Головна
Головна → Адміністративне, фінансове, інформаційне право → Адміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

15.2. Правовий режим надзвичайного стану
Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських або матеріальних втрат, створюючи загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства. Введення такого режиму передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захист конституційного ладу. При цьому допускається тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб на певний термін.
Правовою основою введення надзвичайного стану є Конституція України, Закони України «Про правовий режим надзвичайного стану» 1, «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» 2, «Про міліцію» 3 , «Про Службу безпеки» 4, «Про Збройні сили України» 5 та інші нормативно-правові акти.
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 15. - Ст. 588.
2 Там же. - 2000. - № 28. - Ст. 1155.
3 Відомості Верховної Ради Украіїні. - 1992. - № 27. - Ст. 382.
4 Там же. - 1992. - № 27. - Ст. 382.
5 Офіційний вісник України. - 2000. - № 44. - Ст. 1877.

Чинне законодавство передбачає вичерпний перелік умов, за наявності яких може вводитися ПП, а саме:
- виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф , особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій, які створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;
- здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуваннями особливо важливих об'єктів життєзабезпечення;
- виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, які загрожують безпеці громадян і порушують нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
- спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
- масовий перехід державного кордону з території прикордонних держав;
- необхідність відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.
Враховуючи, що введення надзвичайного стану пов'язане з обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина, воно вводиться на визначений законом термін: в Україні - не більше 30 діб, в окремих її місцевостях - не більше 60 діб. У разі необхідності строк надзвичайного стану може бути продовжений Указом Президента України, але не більше ніж на 30 діб.
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту його звернення. Пропозиції про введення надзвичайного стану подає Рада національної безпеки і оборони України або Кабінет Міністрів України (у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру).
Надзвичайний стан вводиться з попередженням, через засоби масової інформації, щодо груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, які можуть бути приводом для введення надзви-

ного положення, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого терміну.
За наявності умов, що вимагають невідкладних заходів для порятунку населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження.
В Указі Президента України про введення надзвичайного стану має бути зазначено:
- обгрунтування необхідності введення надзвичайного стану;
- межі території, на якій вводиться надзвичайний стан;
- час, з якого вводиться надзвичайний стан і термін, на який він вводиться;
- перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії обмеження;
- органи державної влади, органи військового командування та органи місцевого самоврядування, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану і межі їх додаткових повноважень;
- інші питання, що випливають з чинного законодавства.
Названі вище положення є обов'язковими у змісті указу. Крім них можуть зазначатися та інші відомості.
Як вже зазначалося вище, введення надзвичайного стану передбачає введення певних заходів правового режиму, які можна поділити на три групи:
- загальні заходи правового режиму надзвичайного стану: встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, на якій вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; заборона страйків;
- заходи режиму надзвичайного стану у зв'язку з надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру: тимчасова або безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання; встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення; встановлення карантину та проведення інших обов'язкових

санітарних і протиепідемічних заходів; введення особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності; відсторонення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання їх обов'язків, керівників державних підприємств, установ, організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану і т. д.;
- заходи правового режиму надзвичайного стану у зв'язку з масовими порушеннями громадського порядку: введення комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих пропусків і посвідчень особи у встановлений період доби); перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу, вантажів, службових приміщень та житла громадян; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв ; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї, а також боєприпасів; особливі правила користування зв'язком та передачі інформації через комп'ютерні мережі і т. д.
Досить важливим є питання діяльності органів державної влади в умовах надзвичайного становища. Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, військове командування, підприємства, установи та організації здійснюють відповідно свої повноваження і забезпечують виконання заходів, передбачених Законом «Про правовий режим надзвичайного стану ». У період надзвичайного стану не можуть бути припинені чи обмежені повноваження вищеназваних органів, а також Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів дізнання і слідства.
Чинне законодавство передбачає ряд гарантій законності в умовах надзвичайного стану, зокрема:
- забороняється зміна Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, виборчих законів, проведення виборів Президента України, виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, в органи місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських і місцевих референдумів; обмеження прав і повноважень народних депутатів України;

- перелік обмежень конституційних прав і свобод громадян, які можуть бути застосовані в умовах надзвичайного стану, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає;
- не можуть обмежуватися права і свободи людини і громадянина, зазначені у частині другій статті 64 Конституції України;
- введення надзвичайного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання, для будь-яких обмежень права на життя, на свободу думки, совісті, релігії.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 15.2. Правовий режим надзвичайного стану "
  1. Коментар до п. 1
    1. Діяльність військовослужбовців (військова служба) носить державний характер. Тому їй притаманні всі основні властивості державної служби: діяльність у складі державних організацій та органів; військовослужбовці, виконуючи специфічні завдання відповідно до законодавчо закріпленими за державними органами функціями, діють від імені та в інтересах держави і суспільства в
  2. Коментар до статті 20.5
    1. Надзвичайний стан означає введення на всій території РФ або в її окремих місцевостях особливого правового режиму діяльності органів державної влади, муніципальних органів, організацій приватного і публічного права, їх посадових осіб, громадських об'єднань, що допускає встановлені Федеральним конституційним законом від 30 травня 2001 р. N 3-ФКЗ "Про надзвичайний стан"
  3. Коментар до п. 4
    42. Коментований пункт відсилає до Положення про порядок проходження військової служби. У коментованій статті і в ст. 16 Положення про порядок проходження військової служби перераховані військовослужбовці, які підлягають переведенню до нового місця служби, здійснюваному в порядку планової заміни. Порядок організації та проведення планової заміни військовослужбовців встановлюється керівниками федеральних
  4. Коментар до статті 5.38
    1. Згідно ст. 31 Конституції Росії громадяни РФ мають право збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги і демонстрації, ходи і пікетування. Відповідно до Тимчасового положення про порядок повідомлення органів виконавчої влади м. Москви про проведення мітингів, вуличних походів, демонстрацій і пікетування на вулицях, площах і в інших відкритих громадських місцях міста,
  5. Коментар до статті 19.25
    1. Згідно ст. 13 Федерального закону від 26 лютого 1997 р. N 31-ФЗ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в Російській Федерації "для забезпечення Збройних Сил РФ, інших військ, військових формувань, органів і спеціальних формувань транспортними засобами в період мобілізації та у воєнний час в РФ встановлюється військово-транспортний обов'язок. Військово-транспортний обов'язок
  6. § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
    Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
  7. § 4. Систематизація законодавства про місцеве самоврядування
    Місцеве самоврядування, будучи однією з основ конституційного ладу країни (ст. 12 Конституції РФ), вимагає розгорнутого правового регулювання, насамперед законодавчого. На сьогоднішній день є досить значне число законодавчих актів федерального і регіонального рівнів, що визначають різні боки самоуправленческой активності жителів. Однак вони поки не склалися в
  8. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринковій економіці. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, які є предметом цивільно-правового регулювання,
  9. § 5. Об'єкти інтелектуальної власності підприємця
      Підприємницька діяльність передбачає використання не тільки речового майна - того, що може бути об'єктом права власності або інших речових прав, а й інших економічних цінностей. До їх числа відносяться насамперед об'єкти так званої інтелектуальної власності. Історія законодавства і цивілістичної науки включає в якості однієї з найбільш традиційних
  10. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади та місцевого самоврядування
      Поняття місцевого самоврядування відносно недавно стало загальновживаним в російському праві. В якості юридичного терміну воно було закріплено в Законі СРСР від 9 квітня 1990, N 1418-1 "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР". --- Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. 1990. N 16. Ст. 267.
© 2014-2022  yport.inf.ua