Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Стаття 145. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. |
||
собів правового захисту, однак центральне місце в системі правових гарантій місцевого самоврядування посідає судовий захист. Звертатися до суду за захистом своїх прав у галузі місцевого самоврядування можуть громадяни, органи та посадові особи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, якщо їх діяльність пов'язана з вирішенням питань місцевого значення. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, в тому числі в галузі місцевого самоврядування. Суди фактично встановлюють відповідно до Конституції і законів України правові межі муніципальної діяльності. Треба також додати, що і спори між органами державної влади та місцевого самоврядування також вирішуються в судовому порядку. Передбачене коментованою статтею право органів місцевого самоврядування на захист своїх прав у суді є важливим засобом виконання їх рішень, які відповідно до ст. 144 Конституції є обов'язковими на відповідній території, якщо вони прийняті в межах, визначених законом (див. коментар до ст. 144). Це пояснюється тим, що невиконання або неналежне виконання законних рішень органів місцевого самоврядування з боку органів та посадових осіб державної влади, інших органів та посадових осіб місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ, організацій є порушенням прав і свобод у сфері місцевого самоврядування. Чинне законодавство передбачає юридичну відповідальність тих суб'єктів, які порушують права місцевого самоврядування. Так, виходячи з норм Конституції, конституційно-правову відповідальність несе держава, коли вона не виконує офіційно взятих на себе зобов'язань, якщо внаслідок цього було завдано шкоду будь-кому. Передусім все це стосується діяльності по захисту прав і свобод людини і громадянина. Такий висновок корелює із ст. З Конституції України, в якій закріплено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина (в тому числі - і права на місцеве самоврядування) є головним обов'язком держави (див. коментар до ст. 3). Тому невиконання покладених на себе державою обов'язків у цій галузі має тягти за собою її конституційно-правову відповідальність. Також згідно із ст. 56 Конституції кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Держава відповідає також за рішення судів, які прийняті з порушенням законів та завдали шкоди громадянам. У руслі цього підходу п. З ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень. Крім того, відповідно до чинного законодавства передбачається, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 71 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»). Процедура звернення до суду посадових осіб місцевого самоврядування, окремих громадян встановлюється у відповідних процесуальних кодексах (Цивільному процесуальному, Господарському процесуальному та Кримінально-процесуальному кодексах України). Цими ж кодексами регламентується і процедура захисту прав та охоронюваних законом інтересів місцевого самоврядування. Слід зазначити, що судовий захист прав місцевого самоврядування здійснюють всі органи судової влади - Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. При цьому захист прав місцевого самоврядування Конституційним Судом України може здійснюватися прямо і опосередковано. На підставі ч. 1 ст. 41 Закону України від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України» органи місцевого самоврядування можуть безпосередньо направити до цього органу конституційне подання з питань дачі висновків у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України. Якщо ж орган місцевого самоврядування вважає, що прийнятий закон чи інший акт Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів України, правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що стосується прав місцевого самоврядування, не відповідає Конституції України, реалізувати своє право на захист у Конституційному Суді він може опосередковано через інші суб'єкти права на конституційне подання, які можуть звернутися в орган конституційної юрисдикції в інтересах відповідної територіальної громади чи органів місцевого самоврядування. При розгляді справи у кримінальному процесі питання щодо захисту прав та законних інтересів місцевого самоврядування виникають переважно у випадках, коли: орган місцевого самоврядування або його посадова особа бере участь у процесі як цивільний позивач, оскільки раніше при вчиненні злочину були порушені права місцевого самоврядування; посадова особа місцевого самоврядування виступає у процесі як потерпший, оскільки раніше ця особа зазнала майнової, фізичної або моральної шкоди від особи, в діяннях якої є ознаки злочину, а вчинене діяння може бути пов'язано із виконанням цією особою службових обов'язків; посадова особа органу місцевого самоврядування виступає в процесі як обвинувачений (підсудний). На відміну від господарського процесу, в якому здебільшого сторонами є суб'єкти підприємницької діяльності, в цивільному процесі сторонами можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи. Так, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, прокурор, а також фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав і свобод інших осіб у випадках, передбачених законом. Зокрема, органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення покладених на них обов'язків. Особливістю захисту прав місцевого самоврядування в цивільному процесі є те, що такі права та охоронювані законом інтереси можуть захищатись у порядку провадження по спорах, що виникають з адміністративно-правових відносин. Серед справ, які виникають з адміністративно-правових відносин та пов'язані з порушенням прав місцевого самоврядування, Цивільним процесуальним кодексом передбачені такі: скарги на неправильності у списках виборців та у списках громадян, які мають право брати участь у референдумі; скарги на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і сільських, селищних, міських голів і заяви про скасування рішень виборчої комісії; скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності; справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню. Важливу роль у захисті прав та інтересів місцевого самоврядування відіграють господарські суди. З часом провідну роль у захисті прав та законних інтересів місцевого самоврядування має відігравати адміністративне судочинство. Судами, які його здійснюватимуть, є адміністративні суди. їх система визначена Законом України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України». Закон закріплює, що місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Информация, релевантная "Стаття 145. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку." |
||
|