загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 59. Податкова вимога


59.1. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
59.2. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з
погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.
59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
59.4. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
59.5. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Норми даної статті визначають статус боржника, порядок та умови надсилання податкової вимоги контролюючим органом до платника податків.
Відповідно до пп. 14.1.153. статті 14 цього Кодексу податкова вимога -письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків
щодо погашення суми податкового боргу. Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Платник податків повинен сплатити суму грошового зобов'язання в установлені чинним законодавством строки, невиконання такого зобов'язання тягне за собою утворення податкового боргу. На підставі вище вказаного вище податковий орган надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкових повідомлень рішень (докладніше див. коментар до статті 58).
Платники податків, які мають податковий борг, переходять до розряду боржників. Боржники мають можливість погасити податковий борг у добровільному порядку як шляхом самостійної сплати коштів, так і шляхом добровільного виділення своїх активів для реалізації в рахунок погашення такого боргу.
Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами грошових зобов'язань, узгоджених:
а) податковим органом;
б) іншими контролюючими органами.
Якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то податкова вимога може не надсилатися.
П. 59.2 ст. 59 регламентує порядок складання та надсилання податкових вимог органом, який не є органом державної податкової служби. Якщо контролюючий орган, що визначив суму грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, то він повинен надіслати відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника
податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.
П. 59.3 врегульовує порядок, форму надсилання податкових вимог.
Якщо платник податків самостійно подав податкову декларацію, але в установлені законом строки не погасив суму грошового зобов'язання, то податковий орган формує та надсилає такому платнику податків податкову вимогу.
Податкові вимоги формуються:
а) в автоматичному режимі - на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів;
б) на підставі подання іншого контролюючого органу про здійснення заходів з погашення податкового боргу, а також розрахунку його розміру, що надсилаються таким контролюючим органом до відповідного податкового органу.
Податкова вимога має містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, що відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їхнього продажу.
Стаття 60. Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги
60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
60.6. Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
60.7. Контролюючий орган, який надіслав відповідному органу державної податкової служби подання, визначене у пункті 59.2 статті 59 цього Кодексу, зобов'язаний подати такому органу державної податкової служби інформацію про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання. Зазначена інформація надається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
П. 60.1 визначає порядок відкликання податкових повідомлень-рішень та податкових вимог.
Нормою статті встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу, враховуючи пеню та штрафні (фінансові) санкції (за їх наявності), самостійно погашеного платником податків або органом стягнення. Однак таке погашення обов'язково має здійснюватися в повному обсязі.
Якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу, тоді податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. Однак на суму такого збільшення грошового зобов'язання податковий орган надсилає окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Якщо нарахована сума податкового зобов'язання зменшується внаслідок її адміністративного оскарження, то раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним у день отримання нового податкового повідомлення, що містить нову суму податкового зобов'язання.
Контролюючий орган, що не є органом державної податкової служби, надіславши відповідному органу державної податкової служби подання про
здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу, зобов'язаний подати такому органу державної податкової служби інформацію про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання.
Зазначена інформація надається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 59. Податкова вимога"
  1. § 3. Договір банківського рахунка
    податкової служби у порядку, установленому Державною податковою адміністрацією
  2. § 2. Безготівкові розрахунки
    податкову заставу в разі наявності у такого суб'єкта податкового боргу. Згідно з підпунктом 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21 грудня 2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню
  3. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    статтею 10 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме: ­ структурно - галузева політика, спрямована на здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково - технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.
  4. § 3. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
    стаття передбачає, що саме регулюють норми господарського права у процесі організації та здійснення господарської діяльності. виходячи з приведеного, господарськими визнаються відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відповідно до ч. 4 ст.
  5. § 5. Поняття і система господарського законодавства
    стаття закріплює положення, відповідно до якого правопорядок у сфері господарювання формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання і державного регулювання макроекономічних процесів та ґрунтується на відповідних положеннях Конституції України щодо: ­ забезпечення державою соціальної спрямованості економіки України (ст. 13);
  6. § 4. Поняття і види господарських товариств
    статтями 116, 117 ЦК, ст. 88 ГК та статтями 10, 11 Закону. Так, учасники товариства мають право: ­ брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законодавством; ­ брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно
  7. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
  8. § 3. Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань
    статтями ЦК такі способи. Неустойка (штраф, пеня) - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст.549 - 552 ЦК). Різновидами неустойки є штраф і пеня. Штраф - вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
  9. § 5. Виконання господарських договорів
    статтями 524, 533 ЦК). Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, не допускається крім випадків, передбачених законом, а також відмову від виконання або відстрочку виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконане належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК). Додатково у ст. 236
  10. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка