Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

11. Застава товарів в обороті

Перші згадки про заставу товарів в обороті відносяться до часів Стародавнього Риму. Так, до відомого римського юриста Сцевола звернулися з питанням: "Боржник дав кредитору в заставу лавку. Питається: нічого не сталося внаслідок цього чи слід визнати, що під ім'ям лавки дано у заставу товари, що були в крамниці? І якщо ці товари він (боржник) в різний час продав і придбав інші, а ці останні помістив в крамницю, а потім помер, то чи може кредитор шляхом іпотечного позову вимагати все, що буде перебувати в крамниці, адже речі, що входили до складу товарів, продані і інші речі поміщені в крамницю? " Сцевола відповів: "Те, що під час смерті боржника буде знайдено в крамниці, вважається закладеним ..." (1).
---
(1) Дигести Юстиніана. Вибрані фрагменти / Пер. і прим. І.С. Перетерского. С. 332.
У відповіді Сцеволи містяться всі необхідні ознаки застави товарів в обороті:
а) предмет застави визначений родовими, а не індивідуальними ознаками;
б) є право заміни заставодавцем речей, що становлять предмет застави;
в) визначено момент поширення заставного права на знову вступник товар;
г) відсутня слідування права застави за речами, що вибувають з володіння крамаря;
г) визначено місце розташування товарів.
Сам термін "застава товарів в обігу" запозичений з страхового права. Предметом договору страхування міг бути товар, страхуються як "капітал в обороті", тобто як сукупність товарів мінливого складу. Індивідуалізація предмета страхування досягалася шляхом визначення приміщення, де зберігається товар, і забороною змішувати його з іншими, незастрахованими товарами.
Застава товарів в обороті був відомий законодавству та судовій практиці дореволюційної Росії (1). У радянській Росії введенню на законодавчому рівні інституту застави товарів в обороті та переробці передувала дискусія в науковій літературі (2). У планово-централізованої економіці заставу товарів в обороті і застава товарів в переробці розглядалися виключно як банківські застави і регулювалися відомчими нормативними актами Держбанку СРСР. Невипадково інститут застави товарів в обороті та переробці був відсутній у ЦК РРФСР 1964 р. і був відновлений на законодавчому рівні тільки в 1992 р. (ст. ст. 46 - 48 Закону про заставу).
---
(1) Див: Дмитрієв-Мамонов В.А., Евзін З.П. Теорія і практика комерційного банку. Пг., 1916. С. 307.
(2) Див: Венедиктов А.В. Застава товарів в обороті та переробці в Західній Європі і в СРСР / / Известия економічного факультету ЛПІ ім. М.І. Калініна. 1928. Вип. 1 (XXV). Спочатку він був визнаний судовою практикою, а потім інструкціями та листами Держбанку СРСР. У ДК РРФСР 1922 р. конструкція застави товарів в обороті та переробці (гл. III-а) була введена Постановою ВЦВК і РНК від 20 грудня 1927 Круг заставодержателів обмежувався "кредитними установами, а також іншими юридичними особами, яким вчинення такого роду операцій дозволено законом "(ст. 105-а ДК 1922 р.).
Запорукою товарів в обороті визнається застава товарів із залишенням їх у заставодавця і з наданням заставодавцю права змінювати склад і натуральну форму закладеного майна (товарних запасів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції тощо) за умови, що їх загальна вартість не стає менше зазначеної в договорі про заставу (п. 1 ст. 357 ЦК).
Зменшення вартості закладених товарів в обороті допускається пропорційно виконаної частини забезпеченого заставою зобов'язання, якщо інше не передбачено договором.
З цього визначення випливає ряд істотних особливостей даного виду застави. По-перше, предмет застави - це що знаходиться в певному місці, змінюється за складом і натуральній формі майно загальною вартістю не менше, ніж зазначено в договорі застави. З метою збереження загальної вартості товарів в обороті заставодавець зобов'язаний вести книгу запису застав, в яку вносяться записи про умови застави товарів і про всі операції, що спричиняють зміну складу або натуральної форми закладених товарів, включаючи їх переробку, на день останньої операції (п. 3 ст . 357 ЦК).
По-друге, закладене майно завжди залишається у заставодавця. Тому на залогодателе, якщо інше не передбачено договором, лежать обов'язки по страхуванню заставленого майна та вжиття заходів, необхідних для забезпечення його схоронності (п. 1 ст. 343 ЦК), а заставодержателю належить право перевіряти за документами і фактично наявність, кількість, стан і умови зберігання заставленого майна. Якщо заставодавець порушить обов'язки по страхуванню і забезпечення схоронності закладеного майна або перешкоджатиме заставодержателю в реалізації права на перевірку стану предмета застави, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет застави (пп. 2 п. 2 ст. 351 ЦК).
По-третє, заставодавець має право змінювати склад і натуральну форму переданого в заставу майна за умови його заміни іншим товаром в межах зазначеної в договорі загальної вартості заставленого майна. Внаслідок цього при заставі товарів в обороті неможливо індивідуалізувати предмет застави. У договорі про заставу товарів в обороті слід зазначити найменування товарів, їх вид, сорт, стандарт, якому повинна відповідати якість товарів, форму їх складування (рулони, бочки та ін.) У договорі може бути зазначений асортимент товарів, якими заставодавець може заміняти товари, наявні на момент укладання договору. Головна ознака, якому мають відповідати всі передані в заставу товари, - їх повна оборотоздатність. Право заставодавця змінювати склад і натуральну форму переданого в заставу майна означає можливість розпорядження закладеним майном без згоди заставодержателя. Тому на заставодавця не поширюються обмеження, передбачені п. 2 ст. 346 ГК. У договорі про заставу товарів в обороті може бути обмежене право заставодавця розпоряджатися закладеним майном, зокрема, шляхом зазначення умов, що стосуються складу і натуральних форм закладеного майна.
