ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі

1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;
2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;
3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;
4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
5) призначення судом експертизи.
2. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.
3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
1. Коментованою статтею надається суду право з власної ініціативи або за заявою особи, яка бере участь у справі, зупинити провадження у справі, тобто допускається факультативне зупинення провадження у справі. Вирішуючи питання про необхідність зупинення провадження у тій чи іншій справі, суд повинен розв'язати питання про те, чи можна, не перериваючи судового розгляду, у даному конкретному випадку встановити істину 234
в справі за відсутності сторони (пункти 1 - 4 цієї статті), або без проведення експертизи (пункт 5 даної статті), або чи достатньо для цього матеріалів у справі без пояснень сторони чи висновку і пояснень експерта.
2. Факультативне зупинення провадження у справі здійснюєть ся у наступних випадках:
1) перебування сторони на строковій військовій або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання (поширюється тільки на осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які перебувають на строковій службі у частині, що знаходиться у звичайному стані);
2) захворювання сторони, підтвердженого документами лікувального закладу(захворювання повинно бути таким, щоб явка до суду була неможливою або надзвичайно складною протягом тривалого часу);
3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні (уявляється, що ця підстава діє, якщо не відомий точно строк закінчення відрядження, а якщо строк повернення сторони відомий, то суд може відкласти розгляд справи);
4) розшуку відповідача у разі неможливості розгляду справи за його відсутності;
5) призначення судом експертизи (якщо час на її проведення відомий заздалегідь, то суд може відкласти розгляд справи на цей строк). У разі, коли час проведення експертизи точно визначити неможливо, суд зупиняє провадження в справі. Так, Верховний Суд України погодився з ухвалою судової колегії Київського обласного суду, яка розглядала справу по суті та зупинила провадження у справі для проведення технічної експертизи.
3. У попередньому пункті коментаря автор виклав свою думку відносно можливості заміни зупинення у деяких випадках відкла денням розгляду справи. Інший варіант - продовження розгляду справи за наявності підстав, передбачених пунктами 1-3 частини 1 коментованої статті, - встановлює частина 2 даної статті за умо ви, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. Якщо суду цих випадках визнає за потрібне, щоб сторона дала осо бисті пояснення по справі, він зупиняє провадження у справі (п. 1, 2 статті) або відкладає розгляд справи чи зупиняє провадження (п. З частини 1 коментованої статті).
Як обов'язкове, так і факультативне зупинення провадження у справі оформляється ухвалою суду, яка є самостійним об'єктом апеляційного оскарження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі"
  1. Стаття 193. Судові дебати
    стаття присвячена третій частині судового засідання - судовим дебатам. Судові дебати являють собою виступи осіб, які беруть участь у справі. В часі ніхто з них не обмежений, але суддя керує дебатами у тому напрямку, щоб йшлося тільки про обставини справи і докази та їх дослідження у судовому засіданні. Послідовність виступів з промовами визначена даною статтею: позивач, третя особа на його
  2. Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі
    статті 43 цього Кодексу. 2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N3SS1-IV) 1. Глава 6 встановлює правила подолання трьох останніх видів перепон, які виникли на шляху «звичайного» розвитку судочинства по справі (про перший вид див. коментар до ст. 191 ЦПК). 2. Одним із способів подолання перешкод на
  3. § 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
    статті, сторонам договору оренди дозволяється встановити ставку оренди із визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. При цьому, виходячи з вимог ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" про те, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та
  4. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    статтею 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому
  5. Стаття 2. Законодавство про цивільне судочинство
    стаття у частині 1 зазначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право», тобто здійснюється у цивільній процесуальній формі, визначеній ЦПК України (у тексті коментаря вживаються загальноприйняті скорочені позначення основних нормативних актів - ЦПК, ЦК, КК, ГПК та ін.). Разом з цим дана стаття застосовує
  6. Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом
    стаття вказує на право лише заінтересованої особи (такої, що звертається за захистом своїх прав) звернутися за судовим захистом. Юридичною заінтересованістю володіють тільки ті особи, що звертаються до суду, які є учасниками спірних матеріальних правовідносин, або кому законом надане право порушення справи в інтересах інших осіб (ст. З ЦПК). Як видається, твердження, що останні з перелічених не є
  7. Стаття 8. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи
    стаття встановлює правила відносно системи нормативних актів, якими суд повинен керуватися при розгляді та вирішенні цивільних справ. Ця система складається з: 1) Конституції України, відповідно до якої суд повинен вирішувати справи; 2) законів України (див. коментар до ст. 2 ЦПК); 3) інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідним органом у відповідному порядку; 4) міжнародних договорів,
  8. Стаття 26. Склад осіб, які беруть участь у справі
    стаття містить, таким чином, і головну ознаку, і перелік осіб, які беруть участь у справі, по позовних справах, справах наказного та окремого
  9. Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
    стаття. Ці процесуальні права визначають їх процесуальний статус і створюють для них можливість активної участі у цивільній справі. Разом з тим, перелік їх прав у даній статті є далеко не вичерпним, а містить лише їх головні, основні права. Про інші процесуальні права кожної з осіб, які беруть участь у справі, див. коментарі до ст.ст. 31, 35-36, 44, 46 цього Кодексу. 2. Частини 2 і 3
  10. Стаття ЗО. Сторони
    статті сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. 3. Позивач, як правило, є ініціатором порушення справи, звертаючись до суду, він вважає, що його право порушене чи оспорюється. Після порушення справи може виявитися, що право не порушене або порушене, але йому не належить. З урахуванням викладеного позивач - це та зі сторін у процесі, яка звернулася до суду, вважаючи, що її права
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка