Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Л.Я. Драпкін, В.Н. Карагодин. Криміналістика. Москва: Проспект, 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

13.2. ТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ


Огляд місця події - це слідча дія, що полягає в обстеженні, шляхом безпосереднього сприйняття, обстановки місця події з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину, і встановлення обставин, що мають значення для прийняття процесуального рішення.
Під місцем події розуміється ділянка місцевості, приміщення, в яких є сліди злочину. Місце події не завжди збігається з місцем злочину. Наприклад, вбивство може бути вчинено в одному місці, а труп замаскований в іншому. Основними завданнями аналізованого виду є дослідження обстановки місця події, виявлення її змін, визначення які з них можуть бути слідами злочину, встановлення обставин, характеру відбулося події, його учасників.
Огляд місця події є невідкладним слідчим дією, виробництво якого дозволено ще до порушення кримінальної справи (ч.2 ст.176 КПК України).
У структурі розглянутого слідчої дії виділяється три етапи: підготовчий, дослідницький і заключний.
Підготовчий етап складається з дій, виконуваних до виїзду на місце події і здійснюваних після прибуття на вказану ділянку місцевості або в приміщення.
Слідчий (дізнавач), як правило, отримує первинну інформацію про подію від співробітників чергових частин або інших підрозділів органів дізнання. При отриманні повідомлення необхідно з'ясувати, від кого воно скоєно, в чому полягало передбачуване злочин, де і коли воно сталося. У випадках, коли в результаті події заподіяно шкоду здоров'ю людей з'ясовується, чи надана їм медична допомога. Якщо така допомога не надана, даються вказівки про доставку на місце події лікарів чи про транспортування потерпілих до лікувальних установ.
Необхідно також з'ясувати, чи відомі суб'єкти злочину і де вони знаходяться в даний час. Якщо названі особи зникли з місця події, даються вказівки про їх розшуку. У ситуаціях, коли зазначені суб'єкти невідомі, але є дані про ознаки їх зовнішності, наявних пошкодженнях, напрямку руху, доцільно доручити органам дізнання переслідування по гарячих слідах, блокування та прочісування територій, прилеглих до місця події. Коли суб'єкти злочину ховаються на громадському чи іншому транспорті, необхідно виробництво спеціальних загороджувальних заходів, до здійснення яких слід залучити співробітників різних підрозділів органів внутрішніх справ.
Далі детально з'ясовуються обставини події, які сліди маються на місці події, охороняється чи воно і де знаходяться його учасники.
При необхідності дається вказівка про охорону місця події, видаленні з його території сторонніх і забезпечення збереження наявних слідів.
Для встановлення свідків та обставин мав місце події співробітникам органів дізнання може бути доручено виробництво опитувань в ході подворно-поквартирних обходів, проведення спеціальних оперативно-розшукових заходів. Взагалі оптимальним варіантом є виїзд на місце події співробітників органів дізнання і проведення ними до приїзду слідчого перерахованих підготовчих заходів.
На основі відомостей про відомих обставинах події, його учасників та умови, у яких вона сталася, слідчий висуває загальні і приватні версії. У ситуаціях, коли вихідної інформації недостатньо, використовуються типові версії. Припустимо, при виявленні свідками трупа без видимих пошкоджень, можуть використовуватися версії про те, що смерть ненасильницька, наступила в результаті самогубства, нещасного випадку або вбивства.
Висування версій починається практично з моменту отримання вихідної інформації про подію. У міру розширення первинних даних версії про обставини, характері і учасниках події конкретизуються. Проте в умовах проблемних ситуацій на розглянутій стадії підготовки до огляду місця події слідство, як правило, не має повної і достовірної інформацією про вищевказаних обставинах. Тому вони повинні давати множинні, що виключають один одного пояснення того, що сталося, тобто висувати контрверсії.
З висунутих версій виводяться логічні наслідки, тобто будуються припущення про характер і локалізації слідів можливих дій учасників події. При цьому, враховуються відомі умови обстановки місця події, дані про вже виявлених сліди, відомості про типові зміни, що виникають в результаті передбачуваних подій.
З урахуванням цієї діяльності складається попередній план проведення огляду місця події, визначається які технічні засоби необхідні, які учасники мають бути залучені.
