Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

1. Суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
3. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
1. Глава 6 ЦПК встановлює особливості розгляду найбільш по ширених у судовій практиці справ окремого провадження - справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
2. Виникнення, зміна або припинення правовідносин за лежать від юридичних фактів, що досить часто підтверд жуються відповідними документами. У разі відсутності ос танніх, факти можна встановити в суді у порядку окремого 294

провадження. У позовному провадженні суд також досліджує і встановлює юридичні факти, але там їх аналіз необхідний для формування висновків про права і обов'язки сторін, що сперечаються. В окремому ж провадженні встановлення факту є кінцевою метою для суду і осіб, що беруть участь у справі.
З Суд має право встановлювати юридичні факти тільки за додержання таких умов: а) це мають бути юридичні факти, тобто такі, які тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин; б) заявниками у цих справах можуть бути тільки громадяни; в) коли чинне законодавство допускає судовий порядок встановлення даного факту; г) коли в іншому порядку його встановити не можна; ґ) при встановленні факту не повинен вирішуватися спір про право цивільне.
При вирішенні питання про цивільну юрисдикцію справи суди повинні враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено позасудовий порядок встановлення певних фактів або визначені факти, які у даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Зокрема, відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» факти розкуркулення, адміністративного виселення громадян встановлюються комісіями рад народних депутатів з питань відновлення прав реабілітованих; відповідно до Порядку підтвердження виробничого стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, якщо документи не збереглися, підтвердження виробничого стажу проводиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків, в інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, яке регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу.
Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або до ветеранів чи інвалідів війни, фактів проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності і часу її настання, а також фактів закінчення навчального закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту могла бути оскаржена особою до суду в
295
порядку, передбаченому главою 31-А ЦПК (див. п. 2 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від ЗІ березня 1995 p. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - № 8. - С ІЗ).
4. Коментована стаття містить приблизний перелік фактів, які можна .встановлювати в судовому порядку.
1) Факт родинних відносин. У заяві слід вказати мету встановлення факту, який орган державної реєстрації актів цивільного стану і коли відмовив у видачі відповідного документа. Просити можна про підтвердження такого ступеня спорідненості, який може спричинити правові наслідки для заявника (одержання спадщини, пенсії і т.д.). Факт родинних відносин не може встановлюватися у порядку окремого провадження, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити надалі своє право на житло, приміщення або на його обмін (п. 7 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
2) Факт перебування на утриманні. Цей факт звичайно підтверджується довідкою житлово-експлуатаційних органів. Якщо її одержати не можна, то можна звернутися з заявою до суду про встановлення факту. При цьому суд має з'ясувати, що було саме утримання (допомога для заявника була постійним і основним джерелом існування) і що воно тривало стільки, щоб спричинити правові наслідки для заявника. Такими наслідками можуть бути призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника (у разі смерті годувальника таке право виникає в непрацездатних членів сім'ї) або одержання спадщини (це право мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше п'яти років).
3) Факт каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенси або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Цей факт можна встановлювати, якщо він тягне виникнення безспірного права. Якщо цей факт потрібен для вирішення спору про право, такий факт каліцтва можна встановлювати у порядку позовного провадження.
4) Факт реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення. Встановлюючи ці факти, суд констатує саме наявність факту реєстрації, а не саму подію, встановлює достовірні факти, а не можливі, як при оголошенні померлим, наприклад. Питання про встановлення цих фактів виникає при втраті актових книг органів державної реєстрації актів цивільного стану і відповідних свідоцтв. Але 296
суд не має права відмовити у прийнятті заяви і тоді, коли цей орган відмовив у відновленні запису в зв'язку з відсутністю цього запису в збережених книгах реєстрації відповідних записів.
5) Факт проживання однією сім 'сю чоловіка та .жінки без шлю бу. Дана категорія цивільних справ виникла у зв'язку з прийняттям нового СК України. Його стаття 36 встановлює, що шлюб є підста вою для виникнення прав та обов'язків подружжя, а частина 2 ст. 21 СК України підкреслює, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Однак частина 1 ст. 74 СК України встанов лює, що, коли жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не пе ребувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними. У зв'язку із зазначеним у питаннях здійснення права сумісної власності, права на укладання договорів, розпорядження майном, визначення порядку користуван ня майном, розпорядження часткою у майні тощо, може виникнути потреба у встановленні факту проживання однією сім'єю.
6) Факт належності правовстановлюючих документів. Ці справи у судах виникають внаслідок помилок у документах. Але помилки можуть виправляти, насамперед, організації та органи, які видали даний документ. Тому суд має переконатися, що доку мент належить саме заявнику і що організація не має можливості внести необхідні виправлення. При цьому суд не має права вста новлювати ідентичність імен, по батькові і прізвищ осіб, по-різно му іменованих у різних документах.
