Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

5. Висновки та пропозиції

Підсумовуючи наведене, зазначимо, що проведене узагальнення засвідчило низький рівень захисту прав інтелектуальної власності як вітчизняних, так і зарубіжних суб'єктів права, твори яких використовуються на території України. Майже не вживаються заходи для з'ясування даних про суб'єкта права інтелектуальної власності, якого не повідомляють про порушення його прав. У більшості справ не містяться запити до Департаменту щодо наявності в Україні організацій, які представляють інтереси вітчизняних та закордонних фірм. Це питання залишається поза увагою і під час адміністративного розслідування, і в ході судового провадження.
Із результатів проведеного узагальнення вбачається, що судді недостатньо вимогливо ставляться до матеріалів справ про адміністративне правопорушення і жодним чином не реагують на систематичну неналежну підготовку цих матеріалів. Найпоширеніші недоліки оформлення матеріалів: неповно проведене адміністративне розслідування - більшість справ не містить інформації про суб'єкта права інтелектуальної власності, а також доказів на підтвердження реєстрації такого права щодо конкретного об'єкта та належності останнього суб'єкту цього права; неправильно встановлений суб'єкт правопорушення; неп Ствердження факту вчинення правопорушення актом контрольної закупівлі та висновком експертизи; недолучення до протоколів переліку вилученої контрафактної продукції; невстановлення джерела надходження такої продукції та причин і умов, що призвели до правопорушення.
Недоліки судового розгляду справ зазначеної категорії:
неправильна кваліфікація дій правопорушників - іноді судді не розмежовують незаконне використання та незаконне розповсюдження об'єктів права інтелектуальної власності і помилково за незаконне використання, наприклад, комп'ютерної програми притягують до адміністративної відповідальності за ст. 1649 КпАП, і навпаки, за наявності факту незаконного розповсюдження (шляхом продажу) примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних притягують до адміністративної відповідальності за ст. 51 КпАП;
неоперативність розгляду справ зазначеної категорії під час їх розгляду не всі судді враховують, що вкрай важлива оперативність, оскільки відповідно до п. 7 ст. 247 КпАП закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП (два місяці), є обставиною, що виключає провадження в такій справі, і, як наслідок, воно має бути закрите, а вилучена контрафактна продукція повернена власнику. Так, у 2005 р. через пропущення строку накладення адміністративного стягнення 300 осіб (253 за ст. 164 КпАП і 47 за ст. 512 КпАП) уникли адміністративної відповідальності.
Для попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності судді під час розгляду справ названої категорії, вирішуючи питання про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, мають одночасно на підставі статей 40, 269, ч. З ст. 283 КпАП вирішувати й питання щодо відшкодування винним майнової шкоди за завдані суб'єкту права протиправними діями збитки і в постанові суду зазначати розмір шкоди, що підлягає стягненню, та порядок і строк її відшкодування. Розмір спричинених збитків має істотне значення і для правильної кваліфікації дій правопорушника, розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, і для визначення виду адміністративного стягнення, що має бути застосований.
Зазначені вище недоліки негативно впливають на ефективність правосуддя і мають бути враховані у роботі судів з метою вдосконалення їх діяльності. Однак деякі проблеми виникають унаслідок існування законодавчих прогалин, які неможливо вирішити без внесення відповідних змін до статей КпАП. Для виправлення ситуації нині готується проект Закону "Про внесення змін та доповнень до статей Кодексу України про адміністративні правопорушення".
Для кваліфікованого розгляду справ названої категорії судді повинні опанувати значний обсяг нормативних документів та постійно ознайомлюватися зі змінами і доповненнями до законодавства у сфері інтелектуальної власності, а отже, необхідно запровадити спеціалізацію суддів із розгляду таких справ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "5. Висновки та пропозиції"
  1. Права автора раціоналізаторської пропозиції та їх захист
    пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства має певні особисті немайнові і майнові права. До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції належать право авторства, право на ім'я, право на назву раціоналізаторської пропозиції, право на пріоритет, до майнових прав - право на винагороду. Щодо особистих
  2. Що розуміють під правом інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію?