У багатьох випадках названий план містить досить загальний перелік дій, які виконуються в певній послідовності, передбачає різні варіанти використання слідчим тактичних прийомів і допомоги інших учасників огляду. У більшості ситуацій план огляду місця події складається у вигляді уявної моделі, що не знижує його значення.
Іноді, в процесі висування версій і планування огляду місця події доцільно ознайомлення слідчого зі спеціальною довідковою літературою. Така необхідність виникає, якщо має огляд у незвичайних умовах, слідчий раніше не мав досвіду розслідування подібних подій тощо
Для виробництва огляду залучаються фахівці, найчастіше судові експерти, співробітники органів дізнання і поняті.
На цій же стадії обираються і готуються технічні засоби, що вимагаються для огляду місця події. До них відносяться засоби поліпшення умов огляду (освітлення, відкачування води і т.д.); виявлення і попереднього дослідження слідів; вилучення та фіксації об'єктів; їх упаковки та транспортування.
Нарешті, слідчий повинен належним чином екіпіруватися, щоб не відчувати незручності при обстеженні важкодоступних, забруднених або складних по конфігурації об'єктів.
Після прибуття на місце події слідчий повинен передусім переконатися як виконані його вказівки про надання допомоги потерпілим, охорони місця події і забезпеченні збереження виявлених слідів. Якщо вони не виконані, а необхідність в їх реалізації не відпала, потрібно домогтися виконання відданих до виїзду розпоряджень.
Потім заслуховується доповідь про виконану роботу прибулих першими на місце події співробітників органів дізнання та опитуються свідки. Серед останніх можуть бути очевидці та особи, що виявили сліди злочину. Коли свідків кілька, слідчий може опитати тих, які володіють більш повною інформацією про подію. У решти пояснення можуть відібрати працівники органів дізнання.
Отримана таким чином інформація дозволяє скорегувати план, намічений слідчим до прибуття на місце події і залучити до участі в огляді додаткових учасників, витребувати інші технічні засоби, заповнити інші прогалини підготовки.
Дослідницький етап починається із загального огляду, в процесі якого визначається точне розташування місця події щодо яких або постійних орієнтирів. Одночасно слідчий отримує загальне уявлення про характер і структурі місця події. На основі загального огляду обираються точка початку і прийоми обстеження обстановки місця події.
На практиці огляд здійснюється від периферії, тобто зовнішніх кордонів до центру або навпаки від периферії до центру. Під центром місця події розуміється ділянку, на якій суб'єктами виконувалися дії, із здійсненням яких зв'язується закінчення складу злочину. Наприклад, на місці вбивства це буде точка, площа, на якій потерпілий позбавлений життя. Найчастіше це місце положення трупа. На місці крадіжки - це сховище, звідки вилучалися викрадені цінності і т.д. На зазначених ділянках залишається більшість слідів, виконаних суб'єктом злочину дій.
Межі огляду місця події, за загальним правилом, встановлюються в межах видимих слідів підходу і відходу суб'єктів злочину.
Якщо таких слідів не виявлено, тоді початок огляду обирається з урахуванням особливостей обстановки місця події.
У приміщеннях кордонами найчастіше є стіни кімнати, квартири, офісу та їх огляд, як правило, починається від входу.
Межі огляду ділянок відкритій місцевості можуть встановлюватися з урахуванням рельєфу або особливості структури обстановки. Наприклад, при огляді яру кордонами рекомендується вважати його краю.
При огляді галявини, огородженій густими заростями рослин, останні також можуть бути визначені як межі огляду.
Точки початку огляду ділянок місцевості можуть обиратися в місцях, де найбільш ймовірно виявлення невидимих слідів підходу чи відходу. Припустимо до центру місця події є тільки один шлях (стежка, пішохідна доріжка).
У ситуаціях, коли місце події займає значну площу, видимих слідів виявити не вдалося, огляд можна починати від центру. При просуванні до нього необхідно дотримуватися обережності з тим, щоб не пошкодити наявні сліди.
Наступною стадією дослідницького етапу є детальний огляд, в ході якого вивчаються елементи обстановки місця події, з метою виявлення слад події.
Серед прийомів обстеження місця події виділяються методи радикального і лінійно-фронтального огляду. Перші, у свою чергу, класифікуються на концентричний і ексцентричний, і полягають у пересуванні по колу від периферії до центру місця події або навпаки.
