Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI., 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та іншихрадіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного пристрою полягає у застосуванні спеціальних технічних засобів, що забезпечують дистанційну локалізацію місцезнаходження пристрою системи радіозв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються цими засобами, чи іншого радіовипромінювального пристрою.
Організація та проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії безпосередньо не обмежує конституційні права та свободи людини і громадянина, оскільки її об' єктом є технічний засіб, а не фізична особа. Окрім того, під час установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу не контролюється будь-яка інформація, що передається засобами зв'язку, чи інша інформація, якою обмінюються особи, що перебувають у приміщенні, де знаходиться радіоелектронний засіб. Тому відповідно до вимог цієї статті проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії не є винятковим та допускається у розслідуванні злочинів будь-якого ступеня тяжкості.
Безпосереднє встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу здійснюється із застосуванням спеціальних технічних засобів уповноваженими спеціалістами оперативних підрозділів. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшу- кової) дії може бути встановлено місцезнаходження кінцевого обладнання рухомого (мобільного) зв'язку, яке використовується особою, підозрюваною або причетною до вчинення злочину, інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, тощо.
Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує отримання даних, що сприятимуть оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчинення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної радіостанції стільникового радіозв' язку. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує можливість установлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать або використовувались особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, визнані потерпілими або свідками; або поточні координати такого радіелектронного засобу у просторі і часі.
Встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, який використовується окремою особою, як правило, здійснюється з метою реалізації окремих завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, або ж заходів із затримання підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину. З метою організації та проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими підрозділами застосовуються спеціальні технічні засоби отримання інформації.
2. Частина 2 коментованої статті КПК встановлює, що установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. Такими ідентифікаційними ознаками можуть виступати, зокрема:
- номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі код країни - код зони або оператора - номер абонента в мережі;
- міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ);
- міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ІМ8І). 4. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 250 КПК, тобто у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. Відповідно до встановленого порядку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. Згідно з вимогами ст. 248 КПК слідчий суддя розглядає таке клопотання. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшуко- вої) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК. За умови, якщо рішення про проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу приймається слідчим, він відповідно до вимог статей 110 та 251 КПК виносить відповідну постанову та узгоджує її з прокурором.
За результатами проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або уповноважений співробітник оперативного підрозділу, якому було доручено проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу на підставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, складає протокол відповідно до вимог статей 104, 106, 252 КПК, в якому описуються результати проведення даної слідчої дії, а в необхідних випадках до нього долучаються додатки. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше двадцяти чотирьох години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу"
  1. Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
    статтями 246, 248 - 250 цього Кодексу. 3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. 4. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до
  2. Стаття 319. Об'єкт оподаткування збором
    радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм. Об'єктом оподаткування збором за користування радіочастотним ресурсом є ширина смуги радіочастот, яку виділено для здійснення певної діяльності. Ширина смуги радіочастот визначається у МГц. Смуга радіочастот - це
  3. Стаття 392. Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
    стаття визначає суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Клопотання про надання такого дозволу подається альтернативно до суду за місцем проживанням (перебування) або за місцезнаходженням боржника. 2. Частина 2 статті передбачає можливість звернення з клопотанням і у суд за місцезнаходженням в Україні майна боржника за умов, якщо боржник не
  4. Стаття 321. Порядок обчислення збору
    статтею 46 цього Кодексу. 321.7. Платники збору подають до органів державної податкової служби копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі. Даним Кодексом визначено, що базовий податковий (звітний) період -це період, за
  5. Стаття 318. Платники збору
    радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. 318.2. Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний
  6. Стаття 333. Незупинення транспортного засобу
    засобу, що переміщується через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів
  7. Стаття 116. Пропуск спеціального обладнання, що ввозиться (вивозиться) разом з транспортними засобами
    засобом через митний кордон України, підлягає пропуску у тому ж порядку, що і транспортний засіб, за умови використання такого обладнання за призначенням та зворотного вивезення (ввезення) разом з цим транспортним
  8. Стаття 159. Заходи, що вживаються у разі аварії чи дії непереборної сили при здійсненні транзитного перевезення
    статтею.
  9. Стаття 405. Зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження
    установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі. 1. Заява про відновлення втраченого судового провадження повинна містити загальні реквізити і спеціальні для цього виду провадження. По-перше, у заяві потрібно зазначити найменування суду, до якого подається заява, ім'я (найменування) заявника, його місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобу зв'язку.
  10. Стаття 84. Місце декларування
    статті. Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного
  11. Стаття 62. Використання технічних та спеціальних засобів для здійснення митного контролю
    засоби, безпечні для життя і здоров'я людини, тварин та рослин і такі, що не завдають шкоди товарам та транспортним
  12. Стаття 527. Зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
    установленому порядку, що збереглися у
  13. Стаття 102. Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують товари і транспортні засоби на складі
    засоби на складі, визначаються договором зберігання. Взаємовідносини митних органів, що є власниками складів, у яких товари і транспортні засоби знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем, з особами, які розміщують такі товари і транспортні засоби на складі, здійснюються відповідно до цього Кодексу та цивільного законодавства
© 2014-2022  yport.inf.ua