечується завдатком, оскільки укладення договору позики підтверджується передачею предмета договору, а не видачею завдатку. Те, що завдаток, який є грошовою сумою, не застосовується у негрошовій позиці, саме собою зрозуміло. Забезпечення завдатком виконання договору грошової позики не практично, оскільки звичайно позичальник може забезпечити цей договір тільки із предмета позики, що призведе до втрати останнім певної вигоди від позики, забезпеченої таким способом1. За характером або ознакою (властивістю) забезпечення позика буває або особистою, або заставною, або речовою, реальною. При особистій позиці кредитор головним чином основується на довірі до господарської особистості позичальника і обмежується одним лише юридичним забезпеченням (письмовим зобов'язанням), а іноді не вимагає навіть і його. Для посилення забезпечення при індивідуальному кредитуванні нерідко застосовують так звану кругову поруку (або поручительство). При заставній або речовій позиці кредитор вимагає, щоб було вказано певне майно, шляхом продажу якого можна було б виконати зобов'язання, якщо боржник з будь-яких причин не виконає його добровільно. Майно, яке служить забезпеченням кредитної угоди, передається до сплати боргу в руки кредитора (ломбардна позика) або залишається в розпорядженні боржника (іпотечна позика), але з деякими обмеженнями права розпорядження цим майном. ЦК України прямо передбачені наслідки невиконання позичальником обов'язків щодо забезпечення виконання позикового зобов'язання. Згідно зі ст. 1071 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1067 ЦК, якщо інше не встановлено договором. Наведені положення свідчать, що законодавець таким чином стимулює позичальника до належного виконання своїх обов'язків і захищає інтереси позикодавця. Така позиція є цілком логічною і виправданою, оскільки обумовлене сторонами договору забезпечення є істотною умовою такого правочину і обов'язковим елементом волевиявлення кредитора на укладення договору, за відсутності якого можна припустити ймовірність того, що позикодавець взагалі не надав би згоди на укладення договору позики. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Відповідальність, забезпечення виконання і припинення договору позики" |
||
|
||