Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Встановлення часу (давності) виконання записів і інших реквізитів в документах |
||
У теорії ТКЕД прийнято розрізняти абсолютну і відносну давність виконання документів. Під абсолютною давністю розуміється час складання документа, що визначається роками, місяцями, днями. Під відносною давністю розуміють послідовність виконання фрагментів (реквізитів) документа, одночасність або різночасність внесення будь-яких записів у даний документ. Завдання з визначення абсолютної давності виготовлення документів ставиться зазвичай в тих випадках, коли потрібно встановити факт підробки документа з точки зору неможливості його виконання згідно з датою, зазначеної в документі. В даний час існує два підходи до дослідження для визначення абсолютної давності. Перший полягає у виявленні ознак, що не змінюються (або практично не змінюються) в часі з моменту виготовлення документа (реквізитів у документі) до початку дослідження. До таких ознак належать зміст документа, характеристики штрихів та основи документа, обумовлені споживчим призначенням пише приладу, технічного засобу і матеріалів документа. У результаті дослідження документа встановлюється відповідність (невідповідність) виявлених ознак певного часового інтервалу. Ефективність такого підходу до визначення давності виконання документа залежить в першу чергу від протяжності перевіряється тимчасового інтервалу, наявності в цей період істотних змін у мові, асортименті засобів (друкарських приладів, технічних засобів), а також матеріалів документів. Іноді на основі змісту документа і його реквізитів вдається встановити їх невідповідність відомим фактам. Наприклад, при вивченні складу паперу і барвника може бути з'ясовано, що документи виконані засобами письма, що не виготовлялися промисловістю під час датування документа. Іншим напрямком вирішення завдання з визначення віку документа є вивчення часових змін у складі та властивостях матеріалів листи в штрихах реквізитів документів. Так, визначається вік реквізитів, виконаних традиційними пастами на основі гликолей для кулькових ручок, штемпельної фарбою, чорнилом для струминного способу друку. Розроблена і використовується методика визначення давності виконання штрихів пастами для кулькових ручок на основі вивчення процесу природного старіння штрихів в умовах їх зберігання при температурі, близькій до кімнатної, без доступу світла на основі вивчення залишкових кількостей розчинників в штрихах . Вік досліджуваних штрихів оцінюють шляхом порівняння характеристик відносного вмісту розчинника в них з аналогічними характеристиками штрихів-моделей, давність виконання яких збігається з перевіряється датою. Застосування цієї методики при виробництві експертизи дозволяє встановлювати факти виконання записів (підписів) в документах в пізніший час у порівнянні з датами, зазначеними в документах: за кілька днів, один тиждень до подання на експертизу, а не за один місяць і більше; за один - три місяці до подання на експертизу, а не за один рік і більше; за один рік до подання на експертизу, а не за три роки і більше. В даний час вивчені закономірності старіння штрихів відбитків печаток (штампів), нанесених штемпельними фарбами, штрихів текстів, виконаних струменевим способом друку, і розроблені відповідні методики визначення віку штрихів за вмістом у них летючих розчинників. Необхідність у визначенні відносної давності виникає в двох випадках: 1) для встановлення одночасності або різночасності внесення записів в документ і по суті є засобом встановлення дописок та інших змін. Вирішенню цього завдання сприяє можливість криміналістичної диференціації штрихів, виконаних одноколірними, близькими за складом матеріалами листа одного роду, зокрема виконаних пастами однієї рецептури; 2) для встановлення факту монтажу - виконання документа на вільному від тексту аркуші паперу з існуючими на ньому підписом та відбитком печатки (так званому карт-бланш). Відповідно до загальних правил діловодства при виготовленні документа спочатку виконується текст документа, потім - підпис, який засвідчується печаткою. Зміна послідовності нанесення реквізитів на документ, тобто коли текст наноситься "зверху" на наявні на аркуші паперу підпис і печатку, може бути ознакою його монтажу. Експертні методики дозволяють вирішувати дану задачу по пересічних штрихам, в тому числі виконаним одними і тими ж матеріалами листи і пишуть приладом. В даний час розроблена і успішно застосовується методика, що дозволяє встановлювати послідовність виконання рукописних реквізитів та реквізитів, виконаних електрофотографічних способом (друкованого тексту), і за відсутності ділянок їх взаємного перетину. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Встановлення часу (давності) виконання записів і інших реквізитів в документах " |
||
|