Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваІсторія права → 
« Попередня Наступна »
О. А. Жидков, Н. А. Крашеніннікова, В. А. Савельєв. Історія держави і права зарубіжних країн. Частина 2, 1996 - перейти до змісту підручника

Курс на створення західнонімецького "соціальної держави".

Руйнування великого економічного потенціалу в ході декартелізації в англо-американській зоні закінчилося до 1950 р., в радянській зоні ще раніше. Воно мало і певні позитивні наслідки, що виразилися не тільки у структурній перебудові промисловості, в оновленні технології виробництва, але і в принциповій зміні всієї державної господарської політики, спрямованої відтепер не на мілітаризацію, а на відновлення і зростання промислового виробництва в мирних цілях.
З початком "холодної війни" в 1946-1947 рр.. в західних зонах стала все активніше проводитися політика оздоровлення німецької економіки в ім'я забезпечення "безпеки разом з німцями". Самим німцям належало і відновити економіку, і визначати стратегічний напрямок її майбутнього розвитку.
Одним з першочергових завдань у післявоєнній Німеччині стала реформа зруйнованої фінансової системи країни, в якій процвітала безпрецедентна інфляція, чорний ринок з цінами, перевищували офіційно зафіксовані в 20, 100 разів, у той час як заробітна плата німців була заморожена на рівні 1945
Грошова реформа повинна була збалансувати грошову і товарну масу, відновити довіру до німецької марки як до надійного платіжному засобу і засобу заощадження, впорядкувати зобов'язання з виплати державних і приватних боргів, підняти рівень матеріального добробуту німців, забезпечити умови для свободи підприємництва шляхом зниження податкового тягаря і пр. Стабілізація валютної системи була висунута і головною умовою "Плану Маршалла" - програми США з відновлення Європи після другої світової війни шляхом надання безоплатної економічної допомоги.
Західнонімецька грошова реформа була здійснена в 1948 р. жорстким, конфіскаційним способом, з урахуванням положення соціально незахищених верств суспільства. Старі рейхмаркі були обмінені на нові дойч-марки з розрахунку 100 на 6,5. При цьому 93,5% грошової маси знищувалося, а заробітна плата і пенсії перераховувалися в рівному співвідношенні, що гарантувала прожитковий мінімум всім працюючим і пенсіонерам, а також стимулювало працю німців, дуже скоро підняли своє країну з руїн.
Стабілізації фінансової системи сприяв не тільки обмін грошей, а й рішуча відмова держави від фінансування промислового розвитку, можливого в той час тільки за рахунок додаткової емісії, випуску "дерев'яних" дойч-марок. Лише паливно-енергетична, видобувна промисловість, чорна металургія в 1948 - 1951 рр.. субсидувалися державою. Прямі субсидії держави згодом були обмежені трьома напрямками: впровадженням наукових досягнень, соціальною допомогою на перенавчання персоналу, розвитком транспортної інфраструктури.
Разом з грошовою реформою була проведена податкова реформа, різко знижена ставка прибуткового податку, проведена лібералізація цін. Як головна умова успіху грошової реформи було створення і дієздатної банківської системи. В американській зоні Центральний банк земель, що отримав активи і інший спадок відділень старого Імперського банку, був заснований ще наприкінці 1946 р., у французькій - в 1947 р., в англійській - до грошової реформи у березні 1948 р. У січні 1948 року був відтворений і центральний банк, що отримав назву Банк німецьких земель (БНЗ), який, відповідно до закону, повинен був проводити самостійну грошову політику, не підкоряючись вказівкам ніяких партійних, громадських та державних (крім судових) органів. Більш того, його діяльність, згідно зі ст. 4 Закону, прирівнювалася до органів управління об'єднаної західної економічної зони.
Основними завданнями БНЗ став контроль за емісією банкнот, забезпечення платоспроможності земельних банків, координація їхньої діяльності шляхом видання розпоряджень, що стосуються кредитної політики, здійснення безготівкових платежів між землями і по угодах із зарубіжними кредитними установами.
З перших же днів звернення Дойч-марки Економічним управлінням Західної об'єднаної зони та її окупаційною владою було оголошено про закінчення періоду "примусової економіки". У квітні 1948 вступив в дію "План Маршалла". В економіку Німеччини були влиті мільярди доларів. Нова валюта була визнана населенням, порожні магазини заповнилися товарами.
У німецькому суспільстві не віддавалася переваги в цей час ні анархічно функціонуючому капіталістичному ринку, ні централізовано-планового управління економікою. У ході проведеного ще в 1945 р. референдуму з питання про власність і в радянській, і в американській зонах перевагу було віддано громадським формам власності. В американській зоні це рішення не було проведено в життя. У англійській зоні на "соціалізацію" власності було накладено вето окупаційною владою.
Більшість німців було налаштоване на вибір якогось центристського "третього курсу", створення "соціального ринкового господарства" та "соціальної держави". На цьому напрямку належало, з одного боку, забезпечити економічну свободу, гарантовану правовою державою, з іншого - соціальну справедливість. Основи німецької економічної політики "третього шляху" формувалися в ході дискусій про майбутньої конституції країни, в тому числі і в Парламентському раді, що складається з представників німецьких земель, покликаних її розробити.
У міру успіхів економічного розвитку все наполегливіше стали звучати вимоги про створення об'єднаного західнонімецької держави і про подальший чіткому визначенні його соціально-економічних і політичних орієнтирів. У липні 1948 року з такими рекомендаціями, без урахування думки СРСР, виступили США, Англія, Франція, Бельгія, Голландія.
Дискусії в Парламентській раді йшли навколо двох моделей "соціальної держави". Буржуазні партії християнського спрямування (остаточно оформився в партію в 1950 р. Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Хрістіаіско-соціальний союз (ХСС), заснований в 1945 р. в Баварії в якості регіональної партії) пропонували створення "соціального капіталізму". Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), відновлена ??в 1946 р., - створення "демократичного соціалізму". Між ними було багато спільних точок дотику. Формула "соціальної держави" і виникла як спроба поєднати різнопланові інтереси окремих верств суспільства в надзвичайно складній ситуації повоєнної розрухи.
Жодна з німецьких партій не наполягала на включення до конституції вказівок на конкретний шлях економічного розвитку в надії на перемогу в майбутніх виборах в рейхстаг. Провідна політична сила - партія Християнсько-демократичний союз на чолі з її лідером К. Аденауером, майбутнім беззмінним (протягом 14 років) канцлером ФРН, заявляла про опору на "християнську традицію, демократію і соціальне ринкове господарство".
На виборах 14 серпня 1949 німці проголосували за ХДС / ХСС, які разом з малими буржуазними партіями отримали більшість у рейхстазі. Вони тим самим проголосували і за створення "соціального ринкового господарства", "соціальної держави" Німеччини.
Визначивши як стратегічного напрямку створення і підтримку ринково конкурентних порядків, державу проводило політику деконцентрації виробництва, вводило контроль за діяльністю монополій, за ціноутворенням, всіляко заохочуючи створення нових, насамперед середніх і дрібних фірм. З цією метою упрощались правові форми їх реєстрації при отримання статусу юридичної особи, надавалися пільгові кредити тощо Проведення в життя політики соціального ринкового господарства призвело до бурхливого економічного росту, що отримав в західнонімецької друку назву "економічного дива". Рівень довоєнного розвитку було досягнуто в Західній Німеччині в цілому до кінця 1950
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Курс на створення західнонімецького" соціальної держави "."
  1. С.Н. Шабуневіч. Курс лекцій з «Історії держави і права Білорусі», 2010
    держави і права Білорусі »для спеціальності« Державне управління та право ». Укладач: Шабуневіч С.Н., старший викладач кафедри теорії держави і
  2. Література
    курс. М., 1996; Богуславський М.М. Міжнародне приватне право: Підручник. М., 1998. С. 148-162; Звеков В.П. Міжнародне приватне право: Курс лекцій. М.,
  3. 1.6. Цілі, функції та рівні виконавчої влади
    створення умов, що сприяють благополуччю особистості, суспільства, держави; 3) створення умов для реалізації суб'єктами соціальних відносин їх прав, свобод, законних інтересів; 4) захист людини від протиправних посягань. Функції виконавчої влади: 1) виконавча (правозастосовна) - виконання Конституції, федеральних законів і законів суб'єктів РФ, 2)
  4. Література
    Раапе Л. Міжнародне приватне право. М., 1960. С. 519-530; Нариси міжнародного приватного права. М., 1963. С. 112-136; Лунц Л.А. Курс міжнародного приватного права. Особлива частина. М., 1975. С. 356-379; ЛунцЛ.А., Маришева Н.І., Садиков О.Н. Міжнародне приватне право. М., 1984. С. 213-222; Іссад М. Міжнародне приватне право. М., 1989. С. 174 - 186; Кабатова Є.В. Делікти в міжнародному
  5. Принцип суверенної рівності держав
    соціального, політичного або іншого характеру. Зокрема, поняття суверенної рівності включає такі елементи: a) держави юридично рівні; b) кожна держава користується правами, властивими повному суверенітету; c) кожна держава зобов'язана поважати правосуб'єктність інших держав; d) територіальна цілісність і політична незалежність держави
  6. Контрольні питання
    соціальне призначення держави. 4. Розкрийте зміст основних функцій держави. 5. Дайте загальну характеристику основних теорій, які розкривають природу і сутність держави. 6. Природно-правова теорія походження держави і права. 7. Сутність договірної теорії походження
  7. Список літератури
    курс. М., 1993. 23. Мова закону / Под ред. А.С. Піголкіна. М.,
  8. Коментар до статті 9.14
    створення умов інвалідам для безперешкодного користування зазначеними засобами. 2. Про адміністративну відповідальність за ухилення від виконання вимог до створення умов інвалідам для безперешкодного доступу до об'єктів соціальної інфраструктури див. п. 2 коментарю до ст. 9.13. 3. Про розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, см.
  9. § 6. Роль теорії держави і права у формуванні правової культури сучасного юриста
    курс з теорії права: саме з нього я почерпнув цілий ряд принципових правових положень, що мають широке застосування ". Г.В. Лейбніца, німецькому філософу, математику, фізику, належить афоризм, згідно з яким математики оперують цифрами, а юристи - поняттями. Юридичні поняття не є відірвані від життя порожні абстракції, вони в стислому вигляді виражають реальність, конкретні
  10. Література
    Корецький В.М. Нариси англо-американської доктрини і практики міжнародного приватного права. М., 1948; Перетерский І.С., Крилов С.Б. Міжнародне приватне право. М., 1959. 1С. 94 - 117; Лунц Л.А. Курс міжнародного приватного права. Особлива частина. М., 1975. С. 99-127; Лунц Л.А., Маришева Н.І., Садиков О.Н. Міжнародне приватне право. М., 1984. С. 117-130; Лаптєв В. В. Питання власності в