    пропозиції, які зараз широко використовують, дають досить значний корисний ефект, що інколи навіть перевищує економічний ефект від використання винаходів, тому Цивільним кодексом України врегульовано також право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. Раціоналізаторською слід визнавати пропозицію, що визнана юридичною особою як пропозиція, яка містить технологічне (технічне)
  3. 3. Задача
    пропозиції: Qs=-5 + 2P Визначити: -рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу; -що виникне, коли ціна буде встановлена керівництвом держави на рівні 3 грн.? Розв'язок Для знаходження рівноважної ціни зрівнюємо праві части рівнянь для визначення рівноважної ціни: 7-Р = -5 + 2Р 3Р = 12 Р =4 Рівноважна ціна дорівнює 4 грн. Для знаходження обсягу підставляємо рівноважну ціну в
  4. Стаття 102. Зміст висновку експерта
    висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були поставлені
  5. Стаття 369. Експерт
    висновку. Експерт призначається посадовою особою органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях. Експерт зобов'язаний надати об'єктивні висновки з поставлених перед ним питань. Експерт має право: знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи; заявляти клопотання про надання йому додаткових
  6. Стаття 149. Комплексна експертиза
    висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. 3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення
  7. Стаття 351. Допит обвинуваченого
    висновку, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні". 3. У разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням
  8. Стаття 66. Висновок експерта
    висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом. 1. При розгляді і вирішенні цивільних справ суду іноді потрібна допомога різних фахівців. Тому досить поширеним є такий засіб доказування, як висновок експерта, який є докладним описом проведених досліджень, зроблених висновків і обґрунтованих відповідей на питання суду. Висновок експерта не повинен містити рекомендацій з приводу
  9. Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
    висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; 2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; 3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; 4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні
  10. Стаття 101. Висновок експерта
    висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. 2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. 3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо
  11. Стаття 380. Експертиза та висновок експерта
    висновку викладаються суть проведеного ним дослідження та обгрунтування відповіді на поставлені запитання. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, він має право викласти ці обставини у своєму висновку. Висновок експерта не є обов'язковим для посадової особи митного органу, в провадженні
  12. Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень
    пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заході протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ) (1) Як зазначається у статті 1 цього Кодексу, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є, зокрема,
  13. Стаття 356. Допит експерта в суді
    висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості". Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. 2. Експерта, який проводив експертизу
  14. Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
    пропозиції, законопроекту чи поправки до законопроекту. Процедура здійснення цього права встановлюється насамперед Регламентом Верховної Ради України. Законопроекти, поправки до них чи законодавчі пропозиції вносяться суб'єктами права законодавчої ініціативи в письмовій формі. Законодавча пропозиція повинна містити проект рішення Верховної Ради, який пропонується Верховній Раді для прийняття.
  15. Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудового слідства або дізнання
    висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 762-ІV) (1) Стаття 253 цього Кодексу містить імперативну вимогу для органу (посадової особи), що згідно статті 213, розділу НІ цього Кодексу розглядає справу про адміністративне правопорушення, передати
  16. Стаття 150. Додаткова і повторна експертиза
    висновку. Неповнота або неясність висновку експерта може у деяких випадках бути усунута і шляхом роз'яснень експерта. 2. Повторна експертиза призначається судом, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, чи якось інакше викликає сумніви у його правильності. Підставою повторної експертизи можуть бути протиріччя між висновками декількох
  17. Стаття 518. Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю
    висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов'язки і права, які цим Кодексом передбачено для
  18. Стаття 189. Дослідження висновку експерта
    висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник. 3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть
  19. § 2. Право на раціоналізаторську пропозицію
    пропозиції. Раціоналізаторські пропозиції є результатом найпоширенішого в Україні виду технічної творчості - раціоналізації, яка за новизною і технічним рівнем є нижчою від винахідницької творчості. Проте за своєю доступністю будь-кому, масштабністю та деякими іншими факторами не поступається винахідництву. Саме своїм масовим застосуванням раціоналізаторські пропозиції іноді здатні давати більший
© 2014-2022  yport.inf.ua