загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 38. Виконання податкового обов'язку


38.1. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
38.2. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством,
- податковим агентом або представником платника податку, або банком на підставі податкової поруки.
38.3. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконання податкового обов'язку в широкому сенсі припускає реалізацію всієї системи обов'язків платника податків, пов'язаних зі сплатою податків і зборів (обов'язку щодо обліку, сплати й звітності). У вузькому змісті виконання податкового обов'язку означає своєчасну й повну сплату податків. Однак сплата податку опосередковується діями й щодо обліку, обчислення податкового окладу, тобто всім комплексом обов'язків платника податків, які становлять податковий обов'язок у широкому значенні слова. Переважно виконання податкового обов'язку розглядається саме як сплата податку. Виконання податкового обов'язку припускає сукупність дій платника податків і інших осіб щодо обліку, сплати й звітності у відповідних формах і строках. Форма виконання податкового обов'язку припускає конкретизацію її за цілим рядом складових.
1. Податковий обов'язок повинен бути виконаний відповідною особою. У цьому випадку насамперед йдеться безпосередньо про зобов'язану особу. Однак у ряді випадків законодавство закріплює реалізацію податкового обов'язку за представниками платника податків або безпосередньо податковими органами.
2. Реалізація податкового обов'язку платником податків здійснюється на добровільній основі, що базується на згоді платників у формуванні централізованих грошових фондів. Реалізація добровільності при виконанні податкового обов'язку коректується залежно від типу платника, визначає характер і зміст дій його за конкретними видами податкових обов'язків. Добровільне виконання податкового обов'язку юридичними особами припускає сукупність активних дій щодо обліку, обчислення суми податку, перерахуванню її в бюджети, наданню податкової звітності. Водночас
виконання податкового обов'язку фізичними особами відрізняється від даного порядку. Здійснення дій, пов'язаних з обліком, сплатою й звітністю в цьому випадку може здійснюватися як безпосередньо фізичними особами, так і їх представниками, податковими органами. Примусовість виступає вже як спосіб забезпечення добровільності при сплаті податку й використовується вже, коли йдеться про податкове правопорушення. Примусове виконання податкового обов'язку пов'язано, фактично, з вилученням коштів платника податків у рахунок його обов'язку й боргу. У цьому випадку мова вже йдеться не про справляння податку, а про стягнення як його, так і сум донарахувань. Примусовість при сплаті податку пов'язана вже з утворенням податкового боргу. Примусове виконання податкового обов'язку обумовлюється або затримкою сплати податку, несплатою його у встановлений законодавством строк, або сплатою його у встановлений строк, але в меншому розмірі. Примусове виконання може поширюватися й на обов'язки, що пов'язані з податковою звітністю, наданням податкових декларацій.
3. Реалізація податкового обов'язку в цілому обумовлює виконання повним обсягом і всіх дій, пов'язаних з податковим обліком і звітністю. Тільки в цьому випадку можна говорити про безумовно завершене виконання податкового обов'язку.
4. Податковий обов'язок повинен бути виконаний у відповідні, встановлені законодавством строки. Деталізація даної процедури припускає уточнення виконання податкового обов'язку з урахуванням характеру податкових періодів і типу податку, можливість використання авансових платежів.
5. Виконання податкового обов'язку припускає неодмінний облік способу й форми її реалізації. Дана проблема, з одного боку, проста, з іншого - досить багатогранна. Природно, класичним способом сплати податку є перерахування коштів.
6. Сплата податку здійснюється в національній валюті. У деяких випадках допускається застосування при обчисленні податкового обов'язку іноземних валют. Однак це припускає обов'язковий перерахунок у національну валюту при безпосередній сплаті податку або пов'язане зі сплатою специфічних платежів податкового характеру при перетинанні митного кордону.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 38. Виконання податкового обов'язку"
  1. § 2. Безготівкові розрахунки
    Поняття безготівкових розрахунків. Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові ро ірахунки в Україні в національній валюті безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки
  2. § 3. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
    Виходячи з того, що сфера господарювання не є однорідною у складаються різноманітні відносини, пов'язані з господарською діяльністю. Оскільки така діяльність неможлива без вступу її суб'єктів у взаємодію, в господарські відносини, господарсько - правова концепція визначає їх у власному (спеціальному) відносно економіки розумінні, а саме: господарськими є відносинами як між господарюючими
  3. § 4. Поняття і види господарських товариств
    Така організаційно-правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства як відповідно до ГК, такі на основі Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (далі Закон), який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх
  4. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом України «Про господарські товариства». Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі, в конкретних
  5. § 3. Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань
    Наявність зобов'язання, нажаль, не гарантує його належного і реального виконання, а тому потребує відповідного забезпечення. Виконання господарських зобов'язань забезпечується: заходами захисту прав (що передбачені законом або такі, що йому не суперечать); заходами відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть
  6. § 5. Виконання господарських договорів
    Зобов'язання, яке виникло із договору між суб'єктами господарської діяльності, змістом якого є взаємні суб'єктивні права та обов'язки, повинне бути виконане відповідно до умов, щодо яких сторони досягли згоди. Виконання господарського договору полягає у здійсненні сторонами прав, виконанні ними обов'язків, що виникли із зобов'язання, основаного на договорі. Відповідно до зобов'язання одна особа
  7. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    Термін «санкція» (лат. sanctio - непорушний закон, найсуворіша постанова)означає передбачені законом або договором примусові заходи впливу, міра юридичної відповідальності за порушення законодавства або договірного зобов'язання, що застосовується до винної особи і зумовлюють певні несприятливі (негативні) для неї наслідки. Власне господарським санкціями як правовий засіб відповідальності у сфері
  8. Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу
    України 1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а
  9. Стаття 3. Податкове законодавство України
    3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі -законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на
  10. Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
    4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: 4.1.1. Загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. 4.1.2. Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації -
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка