| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Коментар до подп. "А" п. 2 |
||
|
23. Вчений ступінь доктора наук вперше стала присуджуватися Болонським університетом в 1130 р. Паризький університет став її присуджувати в 1231 р. У Росії захист письмових дисертацій була введена після установи Московського імператорського університету в 1755 р. У 1791 р. вказаному університету було надано право присудження наукового ступеня доктора медицини, а в 1803 р. указом імператора в Росії були введені три вчені ступені: кандидата, магістра та доктора наук. Для отримання кожної з цих вчених ступенів встановлювалися усні та письмові іспити, після здачі яких претендент повинен був публічно захистити дисертацію на засіданні факультету. Університетським статутом в 1884 р. вчений ступінь кандидата наук була скасована. Мотивом стало те, що кандидатська дисертація не відповідала вимогам серйозного наукового дослідження. З зазначеного часу в Росії присуджувалися тільки два вчені ступені - магістра та доктора наук, а самі дисертації на здобуття цих ступенів стали представлятися до захисту лише у друкованому вигляді. Після революції 1917 р. Декретом Раднаркому РРФСР існували до цього часу в Росії вчені ступені були ліквідовані. Однак в 1934 р. вчені ступені кандидата і доктора наук були відновлені. Вчені ступені за результатами захисту дисертацій до 1938 р. присуджувалися кваліфікаційними комісіями, організованими при наркоматах, АН СРСР, республіканських і галузевих академіях. У 1937 р. визначено перелік галузей наук, за якими проводиться захист дисертацій. Право затвердження докторських дисертацій передано Вищій атестаційній комісії (ВАК). У 1945 р. для захистили дисертації були введені єдині дипломи, що видаються ВАКом. 24. В даний час відповідно до п. 2 ст. 4 Федерального закону "Про науку і державну науково-технічну політику" від 23 серпня 1996 р. N 127-ФЗ Єдиний реєстр передбачених державною системою атестації вчених ступенів, а також порядок присудження вчених ступенів встановлюється Урядом Російської Федерації. Зазначений реєстр діє на всій території Російської Федерації. Постановою Уряду Російської Федерації "Про затвердження Єдиного реєстру вчених ступенів і вчених звань та Положення про порядок присудження вчених ступенів" від 30 січня 2002 р. N 74 згідно з правовими основами оцінки кваліфікації наукових працівників та критеріями визначення цієї оцінки, забезпечуваними державною системою атестації, встановлено такі вчені ступені і вчені звання для наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації: - вчений ступінь доктора наук по галузі науки згідно з номенклатурою спеціальностей наукових працівників; - вчений ступінь кандидата наук з галузі науки згідно з номенклатурою спеціальностей наукових працівників. 25. Відповідно до п. 8 Положення про порядок присудження вчених ступенів, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 30 січня 2002 р. N 74, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук повинна бути науково-кваліфікаційною роботою, в якій на підставі виконаних автором досліджень розроблено теоретичні положення, сукупність яких можна кваліфікувати як нове велике наукове досягнення, або вирішена велика наукова проблема, що має важливе соціально-культурне або господарське значення, або викладено науково обгрунтовані технічні, економічні чи технологічні рішення, впровадження яких вносить значний внесок у розвиток економіки країни і підвищення її обороноздатності. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинна бути науково-кваліфікаційною роботою, в якій міститься рішення задачі, що має істотне значення для відповідної галузі знань, або викладено науково обгрунтовані технічні, економічні чи технологічні розробки, що мають істотне значення для економіки або забезпечення обороноздатності країни. 26. Здобувач наукового ступеня доктора наук представляє дисертацію у вигляді спеціально підготовленого рукопису, наукової доповіді або опублікованої монографії. Здобувач наукового ступеня кандидата наук представляє дисертацію у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Дисертація повинна бути написана одноосібно, містити сукупність нових наукових результатів і положень, висунутих автором для публічного захисту, мати внутрішню єдність і свідчити про особистий внесок автора в науку. Запропоновані автором нові рішення мають бути строго аргументовані й критично оцінені порівняно з іншими відомими рішеннями. У дисертації, що має прикладне значення, повинні наводитися відомості про практичне використання отриманих автором наукових результатів, а в дисертації, що має теоретичне значення, - рекомендації щодо використання наукових висновків. Оформлення дисертації має відповідати вимогам, що встановлюються Міністерством освіти і науки Російської Федерації. Дисертація, як правило, пишеться російською мовою. Для вирішення питання про можливість подання дисертації, написаної не російською мовою, дисертаційна рада направляє у Вищу атестаційну комісію мотивоване клопотання. 27. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук у вигляді наукової доповіді, підготовлена здобувачем на основі сукупності раніше опублікованих ним наукових і дослідно-конструкторських робіт з відповідної галузі знань (не менше 50 робіт у провідних рецензованих наукових журналах і виданнях), що мають велике значення для науки і практики, являє собою короткий узагальнений виклад результатів проведених ним досліджень і розробок, відомих широкому колу фахівців. Захист докторської дисертації у вигляді наукової доповіді проводиться з дозволу експертної ради Вищої атестаційної комісії на підставі клопотання вченої ради. Порядок подання такого клопотання встановлюється в Положенні про дисертаційну раду. Дисертація у вигляді монографії є науковим книжковим виданням, що містить повне і всебічне дослідження теми, які пройшли наукове рецензування і задовольняє критеріям, установленим цим Положенням. 28. Основні наукові результати дисертації повинні бути опубліковані в наукових виданнях. Основні наукові результати докторської дисертації повинні бути опубліковані в провідних рецензованих наукових журналах і виданнях. Результати кандидатської дисертації повинні бути опубліковані хоча б в одному провідному рецензованому журналі або виданні. Перелік зазначених журналів і видань визначається Вищою атестаційною комісією. До опублікованих робіт, що відображають основні наукові результати дисертації, прирівнюються дипломи на відкриття та авторські свідоцтва на винаходи, видані Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах винаходів і відкриттів, патенти на винаходи; свідоцтва на корисну модель; патенти на промисловий зразок; програми для електронних обчислювальних машин; бази даних; топології інтегральних мікросхем, зареєстровані в установленому порядку; депоновані в організаціях державної системи науково-технічної інформації рукописи робіт, анотовані у наукових журналах; роботи, опубліковані в матеріалах всесоюзних, всеукраїнських та міжнародних конференцій і симпозіумів; публікації в електронних наукових виданнях, зареєстрованих у федеральному державному унітарному підприємстві "Науково-технічний центр" Информрегистр "у порядку, погодженому з Федеральною службою з нагляду у сфері освіти і науки. 29. Здобувач наукового ступеня кандидата наук повинен скласти відповідні кандидатські іспити, перелік яких в даний час затверджений наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17 лютого 2004 р. N 696: - історія та філософія науки (особливості здачі даного іспиту визначені Рекомендаціями з підготовки до здачі та проведення кандидатського іспиту з історії та філософії науки, що містяться в листі Міністерства освіти і науки Російської Федерації "Про питання, пов'язані з кандидатських іспитів з історії та філософії науки" від 6 липня 2005 р. N АС- 729/03); - іноземна мова; - спеціальна дисципліна відповідно до теми дисертації. Здобувач наукового ступеня кандидата наук , який має вищу освіту, не відповідне галузі науки, з якої підготовлено дисертація, за рішенням відповідного вченої ради здає додатковий кандидатський іспит з загальнонаукової стосовно даної галузі науки дисципліні. До захисту дисертацій з медичних наук допускаються особи , які мають вищу медичну освіту, по ветеринарним наукам - особи, які мають вищу ветеринарну освіту. Програми кандидатських іспитів затверджені наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації "Про затвердження програм кандидатських іспитів" від 17 лютого 2004 N 697. Наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 30 квітня 2004 р. N 2009 встановлено, що результати кандидатських іспитів, зданих до 1 липня 2005 р. (крім результатів кандидатських іспитів, зданих за програмами , затвердженим наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 17 лютого 2004 р. N 697), дійсні до 1 січня 2009 30. Якщо здобувач має вищу професійну освіту, що не відповідає галузі науки, з якої підготовлено дисертація, то він здає додатковий кандидатський іспит з загальнонаукової стосовно даної галузі науки дисципліні. Відповідно до Інструктивним листом Міністерства освіти і науки Російської Федерації "Про тимчасовий порядок проведення кандидатських іспитів" від 28 травня 2004 р. N 1 прийом іспиту з вказаною дисципліні проводиться в організації, де діє дисертаційна рада, що прийняв рішення про направлення здобувача на здачу додаткового іспиту. В якості документа про здачу додаткового кандидатського іспиту з загальнонаукової, стосовно до даної галузі науки дисципліні, видавати здобувачеві окреме посвідчення встановленої форми. 