Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О.В. Волохова, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина. Криміналістика - М.: "Проспект", 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

§ 1. Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних пригод

Автотранспортний засіб є одним з видів техногенних джерел підвищеної небезпеки. Різкий стрибок автомобілізації і вдосконалення механічних транспортних засобів призвели не тільки до істотного поліпшення життєдіяльності суспільства, а й до негативному соціальному явищу - дорожно-транспортної аварійності. Такий стан справ негативно позначається навіть на демографічній ситуації в країні. Зростання дорожньо-транспортних пригод (ДТП) відбувається на тлі зниження якості їх розслідування.
Дорожньо-транспортна пригода (з позицій криміналістики) - це кримінально-релевантне подія, пов'язана з неузгодженістю доцільного і безпечного порядку дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів, що містить ознаки злочину або виражається у факті виявлення суспільно небезпечного шкоди і слідів, які сприймаються як наслідки транспортного злочину.
Розрізняють такі види дорожньо-транспортних пригод:
а) зіткнення рухомих автотранспортних засобів між собою або з рухомим складом залізниць;
б) перекидання рухомого автотранспортного засобу;
в) наїзд рухомого автотранспортного засобу на транспортний засіб, а також причіп або напівпричіп;
г) наїзд рухомого транспортного засобу на нерухомий предмет (опора мосту, стовп, дерево, огорожу і т.д.);
д) наїзд на пішохода чи велосипедиста;
е) падіння пасажира з рухомого транспортного кошти або в салоні (кузові) рухомого транспортного засобу в результаті різкої зміни швидкості або траєкторії руху та ін;
ж) падіння перевезеного вантажу або відкинутого колесом транспортного засобу предмета на людину, інший транспортний засіб, наїзд на осіб, які не є учасниками дорожнього руху, наїзд на раптово з'явилося перешкоду (впав вантаж, що відокремилося колесо і пр.) і ін
До елементів криміналістичної характеристики злочинного порушення правил дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів, інтерпретують обставини предмета доказування, зазвичай відносять: механізм події, безпосередні (найближчі) і основні причини ДТП, обстановку вчинення злочину, особливості следообразования, особистість правопорушника.
Механізм ДТП слід розглядати як триваючий багатоетапний процес, яким би швидкоплинним він не був. При такому підході механізм події може аналізуватися як система взаємопов'язаних елементів, кожен з яких "брав участь" у виникненні та розвитку злочинного діяння. Це сприяє більш глибокому і повного розслідування цього злочинного діяння. У криміналістичній літературі виділяють сім основних стадій розвитку дорожньо-транспортної пригоди:
1) вихідна стадія, що дозволяє встановлювати первинний стан автомобіля, водія і навколишнього середовища;
2) початкова стадія ДТП, яка визначається появою в процесі руху транспорту об'єктивного фактора, що вимагає відповідного реагування водія та інших учасників руху з метою підтримки безпеки;
3) виникнення небезпечної дорожньої ситуації, особливість якої полягає в появі реальної загрози настання ДТП з усіма можливими суспільно небезпечними наслідками;
4) відповідь реагування системи дорожнього руху на небезпеку, яке зумовлює варіанти розвитку аварійної обстановки;
5) керована аварійна обстановка, при якої водій ще має якусь можливість вплинути на розвиток небезпечного процесу і настання шкідливих наслідків ДТП;
6) некерована аварійна обстановка, в якій водій або інший учасник руху повністю позбавлений можливості вплинути своїми цілеспрямованими діями на настання фінальних наслідків;
7) фінальна стадія з прямими або відхиленими наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Пізнання механізму ДТП сприяє встановленню його причинно-наслідкових зв'язків. Дані обставини можуть відбуватися з вини учасників дорожнього руху (водія, пішохода, пасажира транспортного засобу), осіб, відповідальних за технічний стан транспортних засобів і доріг, а також внаслідок випадкового збігу обставин, непереборної сили природи (повінь, рясний снігопад, землетрус і т. п.).
Для встановлення істини у справі, порушеній у зв'язку з виявленням дорожньо-транспортної пригоди, основне значення має отримання доказового знання щодо двох видів причин: а) про причини, які спричинили заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю людини або його смерть , б) про причини, що зумовили сама подія, тобто про те, що призвело до нього, в результаті чого воно стало можливим.
