Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти до змісту підручника

§ 2. Зміст договорів про Виконання науково-технічних робіт


Новий ЦК України (ст. 911) Дає таке визначення договору про Виконання науково-технічних робіт:
За договором на Виконання науково -дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт Підрядник зобов'язується провести за Завдання замовника Наукові дослідження, Розробити зразок нового вироби та конструкторсько документацію до нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину За, а замовник зобов'язаний Прийняти Виконання роботу та оплатити ее.
Це визначення потребує Певного уточнення. Як підкреслювалося Вище, договори на Виконання науково-технічних робіт, хоч и є договорами підрядного типу, альо внаслідок своих спеціфічніх особливая істотно відрізняються від підряду и становляит окремий відносно самостійній тип договорів. Цею тип договорів у свою черго Складається з двох окрем договорів - договору на Виконання науково-дослідних робіт и договором на Виконання дослідно-конструкторських и технологічних робіт. Для зручності Обидва договори у Цій главі названо науково-технічними договорами.
Отже, за договором про Виконання науково-технічної роботи виконавець зобов'язаний Виконати відповідно до технічного Завдання замовника Наукові дослідження або Розробити зразок нового вироби (Нової техніки) та конструкторсько документацію до нього, або нову технологію виробництва , або іншу науково-технічну Розробка і Передат одержаний результат замовнікові, Який зобов'язаний Прийняти Виконання роботу й оплатити ее.
Варто Зазначити, что результатом науково-технічної ДІЯЛЬНОСТІ є багатоманітна науково-технічна продукція, види Якої зумовлюють чисельно потребами суспільного виробництва. Багатоманітність цієї ПРОДУКЦІЇ, Різні залежних від форм власності джерела фінансування зазначеніх робіт, різній правовий режим одержаних результатів та ряд других факторів зумовлюють у свою черго чісленність цивільно-правов ° їх ЗАСОБІВ, Які регулюють ЦІ Суспільні отношения. Більшість з них можна звесті до одного типу договорів - договір про Виконання науково-технічних робіт, Який Складається з двох договорів, про что Вже йшлось.
Вище зазначалось, что между цімі двома договорами Багато Спільного, альо є й істотні Відмінності. Так, за договором про Виконання науково-дослідних робіт, за загально правилом, виконавець НЕ может залучаті до его Виконання третіх ОСІБ, ЯКЩО Це не передбача договором. У договорі про Виконання дослідно-кон-
структорськіх и технологічних робіт виконавець має право, ЯКЩО Інше НЕ передбача договором, залучаті до їх Виконання третіх ОСІБ як субвіконавців (ст. 912 ЦК України).
У зазначеніх договорах настають Різні правові Наслідки в разі неможлівості досягті Передбачення договором результату. У договорах про Виконання науково-дослідних робіт у такому разі виконан частина робіт підлягає оплаті (п. 1 ст. 918 ЦК України). У договорах про Виконання дослідно-конструкторських и технологічних робіт за Такої сітуації замовник зобов'язаний оплатити позбав витрати Виконавця, альо НЕ Виконання Частину роботи (п. 2 ст. 918).
Чи не збігаються у зазначеніх договорах їх предмети, про что йшлось раніше. Прот ті СПІЛЬНЕ, что є между ними, Дає підставу розглядаті ЦІ договори як однотіпні.
Права та обов'язки Виконавця робіт. Основним обов'язком Виконавця у договорах про Виконання науково-технічних робіт є Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських и технологічних робіт відповідно до ПОГОДЖЕННЯ сторонами технічного Завдання и передача одержаних результатів замовнікові в обумовлення рядків. У ст. 916 ЦК України й достатньо чітко Визначи основні обов'язки Виконавця. Так, виконавець зобов'язаний Виконати роботу відповідно до погодженої Із замовником програми (техніко-економічних Показників) або тематики и Передат замовнікові результат в обумовлення договором рядків. Если у процесі Виконання роботи буде створена об'єкти ПРОМИСЛОВОЇ власності або використан ЦІ об'єкти, права на Які належати третім особам, виконавець зобов'язаний Додержуватись вимог чинного законодавства.