31. При прийнятті до захисту докторської дисертації дисертаційна рада не пізніше ніж за три місяці до захисту представляє в Федеральну службу з нагляду у сфері освіти і науки для опублікування в Бюлетені Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти і науки Російської Федерації та розміщення на офіційному сайті Вищої атестаційної комісії в мережі Інтернет текст оголошення, в якому зазначаються прізвище, ім'я та по батькові здобувача, назва дисертації, шифр спеціальності і галузі науки (відповідно до номенклатурою спеціальностей наукових працівників), назва та адреса вченої ради, а також автореферат дисертації для розміщення на зазначеному сайті. Федеральна служба з нагляду у сфері освіти і науки не пізніше ніж за місяць до захисту розміщує на вказаному сайті автореферат і текст оголошення. При прийнятті до захисту кандидатської дисертації дисертаційна рада розміщує на офіційному сайті організації, при якій він створений, в мережі Інтернет не пізніше ніж за місяць до захисту автореферат і текст оголошення, в якому зазначаються прізвище, ім'я та по батькові здобувача, назва дисертації, шифр спеціальності і галузі науки (відповідно до номенклатури спеціальностей наукових працівників), назва та адреса вченої ради. Текст оголошення про захист докторської дисертації із зазначенням номера Бюлетеня Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти і науки Російської Федерації, в якому він був опублікований, і дати розміщення на офіційному сайті Вищої атестаційної комісії в мережі Інтернет, а також текст оголошення про захист кандидатської дисертації із зазначенням дати розміщення на офіційному сайті організації, при якій створена дисертаційна рада, в мережі Інтернет долучаються до атестаційним справах здобувачів. Типовий текст оголошення і порядок оплати його публікації в Бюлетені Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти і науки Російської Федерації встановлюються Федеральною службою з нагляду у сфері освіти і науки. Захист докторської дисертації проводиться після опублікування тексту оголошення в Бюлетені Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти і науки Російської Федерації та розміщення на сайті Вищої атестаційної комісії в мережі Інтернет автореферату і тексту оголошення, а захист кандидатської - після розміщення на сайті організації, при якій створена дисертаційна рада, в мережі Інтернет автореферату і тексту оголошення. 32. Дисертаційна рада приймає кандидатську дисертацію до захисту не пізніше ніж через два місяці і докторську - не пізніше ніж через чотири місяці з дня подачі здобувачем всіх необхідних документів або надає претендентові в зазначені терміни мотивований висновок про відмову в прийомі дисертації до захисту. По дисертаціях, в тому числі у разі подання до захисту опублікованої монографії, повинен бути з дозволу вченої ради надрукований на правах рукопису автореферат об'ємом до двох друкованих аркушів для докторської й одного друкованого аркуша для кандидатської дисертації на тому ж мовою, що й дисертація, а також російською мовою (у випадку захисту дисертації, написаної не російською мовою). За докторських і кандидатських дисертацій в галузі гуманітарних наук обсяг автореферату може бути збільшений до 2,5 і 1,5 друкованого аркуша відповідно. За докторських дисертацій у вигляді наукової доповіді, написаного російською мовою, автореферат не друкується, а наукову доповідь розсилається як автореферат. Якщо наукова доповідь написаний не російською мовою, то друкується його автореферат російською мовою. В авторефераті повинні бути викладені основні ідеї та висновки дисертації, показані внесок автора в проведене дослідження, ступінь новизни і практична значущість результатів досліджень. Автореферат дисертації друкується друкарським способом або на розмножувальних апаратах у кількості, що визначається дисертаційним радою. Автореферат розсилається членам вченої ради і зацікавленим організаціям не пізніше ніж за місяць до захисту дисертації. 33. Захист докторської дисертації проводиться не раніше ніж через два місяці, а кандидатської - не раніше ніж через місяць після публікації робіт здобувача, що відображають основні наукові результати дисертації. 