Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваІсторія права → 
« Попередня Наступна »
Л. Н. Левіна, Л. Н. Терехова. Римське право. Шпаргалка, 2010 - перейти до змісту підручника

47 ДОГОВІР ПОЗИКИ


Договір позики (сommodatum) - реальний договір, за яким одна сторона (позикодавець) передавала іншій стороні (ссудополучателя) індивідуально-визначену річ у тимчасове безоплатне користування, а ссудополучатель брав на себе обов'язок повернути після закінчення терміну договору тугіше саму річ у непошкодженому стані.
Ознаки договору позики:
1) реальність, так як договір позики вважався укладеним з моменту фактичної передачі майна у користування;
2) наявність в якості предмета договору індивідуально-визначеної речі;
3) передача речі в тимчасове користування ссудополучателю;
4) обов'язок ссудополучателя повернути отриману річ;
5) безоплатність;
6) несення ризику випадкової загибелі ссудодателем, так як він залишався власником переданого майна;
7) можливість відшкодування ссудодателем шкоди, який він заподіяв ссудополучателю;
8) наявність одностороннього зобов'язання, коли ссудодатель мав тільки права і ніяких обов'язків, а ссудополучатель - тільки обов'язок повернути у встановлений термін річ. У договорі позики строк не є істотною умовою, і договір міг укладатися на як певний час, так і безстроково. Причому у безстроковому договорі позики ссудодатель міг зажадати від ссудополучателя повернути річ в будь-який момент.
Обов'язки сторін за договором позики:
1) ссудодателя:
а) надати річ належної якості та гарантує її використання з вигодою для ссудополучателя;
б) речі, в разі неналежної якості привести в нормальний стан або відшкодувати збитки, завдані цією річчю;
2) ссудополучателя:
а) користуватися річчю належним чином і не передавати її третім особам;
б) повернути ту ж річ, яка була отримана від ссудодателя;
в) відшкодувати всі можливі погіршення речі.
Відповідальність сторін за договором позики:
1) ссудодатель відповідав тільки за умисел і грубу необережність. У тих випадках, коли ссудодатель передавав неякісну річ, користування якою призводило до виникнення збитків, ссудополучатель міг пред'явити до нього зворотний (зустрічний) позов з договору позики (actio commodati contraria);
2) ссудополучатель відповідав за будь-яку форму вини, в тому числі і легку недбалість. При цьому від відповідальності за шкоду, яка була заподіяна речі, його звільняв лише випадок. Для захисту своїх прав ссудодатель міг пред'явити до ссудополучателю основний (прямий) позов з договору позики (actio commodati directa). У тих випадках, коли ссудополучатель не повертав у встановлений термін річ, позичкодавець був вправі пред'явити віндикаційний позов. Якщо речі був заподіяний збиток, ссудодатель міг вимагати відшкодування збитків.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 47 ДОГОВІР ПОЗИКИ "
  1. § 2. Поняття і основні види угод
    договір купівлі-продажу (п. 1 ст. 454 ЦК), договір банківської гарантії (ст. 368 ЦК), договір простого товариства (п. 1 ст. 1041 ЦК) і договір про прощення боргу (ст. 415 ЦК). Існують угоди, які поряд з волевиявленнями містять ще інші складові частини. Наприклад, фактичний склад договору про передачу рухомої речі у власність складається з угоди відчужувача і набувача про
  2. § 5. Умовні угоди
    договором, переходить на покупця з моменту її передачі покупцеві (п. 1 ст. 459 ЦК), у той час як при невідкладно обумовленому договорі купівлі-продажу - якщо продана річ передається і потім випадково гине в період стану підвішеності, - перехід ризику відбувається тільки з настанням умови * (559), * (560). Рівним чином не є умовами в сенсі ст. 157 ГК умови права
  3. § 5. Зміна і розірвання договору
    договору. Одним з найважливіших почав, що лежать в основі регулювання динаміки договірних зобов'язань, є принцип незмінності договору - pacta sunt servanda. Це означає, що укладені договори повинні виконуватися на тих умовах, на яких було досягнуто згоди сторін, і не повинні змінюватися. Разом з тим можливі ситуації, коли послідовне втілення даного принципу входить
  4. § 2. Елементи договору оренди
    договору оренди. Сторонами договору оренди є орендодавець і орендар. Стаття 608 ЦК присвячена однієї із сторін договору оренди - орендодавцю. У ній зазначено, що право здачі майна в оренду належить його власнику. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законом або власником здавати майно в оренду. Отже, за загальним правилом орендодавцем може бути власник
  5. § 1. Загальна характеристика договору позики
    договору позички. За договором безоплатного користування майном (договору позички) одна сторона (позикодавець) зобов'язується передати або передає річ у безоплатне тимчасове користування другій стороні (ссудополучателя), а остання зобов'язується повернути ту ж річ у тому стані, в якому вона її отримала, з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому договором (ст. 689 ЦК). Як видно
  6. § 2. Елементи договору позички
    договору позички. Сторони договору іменуються в законі ссудодателем і ссудополучателем. Ссудодатель - це власник переданого у безоплатне користування майна або особа, уповноважена власником для цього (п. 1 ст. 690 ЦК). Особливості фігури ссудодателя загалом повторюють специфіку статусу орендодавця, описану в гол. 35 підручника, і тому не вимагають окремого висвітлення. Втім, в
  7. § 3. Зміст і припинення договору позички
    договору. У порівнянні з орендодавцем ссудодатель несе менш суворі за своєю суттю обов'язки, тобто закон, керуючись принципом справедливості, звужує обсяг можливих домагань до ссудодателю. По-перше, ссудодатель зобов'язаний надати річ у стані, що відповідає умовам договору безоплатного користування та її призначенням. Цей обов'язок, на відміну від інших обов'язків
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    договори не зобов'язують нікого, крім осіб, в них беруть участь 54. Pacta sunt servanda [пакту сун серванда] - договори повинні дотримуватися 55. Pacta tertis nec nocent nec prosunt [пакту тертіс НЕК ноцен НЕК просунь] - договори не шкодять і не сприяють третім особам 56. Par in parem imperium (jurisdictionem) non habet [пар ін Парем імперіум (юрісдікціонем) нон хабет] - рівний над рівним
  9. 69. Консесуальними І РЕАЛЬНІ КОНТРАКТИ
    договір, який вважався укладеним з моменту досягнення сторонами простого угоди (nudus consensus). Передача речі розглядалася вже як виконання консенсуального контракту. Консенсуальні контракти виникли пізніше інших видів контрактів і мали найбільш важливе значення в господарському житті Стародавнього Риму. Використання консенсуальних контрактів свідчить про великий
  10. 74. ДОГОВІР ПОЗИКИ
    договір, в силу якого одна сторона (позикодавець або коммодант) передавала іншій стороні (ссудополучателя або коммодатарію) індивідуально-визначену річ у тимчасове безоплатне користування, а ссудополучатель брав на себе обов'язок повернути ту ж саму річ у непошкодженому стані після закінчення терміну договору. Договір позички - реальний договір, вважався укладеним з моменту
© 2014-2022  yport.inf.ua