Лінійно-фронтальний метод полягає в розбивці місця події на квадрати або сектора і послідовному вивченні, що знаходяться на них об'єктах. Для виділення що оглядаються ділянок, можуть використовуватися природні орієнтири і спеціальні засоби огородження (стрічки, прапорці і т.д.). Розглянутий метод використовується при огляді великих за площею територій, найчастіше ділянок відкритій місцевості.
Дискусійним в теорії криміналістики та слідчої практиці є питання про допустимість прийомів суцільного або вибіркового огляду. Представляється, що використання названих прийомів цілком допустимо і пов'язано з висуненням і перевіркою версій в процесі огляду місця події. Ще до виїзду на місце події, слідчий на основі отриманої інформації, висуває версії про характер і учасниках події. У ситуаціях дефіциту інформації він користується типовими версіями, що пояснюють причини і характер події. Первинні версії конкретизуються в міру розширення фактографічної бази, до якої включаються відомості, що походять від знаходяться на місці події свідків, і прибули туди першими працівників органів дізнання, а також отримані безпосередньо слідчим з речових джерел на що оглядаються територіях.
Виявивши ті чи інші зміни об'єктивної обстановки місця події, слідчий створює уявну модель дії, в результаті яких могли виникнути виявлені сліди .. У більшості випадків виконання однієї дії тягне за собою утворення не одного, а декількох слідів. Скажімо, злом супроводжується виникненням об'ємних слідів використаних знарядь, а також відбитків взуття, голих рук і мікрочастинок від одягу суб'єкта злочину.
Як відомо способи будь-якого виду злочину є комплекси взаємопов'язаних операцій з підготовки, вчинення та приховування суспільно небезпечного діяння. Взаємні зв'язки між окремими діями означають, що виконання одного з них спричиняє здійснення обмежених варіантів подальших операцій.
Знання типових способів, які за версією слідчого були реалізовані на оглядати місце події, дозволяє при виявленні слідів одних дій висувати припущення про вчинення суб'єктом та інших операцій, які також повинні відображатися в об'єктивній обстановки у вигляді
певних змін. Слідчий повинен також висувати припущення про характер, локалізації можливих слідів не тільки з урахуванням вже виявлених відображень, а й беручи до уваги умови досліджуваної обстановки та відомості про типові способи та механізми следообразования.
Побудова та перевірка версій процес досить суб'єктивний і звичайно ж пов'язаний з визначенням значення тих чи інших ознак. Для забезпечення об'єктивності та повноти огляду місця події, всього розслідування в цілому, крім основних повинні висуватися і контрверсії. Множинність висунутих версій є необхідною умовою версионного процесу і засобом попередження слідчих помилок.
З висунутих взаємовиключних версій виводяться логічні наслідки, перевірка достовірності яких повністю або частково підтверджує одні версії і спростовує інші.
У процесі огляду місця події враховуються і негативні обставини, під якими розуміються дані, що суперечать звичайному ходу передбачуваного події. Негативні обставини існують об'єктивно, тобто незалежно від того приймаються вони до уваги при побудові версій чи ні.
Розглянуті обставини є ознаками приховування злочину і в першу чергу суперечать картині, яку намагалися створити суб'єкти суспільно небезпечного діяння і сприяючі ним особи, з метою ухилення винних від відповідальності.
 До негативних обставин можуть бути віднесені дані: суперечать припущенню про відсутність приховуваного події; про ознаки злочину виключають версію про некримінального характер події; про сліди більш тяжкого злочину порівняно з передбачуваним; про відсутність відображень, без утворення яких не могло протікати передбачувана подія; про те , що подія не могла відбуватися в умовах конкретної обстановки або ситуації; що ставлять під сумнів версії про кількість суб'єктів злочину або про участь у ньому конкретної особи.
 Для приховування окремих видів злочинів застосовуються різні способи, що тягне за собою утворення специфічних ознак, у тому числі негативних обставин. Наприклад для інсценівок самоповішення характерні розташування ніг трупа на великій висоті від підставки, наявність тілесних ушкоджень, які потерпілий не міг заподіяти собі сам, сліди волочіння і т.д. Ці ознаки звичайно ж відрізняються від ознак інсценування викрадення автотранспорту або дій з приховування інших видів злочинів.
