Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Верховна Рада України /Верховный Совет Украины. Кримінальний процесуальний кодекс України, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 207. Законне затримання


1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
2. Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статті 482 цього Кодексу:
1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
3. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов'язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 207. Законне затримання"
  1. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Перевищенням меж необхідної оборони, в свою чергу, згідно з ч. З ст. 36 Кримінального кодексу (КК) України є умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути
  2. Застосування спеціальних засобів працівниками міліції.
    затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі; 5) для припинення масового
  3. Стаття 424. Застосування фізичної сили
    законним розпорядженням або вимогам посадових осіб митної служби України; 2) забезпечення доступу в приміщення або на територію, де знаходяться товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем; 3) припинення інших дій, що перешкоджають виконанню обов'язків, покладених законом на посадових осіб митної служби України, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання
  4. Стаття 94. Адміністративний арешт майна
    статті. 94.4. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. 94.5. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його
  5. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам інформації про виплачені доходи в установленому цим розділом порядку. Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного
  6. Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)
    статтею протягом будь-якого податкового періоду у звітному податковому році із зазначенням доходів (активів) за станом на день її подання. 179.12. За зверненням платника податку орган державної податкової служби, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом державної
  7. Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
    статті, частини статей тощо) можуть бути визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України і втрачають чинність з дня ухвалення такого рішення. При цьому закони чи їх окремі положення визнаються неконституційними, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Визнання
  8. Стаття 12. Класифікація злочинів
    статтями КК, можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності, а також зі складеною (змішаною) формою вини. Водночас, КК дає можливості для інших класифікацій злочинів. Так, із статей 6-8, 10 випливає, що дещо різними є правові наслідки злочинів, вчинених громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України і за її межами; статті 24 і 25 визначають умисел і
  9. Стаття 15. Замах на злочин
    статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. 2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. 3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не
  10. Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
    законослухняних громадян і уникнути кримінальної відповідальності за розпочатий злочин. Основне призначення добровільної відмови від доведення злочину до кінця полягає у попередженні і припиненні злочинів шляхом стимулювання описаної у ст. 17 поведінки. Вважається, що у разі добровільної відмови втрачається суспільна небезпека вчиненого та особи, яка за допомогою бажаної для суспільства поведінки
© 2014-2022  yport.inf.ua