|
Перемога союзних держав у війні на Далекому Сході призвела до беззастережної капітуляції Японії та її тимчасової військової окупації американськими військами, до створення японського уряду, основні напрямки діяльності якого були визначені Потсдамської декларацією 1945 р., вимогами її негайної демілітаризації та демократизації. Головна відповідальність за виконання цих вимог покладалася на американські окупаційні власті, яким був переданий з цією метою ряд державних функцій: здійснення контролю над японськими фінансами, над складанням державного бюджету, зовнішньою торгівлею, над усіма органами правосуддя, поліції та ін
Демократизація і демілітаризація Японії супроводжувалися розпуском японської армії, ультранаціоналістичних і фашистських організацій, скасуванням цілого ряду репресивних законів, в тому числі Закону про небезпечні думках, обмежень свободи слова, друку, зборів. Були ліквідовані таємна поліція, Міністерство внутрішніх справ, військових і морських міністерства, які в минулому найбільш яскраво втілювали у своїй діяльності антидемократичний, мілітарний характер японської політики. Під впливом небувалого піднесення демократичного руху, під контролем американської влади почав проводитися курс і на викорінення тенноізма, на розвінчання міфів про "божественне походження" імператора в Японії.
У грудні 1945 р. на основі директиви окупаційної влади синтоїстська релігія була відокремлена від держави, а в новорічному зверненні до народу в 1946 р. імператор публічно відрікся від свого "божественного походження". Проведена слідом за цим демократична реформа освіти скасувала "моральне виховання" в дусі "імператорського шляху" в школах.
Ці реформи, що знаменують якісно новий етап у розвитку японського суспільства і держави, не були, проте, послідовними. Відділення "синто" від держави не позбавило імператора ролі духовного глави країни, "символу держави і єдності нації". Не було виконано і головна вимога Потсдамської декларації про створення справді демократичного уряду.
В ряду важливих соціально-економічних реформ, проведених у повоєнній Японії, особливе місце займає Закон про аграрну реформу 1946 р., який зіграв значну роль у розбудові післявоєнної соціальної структури Японії. Цим законом передбачалися ліквідація поміщицького землеволодіння, перерозподіл надлишків (понад 3 ті) * оброблюваної поміщицької землі шляхом викупу її державою і подальшого розпродажу селянам (з переважним правом купівлі орендарями). Обмежена була земельна орендна плата, введені також обмеження для перепродажу землі з метою припинення її нової концентрації в одних руках і пр. Поміщицьке землеволодіння було, таким чином, знищено, приватне селянське господарство стало переважною формою земельної власності, що прискорило розвиток капіталістичних відносин на селі.
* 3 ті - близько 3 га.
Ліквідація поміщицького землеволодіння повинна була відбуватися разом з проведенням політики декартелізації, усунення засилля фінансової олігархії в промисловості, торгівлі та фінансах країни.
Політика декартелізації не підірвати істотно провідних позицій великого капіталу в економічному і політичному житті країни, так як обмежилася лише розпуском головних компаній ("дзайбацу"), які тримали контрольні пакети акцій, і перетворенням їх колишніх дочірніх компаній у формально самостійні. Заборонялося також володіння акціями інших компаній, вартість яких перевищувала 25% їх капіталу. Вона, однак, сприяла пожвавленню конкуренції, що стало одним з додаткових імпульсів розвитку післявоєнної мирної економіки Японії.
Декартелізації, як і в повоєнній Німеччині, пов'язувалася з політикою денацифікації, демократизації державного апарату. Але й тут чистка державного апарату від військових злочинців не призвела до суттєвих змін в кадровому складі державного апарату. З 300 з гаком тисяч чиновників піддалися "чистці", тобто були відсторонені від посади, лише 1129 осіб, з них менше 200 належали до верхівки японської бюрократії.