Право заставодавця розпоряджатися товаром відображає сутність застави товарів в обороті. Розпоряджаючись закладеним товаром, заставодавець здійснює комерційну діяльність, отримує прибуток і має можливість погасити з неї заборгованість перед кредитором. Брати чи видавати кредит під заставу товарів в обороті недоцільно, якщо купівля-продаж закладеного товару відбувається епізодично або не є професійною діяльністю боржника.
По-четверте, право застави не слід за майном, вибувають зі складу предмета застави внаслідок скоєних заставодавцем операцій та інших дій за розпорядженням цим майном. Згідно п. 2 ст. 357 ГК відчужені заставодавцем товари в обороті перестають бути предметом застави з моменту їх переходу у власність, господарське відання або оперативне управління набувача. У свою чергу, набуті заставодавцем товари, зазначені в договорі про заставу, стають предметом застави з моменту виникнення на них у заставодавця права власності або господарського відання. У п. 4 ст. 357 ЦК встановлено, що при порушенні заставодавцем умов застави товарів в обороті заставодержатель має право шляхом накладення своїх знаків та печаток на закладені товари призупинити операції з ними до усунення порушення. Заставодержатель при заставі товарів в обороті має також іншими правами, передбаченими загальними нормами гл. 23 ГК про заставу. Останні застосовуються до застави товарів в обороті остільки, оскільки це не суперечить його сутності.
Право заставодержателя на отримання задоволення з вартості заставленого майна безпосередньо залежить від виконання заставодавцем обов'язків по відокремленню закладеного майна. Тому говорять, що своєрідність застави товарів складається в привілейованому становищі заставодержателя, що знаходиться в залежності від виконання заставодавцем покладених на нього обов'язків (1).
---
(1) Див: Агарков М.М. Основи банківського права. Вчення про цінні папери. М., 1994. С. 109.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 11. Застава товарів в обороті "
  1. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    заставу, застосовуються лише у випадках, спеціально обумовлених законом або договором. Заходи, що мають спеціальний, додатковий характер, стимулюючі боржника до належного виконання зобов'язання і (або) гарантують права кредитора на випадок невиконання боржником зобов'язання, вживані тільки у випадках, коли це прямо передбачено законом або договором, прийнято іменувати забезпеченням
  2. § 3. Застава
    застави. Застава є цивільні правовідносини, в силу якого кредитор (заставодержатель) у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання вправі одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Заставне правовідношення встановлюється між заставодержателем і заставодавцем. В якості
  3. ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
    застави. Іпотека. Суб'єкти заставного правовідносини. Предмет застави. Підстави виникнення заставного правовідносини. Оформлення застави. Юридична природа права застави. Зміст заставного правовідносини. Звернення стягнення на заставлене майно. Застава товарів в обороті. Застава речей у ломбарді. Утримання. Предмет права утримання. Права та обов'язки ретентора і боржника. Припинення
  4. 2. Види застави
    застави може передаватися або не передаватися заставодержателю. Факт перебування закладеного майна у заставодавця або заставодержателя впливає на їх права і обов'язки в заставному правовідношенні. Залежно від того, у кого знаходиться предмет застави, законодавство закріплює конструкції двох видів застави: заклада, тобто застави з передачею майна заставодержателю, і застави без передачі
  5. 5. Підстави виникнення заставного правовідносини
    застави може виникнути як в силу договору, так і на підставі інших юридичних фактів, зазначених у законі. Застава виникає на підставі закону при настанні вказаних у ньому обставин, якщо в законі передбачено, яке майно і для забезпечення виконання якого зобов'язання визнається які у заставі (п. 3 ст. 334 ЦК). До застави, яка виникає на підставі закону, якщо самим
  6. 7. Юридична природа права застави
    застави виникає з моменту укладення договору про заставу (ст. 341 ЦК, ст. 11 Закону про іпотеку), а щодо застави майна, яке підлягає передачі заставодержателю, - з моменту передачі цього майна, якщо інше не передбачено договором про заставу (ст. 341 ЦК). Право застави на товари в обороті виникає одночасно з виникненням у заставодавця права власності або права
  7. 3. Застава
    заставу майна. Це один з класичних цивільно - правових інститутів, що мають багатовікову історію, які беруть свій початок в римському праві. У перший період розвитку застави в римському праві переважали інтереси кредитора. Майно боржника (наприклад, закладається маєток) передавалося по манципації у власність заставному кредитору. Одночасно між сторонами полягало
  8. Кредитний договір (договір банківської позики)
    заставою товарів в обороті або переробці, на які можна звернути стягнення, а у встановлених випадках кредитування хозоргана здійснюється під гарантію вищої організації. Принцип возмездности (платності) кредиту юридично закріплений Статутом Держбанку СРСР, який встановлює, що за отримані від Держбанку позики позичальники сплачують банку відсотки ... ".
  9. 5.8. Загальні положення про зобов'язання і договори
    застава, іпотека, порука, банківська гарантія, утримання майна боржника і задаток (ст. 329 - 381 ГК РФ). Неустойкою (штрафом, пенею) називається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, зокрема у разі прострочення виконання (ст. 330 ГК РФ). Можливість стягнення
  10. § 2. Правовий режим речей
    застава, оренда . Як випливає з тексту ст. 132 ЦК, у всіх цих випадках мова йде про речові права. Названа норма розкриває зміст підприємства як єдиного майнового комплексу і включає в цей зміст не тільки те майно, яке саме по собі, поза комплексом, може бути віднесено до речей, наприклад, будівлі, споруди, обладнання, сировина та матеріали, але також і права вимоги та
© 2014-2021  yport.inf.ua