| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. |
||
|
Коментована стаття закріплює право громадян України на участь в управлінні державними справами, гарантує їм рівний доступ до державної служби та служби в органах управління. Участь громадян в управлінні державними справами є одним із найважливіших принципів функціонування державного механізму. У здійсненні функцій управління державними справами громадяни беруть участь шляхом об'єднання в політичні партії і громадські організації та безпосередньо через участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, виборах до органів державної влади і місцевого самоврядування. Через свої об'єднання громадяни здійснюють захист прав і свобод, задовольняють політичні, економічні, соціальні, культурні та інші інтереси. При цьому ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах на належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій (ст. 36 Конституції України). Суспільна активність громадян виражена в діяльності різних громадських об'єднань, наявність яких відображає різноманітність інтересів громадян у реальному житті. В Законі України від 16 червня 1992 р. «Про об'єднання громадян» об'єднання громадян діляться на політичні партії та громадські організації. За організаційно-правовими властивостями вирізняються масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, професійні спілки та ін.), органи громадської самодіяльності (дружини по охороні громадського порядку), органи громадського самоврядування (ради мікрорайонів, домові, вуличні комітети та ін.). Взаємовідносини держави та об'єднань громадян базуються на правових нормах. Це проявляється в законодавчому закріпленні їх правового статусу, наприклад, в законах України від 23 квітня 1991 р. «Про свободу совісті та релігійні організації», від 15 вересня 1999 р. «Про профспілки» та ін. Для здійснення своєї діяльності об'єднання громадян наділяються широкими правами. Вони можуть бути учасниками правовідносин, набувати майнові і немайнові права, брати участь у виробленні державної політики та формуванні органів державної влади, проводити масові заходи тощо. У статті 21 Загальної декларації прав людини проголошується право кожного брати участь в управлінні своєю державою як безпосередньо, так і через своїх представників, на рівний доступ кожного громадянина до державної служби у своїй країні. Важливим інститутом безпосередньої демократії, що дозволяє реалізувати громадянам право на участь в управлінні державними справами, є референдум - всенародні голосування щодо прийняття законів або внесення до них змін, вирішення інших важливих питань загальнодержавного значення (всеукраїнський референдум) або спосіб прийняття громадянами України, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, рішень з найважливіших питань місцевого значення (місцевий референдум). Порядок підготовки і проведення референдумів регулюється Конституцією України (див. коментар до статей 69, 70, 72-74), Законом України від 3 липня 1991 р. «Про всеукраїнський та місцеві референдуми». Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Це означає, що громадяни беруть участь у виборах безпосередньо, на рівних правах, їм гарантується вільне волевиявлення. Будь-які прямі або непрямі привілеї чи обмеження виборчих прав громадян України забороняються. Вибори депутатів є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Кожний виборець на виборах депутатів має один голос у одномандатному окрузі і один голос - у багатомандатному загальнодержавному окрузі (під час виборів народних депутатів). Виборець може використати свій голос тільки на одній виборчій дільниці. Вибори депутатів є прямими. Громадяни України безпосередньо обирають депутатів шляхом голосування за кандидатів у депутати. Вибори депутатів є вільними. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Голосування на виборах депутатів є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється. Кожний виборець голосує на виборах особисто. Забороняється голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі (див. коментар до статей 71, 103 та 141). Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування, як вид трудової діяльності, відображає факт суспільного поділу праці, різноманітність її видів. Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, що обіймають посади в державних органах та їх апараті, виконують завдання і функції держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Служба в органах місцевого самоврядування - це також професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування, але спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів державної виконавчої влади, наданих законом. Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначено в Законі України від 16 грудня 1993 р. «Про державну службу». Проходження служби в органах місцевого самоврядування врегульоване Законом України від 7 червня 2001 р. «Про службу в органах місцевого самоврядування». Закони визначають основні принципи, на яких базуються названі види публічної служби, розвивають положення Основного Закону щодо рівного права на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території. Ними встановлюються вимоги до претендентів на службу в цих органах. Не можуть бути прийняті на ці види служби особи, що визнані судом недієздатними; які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку; які відповідно до закону позбавлені права обіймати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну; які в разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, що є близькими родичами чи сво- яками. Інші обмеження, пов'язані із прийняттям і проходженням служби в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, встановлюються виключно законами України. До обмежувальних заходів можна віднести, наприклад, неподання декларації про доходи. Вимоги, шо стосуються освіти і професійної підготовки, володіння державної мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків, не належать до обмежувальних, оскільки держава забезпечує необхідні можливості всім громадянам щодо здобуття освіти, необхідного рівня професійної підготовки, освоєння державної мови. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування." |
||
|
||