Одержанню даного знання сприяє послідовне вирішення завдань по: збиранню інформації, що характеризує місце, час, механізм розвитку та інші обставини суспільно небезпечного пригоди; встановленню безпосередній, а також основної причини цієї події (тобто дій або бездіяльності, що зумовили можливість реалізації безпосередньої причини); встановлення особи винного (винних), мотиву, мети та інших обставин скоєного.
Ключове значення для з'ясування істини у справі має виявлення безпосередньої причини ДТП. Найчастіше дорожньо-транспортні пригоди з'являються в результаті порушення правил дорожнього руху (ПДР) водіями і пішоходами.
До найбільш поширених порушення ПДР водіями відносяться: перевищення встановленої швидкості руху; недотримання черговості проїзду транспортних засобів на перехрестях; порушення правил маневрування при обгоні, перестроюванні, поворотах і т.д.; керування водієм транспортним засобом в стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого).
Порушення ПДР пішоходами зазвичай складаються в несподіваній появі через перешкоди (наприклад, через стоїть на зупинці автобуса, автомобіля, припаркованого біля тротуару чи узбіччя); виході на проїжджу частину дороги в забороненому місці або з неосвітленій зони; непередбачуваному поведінці, при якому водій помилково впевнений у взаєморозумінні з пішоходом (наприклад, пішохід, явно перечікує проїзд транспортного засобу, раптом біжить напереріз йому).
Обстановка ДТП являє собою комплекс умов, при яких виник джерело небезпеки, склалася аварійна ситуація і наступили шкідливі наслідки. Важливими елементами обстановки є:
1) дорожні умови, пов'язані з конструктивними параметрами і якісним станом ділянки дороги, на якій сталося ДТП;
2) умови видимості, які залежать від часу доби, погодних умов, штучного освітлення і т.п.;
3) інтенсивність руху транспортних засобів і пішоходів, наявність засобів регулювання руху (світлофори, лінії розмітки і т.д.).
Характерні сліди дорожньо-транспортних пригод можуть залишатися:
1) на дорозі: а) сліди транспортного засобу: ходової частини; неходовий частини (кузова, бампера, крил і ін); відокремилися при зіткненні з перешкодою речовини, матеріали та вироби (паливно-мастильні матеріали, осколки скла, частини, деталі вузлів і агрегатів, осипи перевезеного вантажу тощо), б) сліди, залишені потерпілими: відбитки і сліди ковзання взуття (добре виявляються на снігу і вологому грунті); волочіння (плями крові, волосся, фрагменти тканин людського тіла, нашарування матеріалів одягу, подряпини, що залишаються її фурнітурою, та ін.); особисті речі і т.д.;
2) на транспортному засобі: сліди і пошкодження, що утворилися при зіткненні з перешкодою або в результаті наїзду на нерухомі об'єкти і пішоходів (сліди, що відображають макро-і мікрорельєф следообразующего об'єкта; нашарування різних матеріалів і речовин, що належать іншому транспортному засобу чи об'єкту, на який було скоєно наїзд, та ін.);
3) на об'єктах навколишнього оточення: сліди дії транспортного засобу і постраждалого на опори мостів і шляхопроводів, освітлювальні пристрої і стовпи електропередачі, придорожні споруди і т.д. (Нашарування лакофарбових матеріалів і покриттів, нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів тощо; відокремилися від транспортного засобу оскільки фар і стекол, частин декоративної решітки, бампера та ін.);
4) на одязі, взуття та тілі потерпілого: сліди при наїзді і переїзді тіла транспортним засобом (відбитки малюнка протектора шин і частин транспортного засобу, нашарування пально-мастильних та лакофарбових матеріалів тощо); сліди контакту з частинами салону (кабіни) автомобіля (відбитки малюнка накладок педалей на підошвах взуття водія; пошкодження матеріалу одягу в результаті контакту з рульовим колесом, ручками дверей, важелем перемикання передач та ін; частинки тканини, з якої зшиті чохли, оббивки сидінь, і т.д.).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних пригод "
  1. Стаття 12.27. Невиконання обов'язків у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою
    дорожнього руху, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, учасником якого якого є, за винятком випадків, передбачених частиною 2 цієї статті, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від одного до двох мінімальних розмірів оплати праці. 2. Залишення водієм у порушення Правил дорожнього руху місця дорожньо-транспортної пригоди, учасником