34. При позитивному рішенні за результатами захисту дисертаційна рада в 30-денний термін після захисту надсилає до Федеральну службу з нагляду у сфері освіти і науки перший примірник атестаційної справи здобувача (з атестаційним справою щодо захисту докторської дисертації додатково направляється перший примірник дисертації). Другий примірник атестаційної справи зберігається в дисертаційній раді протягом десяти років. Оформлення атестаційних справ здобувачів проводиться в порядку, що встановлюється Міністерством освіти і науки Російської Федерації. Атестаційну справу представляється у Федеральну службу з нагляду у сфері освіти і науки російською мовою. Якщо основні положення дисертації, написаної не російською мовою, опубліковані на мовах народів Росії або іноземних мовах, то при необхідності за запитом Вищої атестаційної комісії дисертаційна рада повинен представити або основні положення дисертації російською мовою, або переклад дисертації на російську мову. 35. Експертизу відповідності дисертацій критеріям, установленим цим Положенням, а також підготовку рекомендацій для Вищої атестаційної комісії здійснюють експертні ради Вищої атестаційної комісії. Термін розгляду у Вищій атестаційній комісії дисертацій та атестаційних справ з присудження наукового ступеня доктора наук не повинен перевищувати восьми місяців, а дисертацій та атестаційних справ з присудження наукового ступеня кандидата наук - чотирьох місяців. При особливих обставинах, що вимагають більш тривалого терміну для проведення експертизи дисертацій, питання про продовження терміну вирішується Вищою атестаційною комісією. 36. Рішення про присудження наукового ступеня доктора наук набуває чинності з дати його прийняття Вищою атестаційною комісією. Рішення про присудження наукового ступеня кандидата наук набуває чинності з дати прийняття Вищої атестаційної комісії рішення про видачу диплома кандидата наук. Порядок оформлення і видачі дипломів та їх дублікатів затверджений додатком N 5 до наказу Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 9 квітня 2002 р. N 1305. Диплом доктора наук оформляється у Вищій атестаційній комісії Міністерства освіти Російської Федерації (далі іменується - Вища атестаційна комісія), підписується головою Вищої атестаційної комісії (або його заступником) і головним вченим секретарем Вищої атестаційної комісії та засвідчується гербовою печаткою Вищої атестаційної комісії. Диплом кандидата наук оформляється у Вищій атестаційній комісії, підписуються головою і вченим секретарем спеціалізованої вченої ради, де відбувався захист дисертації, і завіряється печаткою організації, в якій створена дисертаційна рада. Дипломи видаються Вищою атестаційною комісією уповноваженим представникам регіонів, дисертаційних рад за дорученням за підписом директора (ректора) або його заступника з наукової роботи (проректора), завіреної печаткою. Вручення диплома має бути проведено в короткі терміни з дня отримання його у Вищій атестаційній комісії. Організація, відповідальна за вручення, повідомляє здобувачеві про дату вручення диплома. Диплом видається здобувачеві за відомістю під розписку. Відомість з розпискою про отримання дипломів зберігається в установі як документ суворої звітності. 37. Необхідно загострити увагу на тому обставину, що присудження громадянам вчених ступенів громадськими організаціями не тягне зобов'язань з боку держави, в тому числі і в частині надання права на звільнення від призову на військову службу (лист Міністерства освіти і науки Російської Федерації "Про використання дипломів та атестатів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, виданих громадянам громадськими об'єднаннями "від 12 лютого 2002 р. N 08-55-09). 38. Відповідно до підп. "В" п. 1 додатка N 3 до пп. 27, 40 Інструкції, затвердженої наказом міністра оборони Російської Федерації від 6 вересня 1999 р. N 400, при розгляді можливості звільнення від призову громадянина, що має вчений ступінь кандидата або доктора наук, до комісії представляється оригінал документа, що підтверджує наявність у нього наукового ступеня. 