Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 364. Форма і зміст заяви

Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
2. У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;
404

3) інші особи, які брали участь у справі;
4) лага ухвалення чи постановления і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововияв-ленпх обе іавин.
3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.
1. Стаття встановлює реквізити заяв осіб, які беруть участь у справі, і заяви прокурора про перегляд рішень і ухвал судів, а також судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами. Ці реквізити ( такими ж, як і для всіх процесуальних документів подібного роду. До заяви осіб, що беруть участь у справі, чи заяви прокурора додаються їх копії відповідно до числа осіб, які брали участь у справі, при постановленій рішення, що переглядається, або ухвали чи судового наказу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 364. Форма і зміст заяви"
  1. § 3. Форма заповіту
    Формі заповіту у ЦК присвячено ст.ст. 1247-1257. Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складення. Вимога закону про зазначення місця та часу складення заповіту має важливе значення у випадку оспорювання дійсності заповіту, або виникнення спору про дієздатність заповідача на час складання заповіту, або коли існують 2 або більше заповітів і необхідно встановити,
  2. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом України «Про господарські товариства». Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі, в конкретних
  3. Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
    Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі. 2. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (най-менування) представника заявника, якщо заява подається представ-ником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються;
  4. Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви
    Позовна заява подається в письмовій формі. 2. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я пред-ставника позивача, якщо позовна заява подасться представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну
  5. Стаття 124. Форма і зміст зустрічної позовної заяви
    Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. 2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, вста-новлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює ще одну з умов прийняття зустрічного позову: зустрічна
  6. Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії
    Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засі-данням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. 2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та
  7. Стаття 226. Форма і зміст заочного рішення
    1. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати ви-могам, встановленим статтями 213 і 215 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому мас бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд. 1. Коментована стаття є головним чином відсильною. Як і всяке судове рішення, заочне рішення має відповідати вимогам законності і обґрунтованості, тобто й у цьому розгляді справи суд повинен
  8. Стаття 229. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення
    1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. 2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рігчення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, шо свідчать про поважність причин неявки
  9. Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовііі формі. 2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подасться заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження; 3) рішення або ухвала, що оскаржуються. 3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду,
  10. § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
    Підстави виникнення застави^- Сторони заставних правовідносин. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 p. застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, за якою кредитор (заставо-держатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості майна переважно перед іншими кредиторами. Історичний досвід