  2. Стаття 12.27. Невиконання обов'язків у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою
    дорожнього руху, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, учасником якого він є, за винятком випадків, передбачених частиною 2 цієї статті, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі однієї тисячі рублів. (В ред. Федеральних законів від 22.06.2007 N 116-ФЗ, від 24.07.2007 N 210-ФЗ) 2. Залишення водієм у порушення Правил дорожнього руху місця
  3. Криміналістична характеристика
    криміналістично значущих ознаках злочинів даного виду (групи), що відображає закономірні зв'язки між ними, що сприяє діагностиці слідчих ситуацій, визначенню напрямів розслідування, висунення та перевірку слідчих версій для вирішення конкретних завдань
  4. Коментар до статті 12.32
    дорожнього руху). 2. З об'єктивної сторони дане правопорушення виражається в протиправному бездіяльності посадових осіб, відповідальних за технічний стан і експлуатацію транспортних засобів, що допускають до управління транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом. Керування транспортним засобом
  5. Коментар до статті 12.27
    дорожнього руху під дорожньо-транспортною пригодою розуміється подія, що виникло в процесі руху по дорозі транспортного засобу і з його участю, при якому загинули або поранені люди, пошкоджені транспортні засоби, вантаж, споруди. 2. Згідно п. 2.5, 2.6 Правил дорожнього руху (в ред. Постанови Уряду РФ від 24 січня 2001 р. N 67) при дорожньо-транспортній
  6. Криміналістична фотографія
    криміналістичної техніки, що представляє собою сукупність наукових положень і розроблених на їх основі фотографічних методів і засобів, використовуваних для зйомки і дослідження криміналістичних об'єктів, в систему якої входять оперативна і дослідницька фотографія, що розрізняються за сферами
  7. Інші скорочення
    дорожньо-транспортна пригода КВС - коефіцієнт страхових тарифів залежно від віку і стажу водія МАП Росії - Міністерство з антимонопольної політики і підтримки підприємництва Російської Федерації Мін'юст РФ - Міністерство юстиції Російської Федерації ОСАГО - обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних коштів ПВАС РФ - Президія
  8. Криміналістичне оружиеведение
    криміналістичної техніки, що вивчає історію зародження і розвитку, основні принципи дії та конструктивні рішення різних видів зброї, специфіку взаємодії з навколишнім середовищем, що проходять при цьому процесів відображення, а також розробляє методи і засоби криміналістичного дослідження цих об'єктів в цілях отримання доказової і орієнтує інформації для
  9. Криміналістична одорология
    криміналістичної техніки, присвячена роботі із запаховими слідами, яка спирається на положення одорологии - вчення про природу і механізм утворення запахів, про способи їх розпізнавання і
  10. Криміналістична реєстрація
    криміналістичної техніки, що вивчає ознаки об'єктів і розробляє систему наукових положень і технічних засобів для обліку, накопичення та організованого використання інформації про об'єкти, що потрапляють в сферу судочинства, з метою розслідування та попередження
  11. Коментар до статті 12.16
    характеристики (за ГОСТом Р 51256-99 і ГОСТу 23457-86) встановлені додатком 2 до Правил дорожнього руху (в ред. Постанови Уряду РФ від 24 січня 2001 р. N 67). Недотримання водієм вимог, визначених дорожніми знаками чи розміткою проїжджої частини дороги, тягне застосування до порушника заходів адміністративної відповідальності, передбачених статтею. За
  12.  § 1. Криміналістична характеристика злочинів проти власності
      характеристика злочинів проти
  13. Криміналістична техніка
      криміналістично значимої інформації про розслідуваних злочинах, а також технічних засобів і способів попередження злочинних
  14. Стаття 12.30. Порушення Правил дорожнього руху пішоходом чи іншим учасником дорожнього руху, що спричинило створення перешкод у русі транспортних засобів або заподіяння легкої шкоди здоров'ю потерпілого
      дорожнього руху пішоходом, пасажиром транспортного засобу або іншим учасником дорожнього руху (за винятком водія транспортного засобу), що призвело до створення перешкод у русі транспортних засобів, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі одного мінімального розміру оплати праці. 2. Порушення Правил дорожнього руху пішоходом, пасажиром транспортного засобу або
© 2014-2022  yport.inf.ua