|
1. Свідок має право:
1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу;
3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню;
4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті;
6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань;
7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
9) заявляти відвід перекладачу.
2. Свідок зобов'язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв'язку з виконанням його обов'язків.
3. Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
|
- Стаття 171. Роз'яснення прав та обов'язків експерта.
Присяга експерта
стаття передбачає правило, відповідно до якого у підготовчій частині судового засідання головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків та завідомо неправдивий висновок. Про процесуальне становище експерта докладніше див. коментарі до ст. ст. 53, 143-150 цього Кодексу. 2. Новий ЦПК
- Стаття 154. Права батьків по захисту дитини
стаття передбачає право батьків на захист прав дитини як у юрисдикційній формі (за допомогою суду, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування), так і у не юрисдикційній (самозахист дитини, повнолітніх дочки та сина). При цьому слід мати на увазі, що відносини, які виникають при реалізації батьками права на захист дитини шляхом звернення до компетентних державних органів,
- Стаття 352. Допит свідка
статті 224 цього Кодексу. 15. Допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання на вимогу
- Стаття 336. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження
статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення. 6. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання
- Стаття 232. Проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування
статтею 225 цього Кодексу - слідчим суддею з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження. У разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою
- 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
права. Наприклад, для виникнення права користування житловим приміщенням у будинках державного або громадського фонду необхідна наявність юридичної сукупності: рішення про надання житла, видача ордера, укладення договору найму житлового приміщення. Окремо зазначені обставини не породжують правовідносин користування житлом, а є лише етапом на шляху до їхнього виникнення. Особливе місце
- § 4. Ім'я фізичної особи
права дитини дитина здобуває право на ім'я з моменту народження. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Саме ці ознаки індивідуалізують фізичну особу, як учасника цивільних відносин. Згідно зі ст.ст. 145-148 Сімейного кодексу (СК) України
- § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
права і обов'язки від свого імені; 4) вона може бути позивачем і відповідачем у суді. ГІоміж цих властивостей не вистачає деяких традиційних ознак юридичної особи: наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов'язаннями. Для аналізу поняття юридичної особи мають бути враховані і зазначені властивості, оскільки вони дозволяють відрізнити юридичну особу від інших
- § 6. Виникнення та припинення юридичних осіб
права, власника або уповноваженої ним особи - для юридичних осіб приватного права). Цей спосіб створення юридичних осіб традиційно іменується "розпорядчим порядком"; б) створення юридичної особи шляхом договору між її засновниками. У таких випадках ініціатива щодо створення юридичної особи може бути виражена у будь-якій формі: договір учасників, рішення зборів засновників тощо. Слід
- § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
права, але лише ті, що не суперечать її суті як соціально-публічного утворення, суб'єкта публічного права. Держава є суб'єктом майнових відносин. Зокрема, вона може бути власником майна, яке знаходиться у державної власності. Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України (ст. 32 Закону "Про власність"). Статтею 13 Конституції закріплене визнання
|