У договорах про Виконання науково-технічних робіт має передбачатіся обов'язок Виконавця утрімуватіся від Публікації відомостей про одержані в процесі Виконання робіт науково-технічні Досягнення без Згоди замовника. Водночас виконавець зобов'язаний негайно Вжити необхідніх ЗАХОДІВ для правової охорони одержаних результатів, Які могут буті візнані об'єктами права ПРОМИСЛОВОЇ чі літературної власності и підпадаті під охороною законодавства про інтелектуальну власність, а такоже повідоміті про це замовника. Разом з тім у договорі має буті обов'язково Передбачення правовий статус ціх результатів - право інтелектуальної власності на зазначені результати має належати стороні, візначеній угідь сторін. Если договором передбача, что право інтелектуальної власності на ЦІ результати належатіме віконавцеві, то ВІН зобов'язаний Видати замовнікові ліцензію на право Використання зазначеніх науково-технічних результатів.
Виконавець у процесі Виконання договорів про науково-технічні роботи має Суворов Додержуватись Виключно прав на об'єкти інтелектуальної власності третіх ОСІБ. Іншімі словами, виконавець НЕ має права використовуват об'єкти права інтелектуальної власності, права на Які належати іншім особам. Виконавець зобов'язаний Забезпечити патентну чистоту своих результатів, тоб щоб ЦІ результат не порушувалі патентних прав третіх ОСІБ. Іноді звітність, здійсніті даже експертизу створеної Виконавцю науково-технічної ПРОДУКЦІЇ на патентну чистоту.
Прото годиною Складається Ситуація, коли для Досягнення більшої ефектівності очікуваного результату вінікає потреба вікорістаті Запатентованая об'єкт ПРОМИСЛОВОЇ власності, право на Який захи Третій особі. У та-
кому разі замовник має Забезпечити право на Використання цього об'єкта, постелили ліцензійний договір з власником зазначеного об'єкта.
Виконання науково-технічних робіт НЕ всегда Буває бездоганно. Воно может мати певні Недоліки, недоробкі ТОЩО. У такому разі виконавець зобов'язаний своими силами та своим коштом усуваті допущені з йо звинувачуй Недоліки як у самій розробці, так и у технічній документації, Які могут спричинитися відступі від техніко-економічних Показників, передбачення у технічному завданні замовника.
Прото такий обов'язок Виконавця вінікає позбав за умови, коли зазначені Недоліки, прорахункі та Інші помилки сталлю самє з звинувачуй Виконавця. Слід мати на увазі, что вина Виконавця презюмується, тоб виконавець вважається віннім, поки не доведені, что его звинувачуй немає. Тому ЯКЩО ВІН (виконавець) доведе, что Недоліки в работе зумовлені діямі самого замовника, зокрема Поданєв неякісного технічного Завдання, его прорахункамі або передачею неточної чи неповної ІНФОРМАЦІЇ, необхідної для Виконання робіт, то питання про Усунення недоліків у работе має розв'язувати за ПОГОДЖЕННЯ сторін.
Если виявило, что Неможливо досягті Передбачення договором результату через об'єктивні Обставини, виконавець зобов'язаний негайно повідоміті замовника про це и про недоцільність Подальшого продовження роботи (ст. 916 ЦК України). Із змісту цієї статьи віпліває, что виконавець має пріпініті роботи до одержании від замовника відповідніх Вказівок. Тому в договорі бажано зазначаті конкретній рядків, необхідній для ВІДПОВІДІ.
Законодавець у таких випадка має віходити з того, что виконавець, розв'язуючі поставлених перед ним науково-технічне Завдання, винен на повну силу вікорістаті свой творчий Потенціал, наукову кваліфікацію та Інші ділові якості, необхідні для успішного Виконання договору. Виконавець зобов'язаний Виконати взяті на себе обов'язки сумлінно, якісно и в обумовлення рядків. Водночас ВІН НЕ может гарантуваті одержании очікуваного результату. За таких умов договір вважається Виконання и тоді, коли буде теоретично чи експериментальне доведено неможлівість одержании Передбачення договором результату, тоб коли буде здобуто негативний результат.
Права Виконавця. Виконавець передусім має право Вимагати від замовника Прийняти Виконання роботу та оплатити ее ВАРТІСТЬ (ст. 911 ЦК України). У договорах на Виконання науково-дослідних робіт виконавець має право залучаті до Виконання третіх ОСІБ Тільки з Дозволу замовника. Если в договорі це право не застережено, то виконавець зобов'язаний Виконати роботи особисто. У договорах на Виконання дослідно-конструкторських и технологічних робіт навпаки, виконавець має право залучаті до Виконання договору третіх ОСІБ, альо за умови, что в договорі це право Йому НЕ заборонено. Альо ЯКЩО до Виконання робіт залучаються треті особи, то за Недоліки в работе перед замовником несе відповідальність сам виконавець.
За загально правилом, одержані у процесі Виконання договору результати належати замовнікові, в чому б ЦІ результат не пролягав (маються на увазі Такі, что могут буті візнані об'єктами права інтелектуальної власності). Альо ЯКЩО договір НЕ містіть прямої Заборона, то виконавець может вікорістаті результати для своих потреб. Договір может такоже передбачаті право Виконавця реалізуваті одержані результати третім особам (ст. 915 ЦК України).
Права та обов'язки замовника. Стаття 917 ЦК України візначає основні обов'язки замовника. Передусім замовник повинен Забезпечити Виконавця роботи необхідною дійсною и ПОВНЕ інформацією. У Першу Черга, це має буті Вихідна інформація, Якою замовник повинен Забезпечити Виконавця ще до качана роботи. Вона может стосувати характером віконуваніх робіт, ОБСЯГИ, умів Використання ТОЩО. Альо обов'язок замовника постачаті Виконавця необхідною інформацією на цьом НЕ пріпіняється. ВІН зобов'язаний постачаті Виконавця робіт ПРОТЯГ Усього годині Виконання роботи. Це может буті будь-яка інформація, яка стала відома замовнікові и яка має значення Чи може вплінуті на роботу Виконавця. Кажуть, что тієї, хто володіє інформацією, той володіє сітуацією. Отже, від поінформованості Виконавця Багато в чому покладів результат роботи. Тому в договорі на Виконання науково-технічних робіт має буті чітко Визначи ОБСЯГИ, характер, рядки и форми ІНФОРМАЦІЇ, якові має надаваті замовник. При цьом інформація має буті достовірною и Достатньо ПОВНЕ для Виконання роботи. За достовірність ІНФОРМАЦІЇ відповідає замовник.
Іншім ВАЖЛИВО обов'язком замовника є підготовка технічного Завдання, Яке ВІН має Передат віконавцеві в обумовлення договором рядків. Водночас Із Виконавцю має буті ПОГОДЖЕНО программа (техніко-економічні показатели), якій має відповідаті очікуваній результат роботи. Если йдет про Виконання науково-дослідних робіт, то у завданні чітко візначається їх тематика.
Технічне Завдання, як правило, розробляється и підпісується ще до Укладення договору, воно має містіті визначення основних параметрів очікуваніх результатів. ПОГОДЖЕННЯ з Виконавцю роботи технічне Завдання становится невід'ємною Частин договором на Виконання роботи. Підготовка технічного Завдання может буті покладаючи и на Виконавця. У такому разі его Розглядає и схвалює замовник.
Безумовно обов'язком замовника є оплата роботи. Вже відзначалося, что оплата проводитися за обумовлення в договорі ціною.
Замовник зобов'язаний Прийняти Виконання Робота і оплати ее ВАРТІСТЬ. Здача и Прийняття роботи проводяться за спеціально вироблений и ПОГОДЖЕННЯ сторонами процедурою. Виконавець сообщает замовника про віконані окремі етапи чи Повністю Робота і подає Йому акт здачі-приймання з доданням до нього других Передбачення договором Додатків, зокрема Звіту про Виконання роботу, комплекту Наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої документації, протоколу КОМІСІЇ з Прийняття дослідних зразків новіх виробів (Нової техніки) i т.ін.
Для прийняття віконаної роботи замовник формує спеціальну комісію або уповноважує на це спеціально віділеного фахівця. После Прийняття віконаної роботи замовник Розглядає подані Йому звітні документ І. за результатами РОЗГЛЯДУ ціх документів підпісує акт здачі-приймання або відхіляє его. У разі відмові Прийняти закінчену роботу замовник повинен аргументовано мотівуваті свою відмову. Сторони складають двосторонній акт з переліком недоліків, что підлягають Усунення, з визначенням конкретного рядок.
Если виконан робота підлягає спеціальнім випробувань, то для цього такоже створюється спеціальна комісія, яка їх проводити. Віпробовують дослідні зразки новіх виробів, Нової техніки, НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ та Інші виробничі засоби.
Если замовник з тих чи других причин ухіляється від Прийняття віконаної роботи без достатніх для цього підстав, настають Наслідки, передбачені ст. 872 ЦК України. У такому разі виконавець письмовий сообщает замовника про
необхідність Прийняти роботу и через місяць после цього Попередження має право продати результат віконаної роботи будь-якій Третій особі, а одержаний віторг, за Вирахування усіх належноє віконавцеві платежів, внести на депозит нотаріальної контори на имя замовника. Крім того, виконавець має право вместо продаж зазначеного результату скористати правом на его утримання або Стягнуто Із замовника завдані збитки.
Прийняття віконаної роботи має Завершити ее оплатою, якові здійснює замовник. Оплата роботи проводитися відповідно до ПОГОДЖЕННЯ кошторису плюс схвалені замовником Інші непередбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за Дострокове Виконання робіт Поліпшення техніко-економічних Показників, проведення Виконавцю варіантніх дослідів та Інші передбачені у договорі умови.
Як вже відзначалося, особлівістю договорів про Виконання науково-дослідних робіт є ті, что ризико віпадкової неможлівості Виконання несе замовник, а це означатиме, что ВІН зобов'язаний оплатити й ті роботи, Виконання якіх не дало очікуваного результату, альо за умови, что неможлівість Виконання настали не з вини Виконавця, а за известить, Які від нього НЕ залежався.
  У договорах про Виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт у разі Настанов віпадкової неможлівості Виконати зазначені роботи оплаті підлягають позбав витрати Виконавця.
  Права замовника. Замовник передусім має право Вимагати передання Йому віконаної роботи. ВІН такоже має право Вимагати Усунення недоліків роботи, Які були допущені з вини Виконавця. Если в договорі Було передбача визнані за замовником права інтелектуальної власності на результати віконаної роботи, ЯКЩО ЦІ результати могут дива ее об'єктами, то замовник має право на них. Інакше Кажучи, замовник має право Вимагати Виконання усіх обов'язків, Які договором покладені на Виконавця.
  Сторони могут візначаті у договорі будь-які Інші права та обов'язки, аби смороду НЕ суперечілі поважної законодавству. Так, у договорі могут буті розподілені обов'язки СТОРІН Із забезпечення Виконання необхіднімі матеріалами, устаткування, зразки ТОЩО. Замовник может взяти на себе обов'язок будь-яким чином Сприяти успішному Виконання договору, надаваті Додатковий інформацію, что стала відома замовнікові после Укладення договору ТОЩО. У свою черго виконавець может буті зобов'язаний надаваті допомог у впровадженні зразків новіх виробів у виробництво, освоєнні новіх технологій и матеріалів, Нової техніки, надаваті необхідне обслуговування во время Використання зазначеніх об'єктів и т.ін.
  ВАЖЛИВО харчування, Яке потребує чіткого визначення у договорі, є правовий статус одержании у процесі Виконання договору результату, особливо коли таким результатом могут дива об'єкти права інтелектуальної власності.
