загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної і першої інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.
3. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи у зв'язку з винятко вими обставинами, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
1. Коментована стаття забороняє судці, який брав участь у розгляді справи по суті, брати участь в апеляційній чи касаційній перевірці рішення по цій справі, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді цієї справи по першій інстанції. Ця стаття забороняє й інші випадки повторної участі суддів у розгляді цієї ж самої справи.

2. Правила даної статті встановлені для того, щоб виключити участь у повторному розгляді справи упереджених суддів, тому що попередня участь у цій справі так чи інакше позначається на свідомості судді. Крім того, в осіб, що беруть участь у справі, може скластися враження про упередженість такого судді в повторному розгляді справи.
3. Оскільки частина перша цієї статті забороняє участь судді у новому розгляді тільки після скасування самого рішення, прийнятого за його участю, Пленум Верховного Суду України роз'яснює, що суддя може повторно брати участь у розгляді справи по першій інстанції у разі скасування прийнятої з його участю ухвали про відмову в прийнятті заяви через непідсудність справи, недієздатність заявника, подачу заяви представником, що не має належних повноважень на ведення справи, залишення заяви без руху та її повернення, ухвали про відкладення справи, призупинення провадження і залишення позову без розгляду та в інших випадках, коли провадження у справі не закінчується (див. п. 7 постанови Пленуму № 9 від 21.12.90 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції»).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи"
  1. Стаття 20. Підстави для відводу судді
    1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати,
  2. Стаття 25. Наслідки відводу суду (судді)
    1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. 2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьо му складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суд
  3. Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
    1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку 219 з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб. 2. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього. 3. Суд, відкладаючи
  4. § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
    Згідно зі ст. 7 ЦК України громадянин або організація мають право вимагати за судом спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені не1 правдиво, порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширює такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності. Вирішуючи цивільні справи про захист честі і гідності та ділової
  5. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    1. Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. 2. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. 3. Сімейні відносини регулюються лите у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. 4. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права
  6. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист або у стані крайньої необхідності. Згідно зі ст. 1169 ЦК шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Право на самозахист дається особі ст. 19 ЦК, відповідно до якої особа
  7. § 1. Поняття і компетенція судово-психологічної експертизи
    При розслідуванні злочинів і розгляді справ у суді виникає потреба у використанні спеціальних психологічних знань. Кримінально-процесуальний закон установлює дві основні форми використання спеціальних знань: 1) участь спеціаліста у слідчих діях (наприклад, участь психолога при проведенні допиту неповнолітнього); 2) призначення і провадження судових експертиз. Ці форми мають певну подібність;
  8. Види складів адміністративних правопорушень
    Вивчення складів адміністративних правопорушень неможливе без класифікації, без виділення однопорядкових груп, які прийнято називати видами. Можна виділити наступні види адміністративних правопорушень: 1. Основні і кваліфікаційні склади. Поділяються в залежності від ступеня суспільної небезпеки. Визнаючи те або інше діяння адміністративним правопорушенням і встановлюючи за його вчинення
  9. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
    Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення. Діяльність учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення розвивається у часі як послідовний ряд пов'язаних між особою процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов'язків. Весь процес складається з кількох фаз розвитку, що змінюють одна одну. Їх прийнято називати стадіями. Під стадією треба розуміти
  10. Стаття 57. Особистий огляд
    Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка