| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 89. Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів. |
||
|
Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом. Коментована стаття присвячена регламентації правового статусу і функціям комітетів Верховної Ради України, статусу тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій. Комітети Верховної Ради є постійно діючими депутатськими органами Українського парламенту. Своєю роботою вони сприяють безперервній діяльності парламєнта. Комітети є допоміжними органами Верховної Ради України, що повинні забезпечувати реалізацію парламентом його завдань і функцій. Для цього вони наділені значними повноваженнями. Вони відповідальні перед Верховною Радою України за свою діяльність і їй підзвітні. Правовий статус комітетів закріплюється Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, Законом України від 4 квітня 1995 р. «Про комітети Верховної Ради України» і положеннями про комітети, які затверджуються парламентом. Комітети, будучи органами Верховної Ради, не складають самостійну систему органів державної влади. Перелік парламентських комітетів, функціональна спрямованість їхньої діяльності визначаються Верховною Радою України з урахуванням важливості проблем державного, господарського і соціально-культурного будівництва, а також завдань, що стоять перед парламентом. Конституція України Розділ V. Стаття Комітети Верховної Ради України будують свою роботу на принципах законності, гласності, рівноправності, вільного колективного обговорення і вирішення питань. Комітети створюються за функціональним і галузевим принципами. Функціональні комітети здійснюють одну або кілька функцій і їхня діяльність не пов'язана з певною галуззю народного господарства (наприклад, з питань свободи слова й інформації). Галузеві комітети створюються за однією або кількома галузями господарського або соціально-культурного будівництва (наприклад, з питань науки та освіти; з питань будівництва, транспорту і зв'язку). Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2002 р. № 14-IV «Про обрання народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради України четвертого скликання» народні депутати були обрані до таких комітетів: комітет з питань правової політики; комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; комітет з питань соціальної політики та праці; комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства; комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму; комітет з питань науки і освіти; комітет з питань культури і духовності; комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій; комітет з питань бюджету; комітет з питань фінансів і банківської діяльності; комітет з питань промислової політики і підприємництва; комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку; комітет з питань аграрної політики та земельних відносин; комітет у закордонних справах; комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; комітет з питань національної безпеки і оборони; комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України; комітет з питань свободи слова та інформації; комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; комітет у справах пенсіонерів та ветеранів; комітет з питань Європейської інтеграції. Всього Верховна Рада сформувала 24 парламентських комітети. До складу комітету входять голова, перший заступник голови, застулник(и) голови, секретар і члени комітету. Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2002 р. «Про кількісний склад комітетів Верховної Ради України четвертого скликання» встановлено, що парламентський комітет може створюватися, якщо до його складу входить не менше 10 народних депутатів. При кількості членів комітетів від 10 до 20 депутатів відповідним комітетом обирається заступник голови комітету, при кількості від 20 до 30 депутатів обирається 2 заступники голови комітету, а при кількості членів комітету понад 30 депутатів - 3 заступники голови комітету. Комітети обираються з числа народних депутатів на першій сесії Верховної Ради України нового скликання на термін її повноважень. Створення комітетів здійснюється після формування і реєстрації парламентських фракцій. Кількісний склад кожного комітету визначається Верховною Радою України. Народний депутат може бути членом лише одного комітету. Список кандидатур на посади голів парламентських комітетів подається до Верховної Ради Погоджувальною радою депутатських фракцій (груп). Список для обрання голів комітетів повинен мати: назви всіх комітетів; прізвище, ім'я, по батькові відповідних кандидатів; дані про їх партійну належність; розрахункову квоту пропорційного представництва кожної групи і фракції. Цей список поширюється серед депутатів. Кожному кандидату на посаду голови комітету надається слово для виступу. Члени комітетів обираються списком без обговорення шляхом поіменного голосування. Обрання перших заступників голів комітетів здійснюється Верховною Радою України у порядку, встановленому для обрання голів комітетів. Заступник(и) голови комітету обираються на засіданні комітету за пропозицією його голови більшістю голосів від загального складу комітету. За необхідності Верховна Рада України може створювати нові парламентські комітети, реорганізовувати раніше створені, змінювати їх персональний і кількісний склад. Голова комітету може бути відкликаний Верховною Радою України за його письмовою заявою, а також у зв'язку з його незадовільною роботою, за іншими обставинами, що роблять неможливим виконання ним своїх обов'язків. Пропозиція про відкликання голови комітету вноситься Головою Верховної Ради України або за рішенням комітету, прийнятим не менш як однією Конституція України Розділ IV. Стаття третиною народних депутатів від фактичної кількості членів комітету. Якщо питання про відкликання вноситься комітетом, т0 Верховна Рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комітету і голови комітету про його діяльність на цій посаді. У постанові парламенту про відкликання голови комітету вказується причина відкликання, яка заноситься до його трудової книжки. Структурними підрозділами комітету є підкомісії та робочі групи. Підкомісія створюється для забезпечення конкретних напрямків діяльності у складі не менше трьох членів комітету. Члени парламентського комітету можуть входити до складу кількох підкомісій. Голова підкомісії обирається на засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів. Робочі групи створюються для підготовки законопроектів, проектів актів комітетів. До їх складу включаються члени комітету, народні депутати, що не є членами комітету, співробітники Секретаріату, науковці, автори проектів. Робочу групу очолює народний депутат України, якщо він бере на себе відповідальність за підготовку законопроекту. У частині 2 ст. 89 Конституції встановлюється, що комітети Верховної Ради здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень парламенту України. У цій конституційній нормі закріплені основоположні функції парламентських комітетів. Більш детально вони встановлюються у поточному законодавстві. Законопроектна функція комітетів Верховної Ради України реалізується через: організацію розробки за дорученням парла-мента або за власною ініціативою проектів актів Верховної Ради; попередній розгляд і підготовку висновків і пропозицій по законопроектах, внесених іншими суб'єктами законодавчої ініціативи; доробку і редагування законопроектів за результатами розгляду в першому і наступних читаннях; узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли в процесі всенародного обговорення законопроектів. Хоча в ч. 2 ст. 89 Конституція України і не виокремлює контрольну функцію комітетів, але її значущість для ефективної діяльності Верховної Ради є досить значною. Контрольна функція комітетів реалізується через: здійснення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших актів Верховної Ради, за відповідністю підзаконних актів Конституції, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування; участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів; вивчення доцільності та ефективності дій Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади, їх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів, підготовку та подання відповідних висновків на розгляд Верховної Ради України. Парламент України призначає значну кількість посадових осіб, тобто виконує номінаційну функцію. У межах цієї функції парламентські комітети попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, що відповідно до Конституції України обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою, заслуховують та готують для розгляду парламентом відповідні висновки щодо цих кандидатур. Вони обговорюють кандидатури посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетом, готують висновки щодо цих осіб. Експертно-аналітична функція парламентських комітетів виявляється у попередньому розгляді і підготовці висновків і пропозицій щодо ратифікації і денонсації міжнародних договорів, проектів програм соціально-економічного і культурного розвитку та інших питань, що розглядаються Верховною Радою України. У межах цієї функції комітети здійснюють збирання, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, забезпечують організацію слухань з цих питань, в тому числі на засіданнях парламента. Для реалізації своїх функцій комітети наділені відповідними повноваженнями. Вони мають право: вносити пропозиції щодо порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України, робити на них доповіді і співдоповіді з питань, віднесених до їх відання, визначати доповідачів (співдоповідачів); публікувати законопроекти про внесення на розгляд Верховної Ради у першому читанні і звертатись до наукових установ, організацій, громадян з пропозицією висловити свою позицію; вносити до парламенту України пропозиції про проведення всенародного голосування (референдуму) з найважливіших питань державного життя країни. Вони мають право укладати договори з науково-дослідними установами, навчальними закладами на науково-інформа- Конституція України Розділ IV. Стаття цінний пошук, розробку, доробку та експертизу законопроектів розглядати пропозиції, що свідчать про необхідність прийняття нових законодавчих актів або внесення змін до чинних, а в pa3 потреби готувати висновки на розгляд Верховної Ради. Комітети можуть вносити пропозияії про заслуховування на сесії Верховної Ради України звіту Кабінету Міністрів України про його діяльність, звітів керівників міністерств та інших органів виконавчої влади. Комітети Верховної Ради мають обов'язки, визначені законодавством. Вони зобов'язані готувати законопроекти до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України, здійснювати попередній їх розгляд, редагування та підготовку питань, що належать до їх відання, періодично звітувати перед парламентом України про свою діяльність, вчасно виконувати доручення Верховної Ради з питань законопроектної та організаційної роботи, вивчати і використовувати у своїй діяльності громадську думку, розглядати звернення громадян, які містять пропозиції щодо вдосконалення законодавства, і вчасно реагувати на них. У разі невиконання або неналежного виконання головами комітетів своїх обов'язків парламент України може достроково відкликати їх з посади, ліквідувати або реорганізувати комітет у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України. У статті 89 Конституції України закріплюється, що організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України встановлюється законом. Ці аспекти статусу комітетів регламентуються в Законі України «Про комітети Верховної Ради України». Організаційними формами роботи комітетів є засідання комітетів, засідання підкомісій і робочих груп, персональна робота голів, заступників і секретарів комітетів. Основною організаційною формою роботи парламентських комітетів є засідання, які є правомочними, якщо на них присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою України складу її членів. Засідання комітетів проводяться відкрито і гласно, крім випадків, коли за рішенням комітету проводиться закрите засідання. Засідання скликає голова комітету відповідно до затвердженого плану роботи комітету за дорученням Верховної Ради України або за власною ініціативою. Голова комітету зобов'язаний скликати засідання, якщо на цьому наполягає не менше ТретИНИ ЧЛеНІВ КОМІТету. .ЛІ За результатами обговорення питань на засіданнях комітетів більшістю голосів приймаються рішення з питань, що стосуються організації роботи комітетів; рекомендації щодо контрольної діяльності комітетш; висновки по законопроектах і кандидатурах, шо пропонуються для обрання, призначення або затвердження Верховною Радою України. Рекомендації комітетів підлягають обов'язковому розгляду органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та об'єднань громадян, підприємствами, установами і організаціями. Про результати розгляду та вжиті заходи комітети повідомляються у встановлений ними строк. Спільні засідання комітетів проводяться за їхньою ініціативою або за дорученням Верховної Ради України. На них розглядають питання, що належать до відання кількох парламентських комітетів. Ці засідання веде один з голів комітетів за взаємною згодою. Спільні засідання можуть також вести голова або заступники голови Верховної Ради. Рішення, прийняті на цих засіданнях, підписуються головами комітетів. Організація роботи комітетів покладається на голову комітету. Коментована стаття встановлює, що Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Така комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для комітетів Верховної Ради. Парламент приймає постанову для створення комісії Верховної Ради, визначає назву, завдання, кількісний і персональний склад комісії, обсяг коштів, виділених у її розпорядження, термін діяльності. Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народних депутатів, що дали на це згоду. Така комісія завжди є головною комісією з питання, для підготовки якого ЇЇ створено. Питання про створення тимчасової спеціальної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії Верховної Ради, якщо інше не встановлено Регламентом Верховної Ради. Мінімальний кількісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як по одному народному депутату від кожної депутатської групи і фракції. Голова комітету не може бути обраний головою тимчасової спеціальної комісії. Не пізніше ніж через 6 місяців після створення тимчасова комісія передає Верховній Раді звіт про свою діяльність і підготовлені нею документи і проекти актів. Після обговорення результатів її роботи у комітетах і на пленарному засіданні парламента може бути прийняте рішення про продовження роботи комісії на новий термін. Повноваження тимчасової спеціальної комісії припиняються в разі прийняття Верховною Радою остаточного рішення за результатами роботи комісії а також у разі прийняття парламентом акта, для підготовки проекту якого створювалася комісія. Коментована стаття Конституції встановлює, що Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України. Формування тимчасових слідчих комісій - звичайна парламентська практика у світі. їхня діяльність - одна із важливих форм парламентського контролю. Тимчасові слідчі комісії можуть бути створені з питань, що становлять суспільний інтерес. Результати їх роботи Верховна Рада заслуховує на пленарному засіданні. У постанові парламента України дається оцінка роботи комісії, приймається рішення про завершення або продовження її роботи. Відповідним органам державної влади пропонується вжити заходів для вирішення проблеми. Так, Верховна Рада України, заслухавши 20 жовтня 1999 р. інформацію Тимчасової слідчої комісії, створеної для перевірки діяльності Кабінету Міністрів України, міністерства енергетики України та його підрозділів по забезпеченню населення України електроенергією, прийняла відповідну постанову, в якій визнала незадовільною діяльність уряду України і Міністерства енергетики, приватизацію енергокомпаній такою, що проведена непрофесійно, без урахування особливостей і перспектив розвитку галузі. Генеральному прокурору було надано доручення розглянути питання про відповідальність посадових осіб Міністерства енергетики України і енергокомпаній за масове розкрадання електроенергії. Кабінету Міністрів було надане доручення в двомісячний термін розробити програму регулювання режимів споживання електроенергії. Конституція України (ч. 5 ст. 89) встановила, що висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Це конституційне положення означає, що матеріали комісії можуть бути передані органам слідства і суду, але для них вони не є вирішальними при розслідуванні справи і прийнятті судового рішення. Ці органи є самостійними у своїх діях. Організація і порядок діяльності тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій повинні бути згідно з ч. 6 ст. 89 Конституції врегульовані законом. Але такий закон ще не прийнятий. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 89. Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів." |
||
|
||