  Слід мати на увазі, что коли об'єкт інтелектуальної власності створює особа, яка перебуває у трудових відносінах з роботодавцем, питання розв'язується відповідно до законодавства про інтелектуальну власність. Договори, Які ми розглядаємо, породжують НЕ трудові, а цивільно-правові отношения, тому Загальні правила законодавства про інтелектуальну власність до них застосовуватіся НЕ могут. Отже, питання про ті, кому захи право на об'єкт інтелектуальної власності, Створений у процесі Виконання договору на науково-технічні роботи, залішається відкрітім. Немає прямої ВІДПОВІДІ на нього и у ЦК України.
  Проблема й достатньо складна, оскількі має місце колізія между інтересамі сторін. Виконавець має право претендуваті на результати, оскількі ВІН є творцем ціх результатів. У замовника такоже є Підстави для визнані за ним права на ЦІ Самі результати, оскількі смороду створені за его Завдання и на его кошти. Тому найкращий вихід Із цієї сітуації - Взаємний Розподіл прав та обов'язків з Використання и Розпорядження зазначенімі результатами.
  Відповідно до цієї ж ст. 915 ЦК України замовник має право використовуват передані Йому результати робіт у межах и на умів, передбачення договором. Виконавець такоже має право використовуват ЦІ результати для себе. Зазначена стаття НЕ розкриває, Що означає "для себе". Більше того, у договорі может передбачатіся право Виконавця реалізовуваті ЦІ результати третім особам. Прот в усіх ціх випадка НЕ йдет про результати робіт - об'єкти права інтелектуальної власності.
  Беручи до уваги наведення, Найкраще Було б у договорі передбачаті правовий статус результатів робіт, Які могут буті візнані об'єктами права інтелектуальної власності, віходячі Із збалансованності інтересів СТОРІН договором.
  Одним Із ВАЖЛИВО обов'язків СТОРІН при вікорістанні будь-яких результатів Виконання робіт є Збереження їх конфіденційності. Так, Відповідно до ст. 914 ЦК України Сторони зобов'язані Забезпечити конфіденційність відомостей Щодо предмета договору, ходу его Виконання та змісту одержаних результатів. ОБСЯГИ відомостей, что візнаються конфіденційнімі, візначається у договорі. У цьом ж договорі могут буті передбачені й Інші умови конфіденційності про договір.
  Відповідальність Виконавця за Порушення договору. Стаття 919 ЦК України встановлює відповідальність Виконавця, оскількі замовник несе відповідальність за Порушення договором за загально правилами. Виконавець відповідає перед замовником за невиконання та неналежне Виконання договору про науково-технічні роботи, Якщо не доведе, что Порушення договору стало не з йо звинувачуй.
  З цієї норми віпліває два Важливі Висновки. По-перше, виконавець несе відповідальність за Порушення умів договором Тільки за наявності в цьом его звинувачуй.
  По-друге, відповідальність Виконавця за ОБСЯГИ обмеже, ЯКЩО Інше НЕ передбача договором, оскількі ВІН зобов'язаний відшкодуваті замовнікові позбав реальну шкоду, а не втраченних Вігода. Реальна шкода візначається вартістю робіт, у якіх виявлено Недоліки. Більше того, у договорі может буті передбача, что реальна шкода підлягає відшкодуванню позбав в межах Загальної вартості робіт за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню позбав у випадка, встановленного Законом (ст. 919 ЦК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 2. Зміст договорів про Виконання науково-технічних робіт"
  1. § 1. Регулювання підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ як засіб ПІДТРИМКИ підприємництва
      договорів України). Обов'язкові норми! Застосування стандартів чи окрем їх положень для таких Категорій ОСІБ: суб'єктів господарювання, ЯКЩО на стандарти є ПОСИЛАННЯ в нормативно-правових актах; учасников догоди (контрактом) Щодо розробки, виготовлення чи постачання ПРОДУКЦІЇ, ЯКЩО в ній (ньом) є посилання на агентство певні стандарти; виробника чі Постачальника ПРОДУКЦІЇ, ЯКЩО ВІН Склаві Декларацію про
  2. § 1. Поняття, ознакой и Функції господарського договору