39. На практиці виникає питання про можливість надання звільнення від призову громадянину, який має наукову ступінь, передбачену системою атестації зарубіжних держав. Дане право виникає лише після проведення процедури нострифікації документів про присудження наукових ступенів, виданих громадянам України в інших державах. Відповідно до розд. V Положення про порядок присудження вчених ступенів рішення про нострифікацію (прирівнювання) документів про присудження наукових ступенів, виданих у державах, з якими Російською Федерацією укладені договори (угоди) про визнання та еквівалентність вчених ступенів, приймається Федеральною службою з нагляду у сфері освіти і науки на підставі висновку Вищої атестаційної комісії за клопотанням організації, де працює здобувач, або за заявою здобувача в порядку, встановленому наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 9 січня 1997 р. N 15. Згідно з додатком N 1 до зазначеного наказу до заяви про встановлення еквівалентності додаються такі документи: - Легалізований в установленому порядку документ про освіту або вчене звання (оригінал або нотаріально завірена копія); - Легалізоване в установленому порядку додаток до документа про освіту (оригінал або нотаріально завірена копія) із зазначенням пройдених навчальних курсів і їх обсягу, отриманих підсумкових оцінок, переліку практик, курсових і випускних кваліфікаційних робіт, інших складових навчального процесу; - Завірений переклад документа про освіту або вчене звання та додатка до нього. При необхідності від заявника може вимагатися додаткова документація (деталізація опису пройдених курсів, відомості про попередню освіту і т.д.). Підрозділ при необхідності запитує також уточнюючу документацію від заявника, відповідного навчального закладу, російських і зарубіжних організацій. Заявник має право подати також інші докази своєї підготовки, у тому числі документи про наступних рівнях освіти, про допуск до професійної діяльності та практичному досвіді. Використовувані для встановлення еквівалентності матеріали і документи подаються із завіреним перекладом. Засвідчення перекладу здійснюється, як правило, російським нотаріусом, посольством (консульством) Російської Федерації в країні, в якій видано документ про освіту або вчене звання. В окремих випадках може бути пред'явлений переклад, виконаний посольством (консульством) в Росії тієї держави, на території якої виданий документ про освіту або вчене звання. Процедура встановлення еквівалентності документів про освіту та вчені звання іноземних держав включає проведення експертизи, ухвалення рішення, оформлення і видачу свідоцтва про еквівалентність. Експертиза складається: - З визнання зарубіжних документів про освіту та вчені звання; - З встановлення відповідності змісту отриманого за кордоном освіти російським державним освітнім стандартам. Процедура встановлення відповідності змісту отриманого за кордоном освіти російським державним освітнім стандартам в частині державних вимог до мінімуму змісту та рівня підготовки випускників навчальних закладів проводиться після визнання документів іноземних держав про освіту. Встановлення відповідності змісту освіти здійснюється навчально-методичними об'єднаннями (для вищої професійної освіти), методичними службами органів управління освітніми закладами середньої професійної освіти, експертними групами висококваліфікованих працівників системи освіти. При експертизі враховуються: - Зміст і еволюція навчальних планів і програм; - Наявність вступних випробувань; - Система іспитів і заліків; - Оцінки (досягнення) навчається за час навчання; - Обсяг вивчених дисциплін; - Наявність і тривалість практик; - Наявність і рівень підсумкової кваліфікаційної атестації; - Наявність і тема випускної кваліфікаційної роботи; - Форма навчання; - Наявність додаткової освіти. Отримані знання і досвід оцінюються з позицій підсумкової підготовки з визнанням можливих відмінностей у навчальних планах і методах навчання. В окремих випадках допускається проведення співбесід, пробних випробувань. Мотивоване експертний висновок про відповідність змісту отриманого за кордоном освіти російським державним освітнім стандартам або про причини невідповідності і можливі способи його усунення представляється до підрозділу. Заявник має право ознайомитися з матеріалами експертизи. На підставі експертного висновку, порівняння загальних вимог до структури освіти в країні видачі документа про освіту і в Росії, обліку міжнародних зобов'язань, прийнятих Російською Федерацією, відповідності критеріям еквівалентності Міністерство освіти і науки Російської Федерації виносить рішення про встановлення еквівалентності з видачею відповідного свідоцтва. Рішення про видачу свідоцтва про еквівалентність приймається на підставі: - Позитивного висновку про визнання документа про освіту; - Позитивного експертного висновку про відповідність змісту освіти; - Відповідності загальних вимог до структури освіти в Росії і в країні видачі документа про освіту; - Міжнародних угод про еквівалентність і зобов'язань, підписаних і прийнятих Російською Федерацією. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Коментар до подп." А "п. 2" |
||
|
||