При розгляді справи про встановлення факту належності пра-вовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з відповідними даними цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження чи паспорті (у тому числі факту належності правовстанов-люючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали), суд повинен запропонувати заявникові подати докази про належність йому даного документа. Якщо виправлення у документах на-лежним чином не застережені, або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, то у цьому випадку справу розглядати не можна, але можливо звернутися до суду з заявою про встановлення факту, про який зазначено у документі (наприклад, факту реєстрації народження). Справи про встановлення факту належності особі квитка про членство в
об'єднаннях громадян, військового квитка, паспорта, а також свідоцтв, що видаються органами державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду не підлягають. Виправлення в них вносити можуть тільки органи, що їх видали. Разом з тим, суд може встановлювати факт належності особі документів, які не засвідчують особистість (довідки про поранення, перебування у госпіталі, зникнення без вісті і т.д.).
7) Факт народження особи в певний час. Даний факт встановлюється судом у разі неможливості реєстрації факту народження органом державної реєстрації актів цивільного стану.
8)Фактс.иертіособив певній час. Цей факт встановлюється, якщо органи державної реєстрації актів цивільного стану не робили запис про смерть особи. Суд повинен установити час і місце смерті,обставини смерті. На відміну від оголошення померлим, це достовірний факт. Ці справи необхідно відрізняти і від факту реєстрації смерті. Рішення про встановлення факту смерті є підставою для видачі документів органами державної реєстрації актів цивільного стану, нотаріусом та ін.
5. У порядку окремого провадження дана стаття припускає встановлення і не зазначених у ній фактів за умови, що вони є юридичними і чинним законодавством не передбачений інший (позасудовий) порядок їх встановлення (факти участі у роботах на Чорнобильській АЕС, факт батьківства у разі смерті передбачуваного батька, факт визнання батьківства відносно дитини, яка народилася до 1 жовтня 1968 p., реєстрації батьківства, факт прийняття спадщини, місце відкриття спадщини, факт володіння будівлею на праві приватної власності та ін.). Суд може встановлювати факти і тоді, коли вони за іноземним законодавством тягнуть правові наслідки для заявника, і рішення суду необхідно заявнику для застосування у відносинах із громадянами інших держав, наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину в особи, яка за законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом (див. п. 1 постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -1988. - № 8. - С 13).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення"
  1. 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
    справу з комплексом фактів, серед яких розрізняють: 1) групу юридичних фактів (декілька фактичних обставин, кожна з яких викликає або може викликати один і той же наслідок); 2) юридичну (фактичну) сукупність (система юридичних фактів, пов'язаних між собою таким чином, що правові наслідки настають лише за наявності усіх елементів цієї сукупності). Як правило, група юридичних фактів
  2. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
  3. Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів
    статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. 1 .Значення коментованої статті полягає у тому, що вона встановлює два
  4. Стаття 234. Окреме провадження
    статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. 269 1. Коментована стаття окремо і розділ IV у цілому регулюють один із трьох видів провадження у суді першої інстанції. У порядку окремого провадження суд розглядає і вирішує такі справи: 1) про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення
  5. Стаття 257. Підсудність
    стаття визначає територіальну підсудність цих справ: вони розглядаються і вирішуються місцевими судами за місцем проживання
  6. Стаття 258. Зміст заяви
    стаття встановлює особливості змісту заяв у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Окрім загальних для всіх заяв реквізитів, тут передбачаються деякі особливості заяв даної категорії цивільних справ. 2. Особливе значення має вимога цієї статті про вказівку в заяві на мету встановлення факту. Саме мета дозволяє оцінити факт із огляду на те, чи має він юридичне значення. У
  7. Стаття 259. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення
    стаття вказує тільки на деякі особливості рішення у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - у ньому мають бути зазначені факт, встановлений судом, мета його встановлення і докази, що підтверджують його. 3. Саме по собі рішення не замінює документ, який посвідчує юридичний факт, а лише є підставою для одержання відповідних документів. Тому копія судового рішення видається
  8. § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
    статті сформулювати орієнтовний перелік таких підстав. Відповідно до ст. 12 закону громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Звичайно, перелічені
  9. § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
    статті) відповідачем у справі виступає орган, що здійснив випуск масової інформації, а у позовах про спростування відомостей, викладених у характеристиках, довідках та інших документах, відповідачами визнаються особи, які їх підписали, та підприємства, установи, організації, від імені яких видано документ. За умови, якщо автор дасть згоду на розкриття свого імені, він притягується до участі у
  10. § 1. Поняття та види угод
    статті 138, 467 і 468 ЦК України). У наведених прикладах йдеться про юридичні вчинки, які не є угодами. В угоді виявляється воля її учасників, яка має пізнаватися іншими особами, а тому повинна бути виражена, виявлена зовні. Зовнішній вияв волі називається волевиявленням. Це - суть угоди. Без волевиявлення немає угоди. Іноді для укладення угоди, крім волевиявлення, необхідно вчинити фактичні