| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого |
||
|
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження. До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження. 2. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п 'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. 3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п 'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. 4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання. 5. Спори про підсудність між судами не допускаються. 6. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті. 1. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого має місце у випадках, коли здійснення провадження у певному суді буде тягти за собою порушення правил підсудності або вимог щодо законного складу суду, сформульованих у статтях 31-33 КПК (див. коментар до статтях 31-33 КПК), а також з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження. Питання про те, чи підсудне кримінальне провадження цьому суду, має бути з'ясовано у підготовчому судовому засіданні. У випадку встановлення непідсудності кримінального провадження суд згідно із п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК має право і зобов'язаний прийняти рішення про направлення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності (див. коментар до ст. 314). Суд зобов'язаний передати кримінальне провадження на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження. Правила територіальної підсудності викладені у ст. 32 КПК (див. коментар до ст. 32). Їх порушення тягне за собою передачу кримінального провадження до іншого суду у випадках, коли воно встановлено до початку судового розгляду (про початок судового розгляду - див. коментар до ст. 347). Встановлення порушення цих правил найчастіше має місце у підготовчому судовому засіданні, коли суд зобов'язаний з'ясувати відсутність порушення правил підсудності; однак воно може мати місце і під час виконання підготовчих дій до судового розгляду, передбачених статтями 342-345 КПК. Якщо порушення правил територіальної підсудності виявилося після початку судового розгляду, суд продовжує судовий розгляд, коли це не може завдати шкоди повноті і об' єктивності з' ясування обставин справи. Коли ж не можна забезпечити повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи, суд направляє кримінальне провадження за підсудністю. Вимоги щодо законного складу суду викладені у ст. 31 КПК (див. коментар до ст. 31). Якщо неможливість утворити законний склад суду з'ясовується до початку судового розгляду, діють правила, передбачені у ч. 9 ст. 31 КПК, тобто кримінальне провадження відразу надсилається до суду, який є найбільш територіально наближеним до суду, якому підсудне кримінальне провадження. Якщо неможливість утворити законний склад суду для судового розгляду з' ясовується після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках після того, як кримінальне провадження надійшло до суду, має місце направлення кримінального провадження до іншого суду. У судовому розгляді питання про відвід суддів вирішується після виконання зазначених у статтях 342, 343 та ч. 1 ст. 344 КПК дій (про оголошення складу суду і роз'яснення права відводу - див. коментар до ст. 344). Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 КПК. Іншими випадками, коли неможливо утворити законний склад суду, може бути хвороба судді, перебування його у відпустці, тривалому службовому відрядженні, на навчанні у Національній школі суддів та ін. У випадках, коли обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження, суд зобов'язаний передати кримінальне провадження на розгляд іншого суду. Вказана вимога встановлена з метою забезпечення безсторонності судового розгляду, яка є складовою таких засад кримінального провадження, як законність (див. коментар до ст. 9), рівність перед законом і судом (див. коментар до ст. 10), доступу до правосуддя (див. коментар до ст. 21), змагальності (див. коментар до ст. 22) та ін. У випадках, коли б суд здійснював правосуддя у кримінальному провадженні, стороною якого є особа, що працює або працювала в цьому суді, службові та особисті відносини могли б перешкодити об'єктивному розгляду справи і ухваленню законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення. Спеціальним випадком відносно до цього правила є встановлена ч. 2 ст. 32 КПК, ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» заборона здійснювати кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді (див. коментар до ст. 32). У цьому випадку КПК визначає суд, до якого має бути передане кримінальне провадження - це суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя). Кримінальне провадження має бути передане до іншого суду у випадку, коли ліквідовано суд, який здійснював судове провадження. Це можливо на будь-якому етапі судового провадження. Порядок ліквідації судів загальної юрисдикції визначає ст. 19 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»: суди утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя або зміна адміністративно-територіального устрою. Кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків. Це допускається за одночасної наявності таких умов: 1) у виняткових випадках (тобто така практика не може бути поширеною і допускається лише якщо іншим чином забезпечити виконання завдань кримінального провадження неможливо; 2) до початку судового розгляду (про початок судового розгляду - див. коментар до ст. 347); 3) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження (тобто визначальною у таких випадках є вимога доцільності). 2. Вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого залежить від того, у межах юрисдикції одного чи кількох судів апеляційної інстанції це здійснюється: - у межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції - колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції; - у межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також при направленні провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого - колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого ініціюється відповідним судом (місцевим або апеляційним) у формі подання або сторонами чи потерпілим - у формі клопотання. Як правило, суд це питання ініціює у випадках, передбачених пп. 1-4 ч. 1 ст. 34 КПК, а сторони - у випадках, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 34 КПК. На вирішення питання надається не більше п' яти днів з дня внесення відповідного подання чи клопотання. Рішення щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого або відмови у цьому оформлюється вмотивованою ухвалою, можливості оскарження якої законом не передбачено. 3. Розгляд подання чи клопотання відбувається колегіально колегією суддів відповідного суду. Чисельність колегії законом не встановлюється, але, як правило, не може бути меншою, ніж чисельність колегії для здійснення кримінального провадження в апеляційному чи касаційному порядку, тобто у складі не менше трьох суддів відповідного суду, кількість яких є непарною. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, які можуть бути присутніми на розгляді і заявляти з цього приводу свої міркування. Неприбуття учасників судового провадження, як і їх заперечення проти передання кримінального провадження з одного суду до іншого, не перешкоджає розгляду питання. Суд, до якого має надійти кримінальне провадження, визначається з урахуванням можливості ефективного виконання завдань кримінального провадження та додержання його засад. Він повинен відповідати правилам щодо підсудності і можливості сформувати належний склад суду. В основі його визначення мають лежати міркування територіальної доступності, здійснення кримінального провадження за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тощо. КПК чітко визначає суд, до якого має бути передане кримінальне провадження, у двох випадках: 1) якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, неможливо утворити склад суду, передбачений ч. 9 ст. 31 КПК, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду (ч. 9 ст. 31 КПК); 2) якщо кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у кримінальному правопорушенні має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя). 4. Учасники судового провадження повідомляються про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Неприбуття учасників не перешкоджає розгляду подання чи клопотання. 5. Спори про підсудність між судами не допускаються. Це означає, що суд, стосовно якого прийнято рішення про передачу кримінального провадження, не вправі заперечувати проти такого рішення. Суд, з якого направляється кримінальне провадження, не може наполягати на його залишенні на його розгляді. Один суд не може наполягати на переданні йому кримінального провадження від іншого суду. Суд, до якого надійшло кримінальне провадження з іншого суду або від прокурора, не може відмовлятися від його прийняття до розгляду. 6. Судове провадження у суді, до якого надійшло кримінальне провадження з іншого суду, здійснюється за загальними правилами. В будь-якому випадку таке судове провадження розпочинається зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, що стали підставою для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Обставини, з'ясовані судом, від якого надійшло кримінальне провадження, і зроблені ним висновки не мають для суду, до якого воно надійшло, наперед встановленої сили і під час нового судового провадження не враховуються. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого" |
||
|
||