|
Відправлення правосуддя у всіх мусульманських державах будувалося на положеннях Корану, згідно з якими суд відокремлювався від адміністрації та вершився спеціально призначеними главою держави суддями-кадіями. У судовій системі була відсутня ієрархія судових посад, як і відмінності в цивільному та кримінальному судочинстві. Судді були одноосібними. Стабільність місцевих громад (сільських, кастових) визначала існування особливих панчаятов судів, які володіли значними повноваженнями. Вони були розпорядниками общинної землі, регулювали міжкастові відносини, стежили за дотриманням кастових і сімейних правил, правопорядком.
|