 Версійність процес є невід'ємним елементом усього огляду місця події та розслідування в цілому. Однак, при виробництві розглянутого слідчої дії велике значення для перевірки висунутих версій має стадія детального огляду. Вона складається з статичного і динамічного обстеження елементів обстановки місця події та виявлених слідів. Спочатку проводиться статичний огляд, в ході якого не порушується положення і цілісність об'єкта, а вивчаються доступні ознаки, локалізація досліджуваного предмета щодо інших частин обстановки, будуються вихідні припущення щодо можливих зв'язків обстежуваного об'єкта з передбачуваним подією і його учасниками. Перевірка зазначених припущень триває в ході динамічного огляду, при виробництві якого досліджувані об'єкти можуть підніматися, повертатися, відкриватися, розбиратися і т.д.
 На заключному етапі складається протокол огляду місця події, проводиться вилучення необхідних об'єктів, учасники даної слідчої дії знайомляться з протоколом огляду місця події та додатками до нього, що засвідчують своїм підписом.
 Відповідно до статей 166, 167, 180 КПК України у вступній частині протоколу огляду місця події вказуються число, місяць, рік, місце (місто, селище) виробництва, час початку і закінчення огляду місця події, посада, прізвище та ініціали особи, яка здійснювала огляд , прізвища, імена, по батькові всіх учасників, а при необхідності їх адреси та інші дані про особу. У цій же частині названого протоколу вказується точне місце огляду, привід до його виробництва, умови в яких він проводився (погода, освітленість).
 Щодо змісту описової частини в законі (ч. 2 ст. 180 КПК РФ) є лише найбільш загальні вказівки про те, що в ньому описуються всі дії слідчого, а також все виявлене в тій послідовності, в якій проводився огляд. З наведеного викладу зазначеної норми можна зробити висновок про те, що в описовій частині має міститися загальна характеристика місця події, відомості про його локалізації та структурі. Якщо оглядається квартира, в протоколі вказується на якому поверсі вона знаходиться, які приміщення знаходяться на одній з нею сходовому майданчику, як розташовані входи до них. Потім необхідно вказати, з яких приміщень складається квартира і як вони розташовані щодо один одного і т.д. Далі описуються об'єкти, що знаходяться в різних кімнатах, їх стан, розташування щодо інших предметів і структурних частин приміщення (стін, вікон, дверей тощо) і нарешті сліди. Наведений вид фіксації відображає огляд, який наразі триває від периферії до центру. У протоколі також відображаються прийоми радіального або лінійно-фронтального оглядів, шляхом опису обстежуваних об'єктів в тій послідовності, в якій це робив слідчий. При цьому повинна дотримуватися загальна вимога про те, що протокол має бути складений таким чином, щоб будь-який читає його людина могла ясно зрозуміти, де знаходиться місце події і яка його структура. Крім того в протоколі повинні бути зафіксовані всі виявлені сліди, незалежно від того, підтверджують або спростовують вони висунуті слідчим версії.
 Спосіб і детальність опису в значній мірі залежать від обставин досліджуваної події. Однак існують загальні рекомендації і правила фіксації слідів. Насамперед повинен бути описаний следовоспринимающий об'єкт, його призначення, форма, розміри, колір, інші ознаки, що впливають на следообразование і збереження слідів. Після цього рекомендується вказати, як були виявлені сліди, їх вигляд, локалізацію, загальні і приватні ознаки.
 Серед загальних ознак, як правило, легше за все визначаються форма, розміри, агрегатний стан слідів. При цьому використовуються рекомендації, категорії і терміни, розроблені в криміналістичній техніці в результаті вивчення різних видів слідів.
 При описі слідів має бути зафіксовано їх взаємне розташування, відображені їх зв'язку або відсутність таких. Однак у протоколі не повинно міститися висновків про те, в результаті виконання яких дій утворилися сліди. Тільки чіткість і повнота описи допоможуть об'єктивно і достовірно встановити, від яких дій і предметів виникли виявлені сліди.
 При складанні протоколу необхідно користуватися загальноприйнятою термінологією, щоб не виникало плутанини і проблем в з'ясуванні змісту зафіксованих у цьому процесуальному документі відомостей. У ситуаціях, коли виникають труднощі у визначенні призначення, назви тих чи інших об'єктів, слід користуватися довідковою літературою або допомогою фахівців.
 У висновку описової частини протоколу огляду місця події перераховуються всі вилучені об'єкти із зазначенням способу вилучення і упаковки. Крім цього, тут же зазначається, які технічні засоби, ким і якими методами використовувалися. Таким чином фіксується застосування фото та відеозйомки, магнітних підйомників та інших пошукових приладів, засобів откопирования слідів, а також складання планів і схем.
 При виробництві фотографування та відеозапису здійснюється орієнтована, оглядова, вузлова і детальна зйомки. Перша з названих дозволяє чітко зафіксувати постійні орієнтири і розташування місця події. Друга, більш повно відобразити загальний вигляд, структуру обстановки місця події. Виробництво цих видів фотозйомки вимагає застосування методів панорамування. Вони використовуються, коли запам'ятовується об'єкт неможливо зняти на один кадр. Розрізняють вертикальне і горизонтальне панорамування. Перше використовується для зйомки високих об'єктів і полягає у фотографуванні будівлі, споруди знизу вгору і зверху вниз, роблячи кілька знімків запам'ятовується об'єкта. На кожному з наступних знімків повинна бути зафіксована вже відбита частина знятого об'єкта, щоб не було прогалин у формованої пізніше фотопанорами. Фотографування цим методом здійснюється з однієї точки.
 Горизонтальне панорамування в свою чергу ділиться на лінійне і кругове. Лінійне панорамування полягає в фотографуванні з різних точок прямої, що проходить паралельно об'єкту, що знімається. Кругова панорама виходить шляхом фотографування з однієї точки з переміщенням фотоапарата на штативі по колу.
 Вузлова зйомка призначена для фіксації окремих елементів обстановки місця події, наприклад об'єктів зі слідами злочину.
 Детальна фотозйомка використовується для фіксації слідів події. При її виробництві обов'язкове застосування масштабної лінійки, яка повинна розташовуватися на одному рівні з фотографується поверхнею. Оскільки при огляді місця події нерідко виникає необхідність зйомки досить дрібних слідів, для фотографування потрібні подовжувальні кільця, спеціальні об'єктиви або фотокамери.
 У протоколі огляду вказується яка техніка використовувалася для фотографування, включаючи вказівку застосування змінної оптики, світлофільтрів, вид світлочутливого матеріалу і вибрані параметри експонування.
 Такі ж відомості вносяться і при використанні відеозапису. Однак, при цьому слід вказувати проводилася чи звукозапис, в перебігу якого часу проводилася зйомка, чи робилися при цьому перерви. Відеозапис відтворюється всім учасникам огляду, про що робиться відмітка у протоколі. Крім того рекомендується зробити відеозапис процедури з'ясування в учасників чи мають вони якісь зауваження та клопотання після перегляду основного відеоматеріалу.
 До протоколу можуть додаватися також плани і схеми місця події. Плани являють собою графічні зображення місця події, де всі об'єкти виконуються в однаково зменшеному розмірі, тобто масштабі. Для зображення об'єктів використовуються спеціальні позначення.