      змісту и особливая господарських договорів визначених в ГК Дає змогу Сформувати Поняття господарського договору за его ознакой. Такими ознакой є: за суб'єктним складом (сторонами в господарському договорі суб'єкти господарювання) спрямованістю на забезпечення господарської ДІЯЛЬНОСТІ учасников договірніх відносін; тісній зв'язок з плановим процесом у господарській ДІЯЛЬНОСТІ (з Передбачення
  3. Стаття 39. Методи визначення та порядок! Застосування звічайної Ціни
      Зміст робіт та послуг; для нематеріальніх актівів - форма Операції (Наприклад, Ліцензування або продаж), тип актівів (Наприклад, патенти, торгові марки чи ноу-хау), рядки та обмеження у вікорістанні та потенційні вигоди від Використання таких актівів. У операціях между непов'язанімі особами ціна Достатньо точно відображає Розподіл функцій между сторонами, тому при аналізі співставності
  4. Стаття 135. Порядок визначення доходів та їх склад
      змісту доходів. До особливая змісту других доходів, у цілях визначення об 'єкта оподаткування з податку на прибуток, відносіться, зокрема, необхідність врахування окрем доходів на Рівні не менше чем звічайна ціна. Така Вимога стосується вартості товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманий платником податку у звітному періоді (пп. 135.5.4). Слід Зазначити, что в бухгалтерському учета
  5. Стаття 138. Склад витрат та порядок їх Визнання
      Зміст та ОБСЯГИ господарської Операції, Одиниця виміру господарської Операції; посади ОСІБ, відповідальніх за Здійснення господарської Операції и правільність ее оформлення; особистий підпис або Інші дані, что дають змогу ідентіфікуваті особу, яка брала участь у здійсненні господарської Операції. Типові форми первинних документів затверджено нормативними документами Мінстату України,
  6. Стаття 154. Звільнення від оподаткування
      Зміст ціх способів реорганізації. 1.1.1. У разі злиттів суб'єктів господарювання УСІ майнові права та обов 'язки шкірного з них переходять до суб'єкта господарювання, Утворення внаслідок такого злиттів. У разі Приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до Іншого - до последнего переходять УСІ майнові права та обов 'язки прієднаніх суб' єктів. 1.1.2. При поділі УСІ майнові права та
  7. Стаття 263. Плата за КОРИСТУВАННЯ Надрами для видобування корисних копалин
      Зміст права власності Полягає у праві володіння, КОРИСТУВАННЯ та розпоряджання своим Майні. Відповідно до абзацу другого частина 2 статьи 178 Цивільного кодексу від 16 січня 2003 р. № 435-П ^ Такі види об'єктів ЦИВІЛЬНИХ прав, як ділянки надр, могут належати позбав ПЄВНЄВ учасникам обороту и перебування їх (об'єктів) у цівільному обороті допускається за спеціальнім дозволено. СПЕЦІАЛЬНІ
  8. Підрозділ 4. Особливості Справляння податку на прибуток підпріємств
      змістом ст. 57 конституції України, яка встановлює Заборона на зворотнього дію Законів та других нормативно-правових АКТІВ у часі, что є загальновизнаних принципом права. У цьом самому пункті передбачається и ті, что методика учета Тимчасових та постійніх податкових різніць затверджується у порядку, передбачення Законом від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
  9. § 5. Особливості змісту та порядку Укладення господарських договорів
      Зміст Наукової Дискусії про господарський договір дів.: Овчинников Н.І. Поняття і класифікація господарських договорів. - Владивосток, 1970. 2 Німецьке право. Частина II. Німецьке торговельне право та інші закони / Пер. з нім. / / Серія: Сучасне зарубіжне та міжнародне приватне право - М - Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку, 1996.-С.129. Єдиний комерційний кодекс
  10. § 2. Система цивільно-правових договорів
      змісту, виявлення властівіх їм спільніх рис та особливая, далі ВДОСКОНАЛЕННЯ законодавства про договори. Оскількі договір є різновідом догоди, то поділ договорів на окремі групи можна Проводити за Тімі самими крітеріямі, что й поділ угідь: консенсуальні та реальні, сплатні та безоплатні, абстрактні та казуальні ТОЩО '. Альо договорами, на Відміну Від односторонніх угідь, властіві ї певні
© 2014-2022  yport.inf.ua