Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI., 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п 'яти днів з моменту надходження скарги.
3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
1. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності відповідно до п. 17 ч.1 ст. 7 КПК визнано однією із загальних засад кримінального провадження.
Слід зауважити, що новий КПК на відміну від попереднього КПК 1960 р. не передбачає інституту оскарження учасниками кримінального провадження, іншими заінтересованими особами дій та бездіяльності слідчого прокурору, а прокурора - вищестоящому прокурору.
Відтепер повноважним суб'єктом розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора визначено нового учасника кримінального процесу - слідчого суддю, до повноважень якого п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Своєрідним винятком із правила коментованої статті можна вважати положення ч. 5 ст. 284 - щодо права прокурора скасовувати постанови слідчого про закриття кримінального провадження за скаргою заявника, потерпілого та ст. 308 - щодо права підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого оскаржувати прокурору вищого рівня недотримання розумних строків.
Безпосередньо порядок розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування регламентує коментована стаття.
У частинах 1, 2 та 3 цієї статті законодавець розкрив три складові такого порядку, до яких відніс: правила розгляду скарг, строки розгляду, вимоги до переліку осіб, участь яких у процесі розгляду скарг є обов'язковою.
Слід звернути увагу на те, що у коментованій статті вживається узагальнююче поняття - «скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора», предметні ж їх ознаки визначені в іншій статті КПК, а саме ст. 303. Ця стаття класифікує скарги за предметом оскарження. Умовно їх можна поділити на дві категорії - за переліком, визначеним у ч.1 цієї статті, та так звані «інші скарги», передбачені її ч. 2.
Необхідно зауважити, що для вказаних категорій скарг передбачені різні вимоги щодо стадій кримінального провадження, на яких є допустимим їх розгляд слідчим суддею. Якщо для скарг, визначених ч. 1 ст. 303 - це час досудового розслідування, то для визначених ч. 2 - час підготовчого провадження у суді.
Для так званих «інших скарг» законодавцем не передбачено жодного критерію для оцінювання їх допустимості. Відповідно й не визначено, хто саме і у зв'язку із чим може подавати такі скарги, наслідки їх подачі та можливі шляхи розв'язання. Проте досвід пострадянських держав, які прийняли нове кримінальне процесуальне законодавство, вказує на обов'язкове обумовлення цих моментів (див. ст. 125 КПК Російської Федерації на ін.). Регулював це питання певним чином і попередній Кодекс. Так, наприклад, згідно з вимогою ч. 3 ст. 23 67 Кодексу 1960 р. скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом мала бути подана з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи. Недостатність обґрунтування порушення прав та інтересів визнавалося підставою для відмови у відкритті провадження з розгляду скарги.
Залишення вказаного питання неврегульованим у новому Кодексі, не без сумніву, призводитиме до неоднозначності розуміння суб'єкта звернення з «іншою скаргою» та її предмета. Проте відмовити у прийнятті такої скарги і її розгляді буде неможливо з огляду на припис ч. 4 ст. 304 КПК, згідно з яким відмова слідчого судді у відкритті провадження за скаргою допускається лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Частина 1 коментованої статті вимагає, щоб скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядалися слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК, з урахуванням положень цієї глави.
Проте ні ця стаття, ні жодна інша КПК не визначає їх підсудність - до якого саме місцевого суду може бути оскаржено особою рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Кодекс 1960 року, на відміну від нового, ці питання врегульовував у спеціальних статях, які передбачали оскарження за предметом. За закріпленим ним правилом рішення органу дізнання, слідчого та прокурора оскаржувалися до районного міського суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка їх прийняла (статті 23 61, 23 62, 23 65, 2367 та ін.).
У частині 1 згаданих статей 318-380 КПК йдеться про загальні положення судового розгляду, про окремі ж особливості розгляду скарг даної категорії див. пп. 1-7 коментаря до цієї статті.
2. Частина 2 коментованої статті встановлює загальне правило щодо гранично допустимих строків розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування - 72 години з моменту надходження відповідної скарги. Виняток становлять лише скарги на рішення про закриття кримінального провадження, для яких передбачено можливість розгляду у строк не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
3. Згідно з приписом ч. 3 цієї статті розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування має здійснюватися за обов'язкової участі: особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. При цьому наголошується, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Причини їх відсутності у статті не обумовлено. Слід вважати, що маються на увазі саме ті випадки, коли слідчому та прокуророві заздалегідь було повідомлено про розгляд скарг на їх рішення, дії чи бездіяльність, але вони без поважних причин не з'явилися на запрошення взяти участь у розгляді.
На відміну від Кодексу 1960 р. коментована стаття не передбачає вимог щодо повідомлення слідчим суддею особи, яка подала скаргу, її захисника, представника, слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, про час розгляду скарги та право взяти участь в її розгляді. Напевно, на думку законодавця, посилання в ч. 1 цієї статті на правила судового розгляду, передбачені статтями 318-380 КПК, є достатніми і мають компенсувати відсутність зазначених вимог. Адже ч. 2 ст. 318 передбачає здійснення судового розгляду в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування"
  1. Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
    статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. 2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. 3. Розгляд скарг на рішення,
  2. Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
    розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у
  3. Стаття Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
    статті закріплює вимогу щодо форми судового рішення за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час судового розслідування та порядку його ухвалення. Загальні положення щодо процесуальних рішень розкриває ст. 110 КПК. За правилом ч. 2 її судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим ст. 369,
  4. Стаття 312. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора
    рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності. 2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується. 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
  5. Стаття 305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
    статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за
  6. Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
    статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. 2. Скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
  7. Стаття 313. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора
    розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про: 1) залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності; 2) зміну рішення в частині; 3) скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію. 3. У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності службова особа
  8. Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
    статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його
  9. Стаття Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора
    статтею обов'язок розгляду і вирішення скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльність прокурора покладається на службову особу органу прокуратури вищого рівня. Скарга має бути розглянута протягом трьох днів з моменту її надходження. Під час розгляду скарги витребовуються матеріали, документи та інші відомості, що стосуються відповідного досудового розслідування. 2. За наслідками розгляду
  10. Стаття Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
    статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною п 'ятою статті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. 1. Частиною 1 цієї статті
  11. Стаття Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора
    статті встановлює вимоги щодо оформлення скарги слідчим та строки її подання. Скарга повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності. У скарзі необхідно вказувати: назву прокуратури, до якої вона подається; прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду автора скарги і прокурора, рішення, дія чи бездіяльність
© 2014-2022  yport.inf.ua