 У схемах ж розміри і позначення обираються довільно.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "13.2. ТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ"
  1. Стаття 176. Підстави проведення огляду
      місця події, місцевості, житла, іншого приміщення, предметів і документів проводиться з метою виявлення слідів злочину, з'ясування інших обставин, що мають значення для кримінальної справи. (В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 58-ФЗ) 2. Огляд місця події, документів і предметів може бути проведений до порушення кримінальної справи. (Частина 2 в ред. Федерального закону від
  2.  Глава 13. Тактика слідчого огляду
      огляду
  3.  Глава 16. Тактика слідчого огляду та огляду
      огляду та
  4. Глава 3 Тактика слідчого огляду
      огляду 1. Огляд місця події, місцевості, житла, іншого приміщення, предметів і документів проводиться з метою виявлення слідів злочину, з'ясування інших обставин, що мають значення для кримінальної справи (в ред. Федерального закону від 29.05.2002 № 58-ФЗ). 2. У випадках, не терплять зволікання, огляд місця події може бути проведений до порушення кримінальної
  5. Завдання огляду
      тактики огляду місця події, то вони викладені в численних підручниках, посібниках і інструкціях. Слід, проте, уточнити деякі організаційні і тактичні аспекти. 1) В ході огляду велику роль відіграє метод моделювання, що складається у відтворенні механізму вчиненого злочину, передбачуваних дій злочинців, потерпілих, а також і підрозділів, що беруть участь в
  6. О.Я. Баєв. Тактика кримінального переслідування і професійного захисту від нього. Слідча тактика: Науково-практичний посібник, 2003
      тактики кримінального переслідування і професійного захисту від нього. У запропонованій читачеві першій частині цієї роботи розглянуто комплекс науково-практичних проблем криміналістичної тактики в цілому і слідчої тактики зокрема. Детально досліджені питання слідчих версій і планування розслідування злочинів, а також, на основі детального аналізу КПК РФ, тактика виробництва
  7. § 6. Тактика судового огляду місцевості і приміщень
      тактиці не відрізняється від їх огляду на стадії попереднього розслідування злочинів (хіба що немає необхідності залучати до участі в ньому понятих). Особливості ж тактики судового огляду місцевості і приміщень зумовлюються, головним чином, відповідної стадією кримінального процесу, суб'єктом, що виробляють огляд, а також цілями і завданнями, на досягнення яких спрямоване це
  8. Тактика слідчих дій
      тактики, в рамках якого на базі теоретичних положень з урахуванням процесуальних правил розробляються ситуаційно обумовлені системи рекомендацій, спрямованих на оптимізацію взаємодії слідчого з учасниками судочинства в ході проведення слідчих дій з метою пошуку, отримання, дослідження та фіксації доказової
  9. Стаття 28.1.1. Протокол огляду місця вчинення адміністративного правопорушення
      огляду місця вчинення адміністративного правопорушення. 2. Протокол огляду місця вчинення адміністративного правопорушення складається негайно після виявлення вчинення адміністративного правопорушення. 3. Огляд місця вчинення адміністративного правопорушення здійснюється особами, уповноваженими складати протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до частини 1
  10. Стаття 348.3. Медичні огляди (обстеження) спортсменів
      оглядові (обследова-нию). У період дії трудового договору спортсмени проходять обов'язкові періодичні медичні огляди (обстеження) з метою визначення придатності для виконання доручається роботи та попередження професійних захворювань і спортивного травматизму. Роботодавець зобов'язаний організовувати проведення за рахунок власних коштів обов'язкових попередніх (при
  11. Стаття 287. Огляд місцевості та приміщення
      огляду головуючий оголошує про продовження судового засідання і суд приступає до огляду, при цьому підсудному, потерпілому, свідкам, експертові і спеціалістові можуть бути задані питання у зв'язку з
  12. Стаття 180. Протоколи огляду та здійснюють огляд-вання
      огляду та огляду складаються з дотриманням вимог цієї статті, статей 166 і 167 настою-ного Кодексу. 2. У протоколах описуються всі дії слідчого, а також все виявлене при огляді і (або) огляді в тій послідовності, в якій вироблялися огляд і огляд, і в тому вигляді, в якому знайдене спостерігалося в останній момент огляду і
  13. Стаття 178. Огляд трупа. Ексгумація
      огляд трупа з участю судово-медичного експерта, а при неможливості його участі - лікаря. При необхідності для огляду трупа можуть залучатися інші фахівці. (В ред. Федеральних законів від 04.07.2003 N 92-ФЗ, від 04.03.2013 N 23-ФЗ) 2. Невпізнані трупи підлягають обов'язковому фотографуванню і дактилоскопіруванню. Невпізнані трупи також підлягають обов'язковій державній
  14. Стаття 177. Порядок проведення огляду
      огляду потрібно тривалий час або огляд на місці утруднений, то предмети повинні бути вилучені, упаковані, опечатані, завірені підписом слідчого на місці огляду. Вилученню підлягають тільки ті предмети, які можуть мати відношення до кримінальної справи. При цьому в протоколі огляду по можливості вказуються індивідуальні ознаки і осо-сті вилучаються предметів. (В ред. Федерального
  15. § 2. Підготовка до проведення перевірки показань на місці
      тактика рекомендує залучати до участі у слідчій дії кожного разу нових понятих, щоб у них не відбулося не довільного спотворення сприйманої
© 2014-2022  yport.inf.ua