Реформи суттєво не торкнулися і сфери традиційних трудових відносин з укоріненою системою "довічного найму", оплати праці залежно від віку і стажу, дискримінації в оплаті праці жінок і пр. Тим часом в 1945 р. був прийнятий закон про профспілки, за яким робітники і службовці отримали право на організацію профспілок, укладення колективних договорів, а в 1947 р. - закон про трудові нормах, що забороняє примусову працю. Встановлювалися також 8-годинний робочий день, надбавки за понаднормову роботу, оплачувані відпустки, відповідальність підприємця за охорону праці; вводилися страхування і компенсації при нещасних випадках і з безробіття.
|
- Тема 11. Правова система Японії
японського права. Взаємодія в Японії традиційних норм поведінки і сприйнятого західного права. Зростаючий вплив американського права на японську правову систему. Сучасне японське право. «Живе право». Розділ другий Соціалістична правова
- Контрольні запитання до розділу 5
держави ". 3. Вплив змін у політичному режимі на форму держави. 4. Ознаки демократичного режиму." Закриті " демократії. 5. Як має поводитися меншість в умовах демократичного політичного режиму? Як виявити і об'єктивувати волю більшості при демократичному режимі? 6. Поняття "безпосередня демократія". 7. Ознаки авторитарного режиму. 8. Типи
- Падіння Третьої республіки. Рух Опору.
держави, що володіє всією повнотою державної влади. "Режим Віші" був військово-авторитарним режимом, хоча самостійна роль цього уряду була дуже відносною. Його функції були ще більш обмежені з осені 1942 р., коли німці ввели в південну зону свої війська. Боротьбу проти нацистів на території Франції очолили комуністи, з ініціативи яких численні
- Держава Японії після прийняття Конституції.
японське держава не тільки усіляко стимулювало розвиток приватного капіталістичного підприємництва, а й саме активно брало участь у промисловому будівництві, широко субсидованих за рахунок податкових надходжень. Державної скарбницею фінансувалося будівництво великого числа військових підприємств, залізниць та ін Промисловим будівництвом керувало створене в 1870 г .
- 2. Післявоєнний розвиток японського права. Вплив американського права
японської Конституції 1946 р. у відповідності з американськими правовими поглядами посилена роль судової влади та міститься каталог основних прав і свобод громадян, підлягають безпосередній судовому захисту. Конституційно закріплені положення про непарушімості основних прав людини (ст. 11), поваги особистості (ст. 13), про рівність усіх перед законом (ст. 14), свободу думки, совісті,
- ГЛАВА 2. Правові режими діяльності іноземних юридичних осіб: режим недискримінації, національний режим, режим найбільшого сприяння та преференційний режим
режими діяльності іноземних юридичних осіб: режим недискримінації, національний режим, режим найбільшого сприяння і преференційний
- 13.4. Види адміністративно-правових режимів
держави (державної таємниці, Державного кордону, прикордонного режиму, режиму в'їзду в Російську Федерацію та ін.); режими забезпечення безпеки держави та громадського порядку (перебування іноземних громадян на території Російської Федерації); режими забезпечення (охорони) громадського порядку (порядок обігу вогнепальної зброї, вибухових і отруйних речовин, радіоактивних
- 15.5.3. Режим найбільшого сприяння
держави надавати державі-партнеру та суб'єктам його права пільгові (найбільш сприятливі) умови порівняно з тими, які діють або можуть бути введені для будь-якої третьої
- 13.3. Зміст адміністративно-правових режимів
держави, для забезпечення громадської безпеки та громадського порядку. Принципи адміністративно-правових режимів: - поділ адміністративних і судових властей; - мінімалізація обмежень прав і свобод громадян; - законність; - відповідальність державних органів і посадових осіб за перевищення повноважень. Об'єкт адміністративно-правового режиму -
- 15.5. Режими оподаткування суб'єктів іноземного права
режими оподаткування: - національний режим; - режим недискримінації ; - режим найбільшого сприяння; - режим взаємності. Розглянемо ці режими на прикладі оподаткування суб'єктів іноземного права в Російській
- Література
японського права / / Рад. держава і право. 1977. № 3. 6. Єрьомін В.М. Класифікація права японськими юристами / / Правове дення. 1977. № 1. 7. Інако Ц. Сучасне право Японії. М., 1981. 8. Нода І. Порівняльне правознавство в Японії: минуле і настою щее / / Нариси порівняльного права / Відп. ред. В.А. Туманов. М., 1981. 9. Овчинников В. Гілка сакури. М., 1975. 10. Попов К.А.
- 15.5.4. Режим взаємності
держави користуються аналогічними сприятливими умовами в даному іноземній державі. Деякі елементи цього режиму простежуються і в законодавстві Російської Федерації. Так, стягування прибуткового податку з іноземних фізичних осіб в Російської Федерації може бути припинено або обмежено на основі принципу взаємності у випадку, якщо у відповідній іноземній державі той же
|