Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 2. Малозначне діяння


Ознака суспільної небезпеки злочину більш повно розкривається законодавцем у ч. 2 ст. 14 КК, яка дає поняття малозначність діяння: «Не є злочином дія (бездіяльність), хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але в силу мало-значущості не що представляє суспільної небезпеки».
Сенс ч. 2 ст. 14 КК полягає в тому, що злочином може бути визнано діяння, що володіє характерною для кримінального закону ступенем суспільної небезпеки. У випадку лише фор-мального збіги ознак вчиненого діяння з тими при-знаками, які описані в законі, за відсутності можливості заподіяння охоронюваним суспільним відносинам суттєво-ного шкоди діяння не повинно розглядатися в якості переступив-лення за відсутністю одного з його ознак - суспільної небезпеки . Діяння в подібних ситуаціях має незначний ступінь суспільної небезпеки, яка не доходить до рівня
С. 52); осудності і досягнення особою віку відповідальності (Мар-
ців А. І. Злочин: сутність і зміст. Омськ, 1986. С. 24-28).
1 Красиков Ю.А., Алакаев А.М. Кримінальне право. Загальна частина. Курс лек-
ций. Лекції 2-3. Поняття злочину. Множинність злочинів. М.,
1996. С. 76-77. Див про це: Дурманов Н.Д. Поняття злочину., 1948.
С. 190; Кузнєцова Н.Ф. Злочин і злочинність. М., 1969. С. 100.

Суспільної небезпеки, характерної для злочинів. Уго-ловного справу в таких випадках не може бути порушено, а возбу-ждения справа підлягає припиненню за відсутністю в діянні складу злочину за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 24 КПК.
Діяння може бути визнано малозначним, а особа, яка його вчинила, не підлягає кримінальній відповідальності, на-приклад, при незначності заподіяної шкоди (крадіжка ма-лоценной речі, пошкодження майна, якщо для його відбудови не вимагається значних витрат). При вчиненні умисного злочину має бути встановлено, що уми-сел винного був спрямований саме на вчинення малозначим-тельного діяння і заподіяння наслідків, що не володіють ви-сокой ступенем суспільної небезпеки.
Так, Б. 28 грудня 1997, перебуваючи в торговому залі магазину, взяв шнурки вартістю 18 руб. і один тюбик крему для взуття за ціною 36 руб., і, не сплативши їх вартість, вийшов з торгового залу магазину, однак при виході був затриманий. Б. засуджений Тверським міжмуніципальний (районним) судом ЦАО м. Москви за ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 158 КК. Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду РФ 13 квітня 1999 скасувала вирок, вказавши на малозначність вчиненого деянія1.
У справі Г. Верховний Суд РФ залишив без зміни оправда-
вальний вирок, вказавши, що закон пов'язує поняття малозначим-ності з істотною шкодою, так як ознака суспільної небезпеки злочину передбачає саме таку качествен-ную визначеність. При вирішенні питання про малозначітелен-ності діяння враховуються реально настали шкідливі по-слідства, спосіб його вчинення, форма вини, мотив і мета. Оцінивши в сукупності всі обставини по справі Г., який незаконно виловив 8 штук кети на суму 4640 руб. з метою вживання в їжу при вкрай важкому матеріальному положенні сім'ї в умовах відсутності можливості отримати раз-рішення на ліцензований лов кети в 2004 р., суд обгрунтовано вказав у вироку, що дії Г. формально містять ознаки
1 БВС РФ. 2000. № 9. С. 7.

Злочину, передбаченого п. «в» ч. 1 ст. 256 КК, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки1.
Якщо ж винна особа замишляє заподіяти істотної шкоди, але з не залежних від нього причин не змогло цього до-битися, діяння не може вважатися малозначним. Наприклад, винний, вважаючи, що громадянин К. отримав великий гонорар і зберігає його в конверті, скоїв крадіжку конверта. На ділі вияви-лося, що гроші були покладені в банк, а в конверті знаходилося лист особистого характеру. У подібній ситуації малозначітелен-ність діяння відсутня, воно має бути розцінено як поку-шення на розкрадання у великому розмірі.
У випадку, якщо великий збиток є конструктивним, а не кваліфікуючою ознакою злочину (наприклад, неза-кінне отримання кредиту, є злочином, якщо причи-нило великий збиток, - ст. 176 КК), відсутність такої шкоди виключає ознака протиправності, тобто діяння і формально не підпадає під ознаки злочину; таким чином, подоб-ве діяння не може бути визнано малозначним.
При вчиненні діяння з невизначеним наміром, тобто якщо особа передбачала можливість настання різних за тяжкості наслідків і бажала настання будь-якого з них, відповідальність настає за ті наслідки, які фактично настали. При-чинение при цьому несуттєвого шкоди не може бути розцінено як малозначне діяння, оскільки малозначність кон-статиром лише при збігу суб'єктивного та об'єктивного моментів: прагнення до наступу незначних наслідків і реального заподіяння таких наслідків. Так, викрадаючи гаманець, особа зазвичай не знає, яка сума грошей у ньому міститься, і бажає заволодіти будь-якою сумою. У разі, якщо гаманець оказ-ється порожнім, діяння не може бути розцінено як малозначим-тельное, оскільки свідомістю і бажанням винного який охоплює-лось і заподіяння істотно більш тяжких наслідків.
Малозначність вчинку можуть зумовити лише призна-ки, які проявилися у скоєному діянні (спосіб здійснений-ня злочину, його мотив, мета, ступінь вини особи і т.д.).
1 Наглядове ухвалу Верховного Суду РФ від 3 серпня 2006 р. Де-
ло № 64-Дп06-13 / / УПС «КонсультантПлюс».

Обставини, не проявилися в діянні (щире рас-Каяні особи після вчинення злочину, добровільне віз-міщення заподіяної шкоди, спосіб життя винного до со-вершення злочину, сімейний стан та ін.), при визна - леніі його злочинності враховуватися не повинні.
Ознаки, що визначають малозначність діяння, перебуваючи-дятся у зворотному зв'язку з об'єктом посягання: чим більшу важливість і значимість представляють суспільні відносини, які були порушені вчиненим діянням, тим меншу шкоду означає визнання діяння малозначним.
Малозначні діяння слід відрізняти від обставин,
виключають злочинність діяння, передбачених ст. 37-42
КК. Малозначні діяння не є злочинними, але володіють деякою (невисокою) ступенем суспільної небез-ності. Соціальна ж природа обставин, що виключають пре-доступність діяння, така, що ці діяння є суспільно корисними або суспільно нейтральними.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Малозначне діяння "
  1. Стаття 138. Порушення таємниці листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних або інших повідомлень Коментар до статті 138
    малозначне діяння. Так, наприклад, навряд чи може бути визнано злочином діяння, при якому сусід з цікавості витягнув з поштової скриньки лист і, прочитавши його, повернув на місце. Діяння було скоєно єдиний раз. Формально в цій ситуації складу злочину має місце. Однак відсутність суспільно небезпечних наслідків, єдиний факт такої дії дають підстави для
  2. Коментар до п.
    малозначність не становить суспільної небезпеки (наприклад, крадіжка коробка сірників). Питання про визнання того чи іншого діяння малозначним - це питання факту і знаходиться в компетенції органів попереднього слідства та суду. Кримінальну справу про таке діяння не повинно бути порушено, а порушена підлягає припиненню за відсутністю складу злочину. Малозначне
  3. 3. Злочин - суспільно небезпечне діяння
    малозначність діяння, згідно з ч. 2 ст. 14 КК, злочином не є. Суспільна небезпека як окремих злочинів, так і злочинності в цілому досить динамічна і варіативна. Її детермінують дві підсистеми факторів - кримінологічні (причини та умови злочинності, ефективність профілактики) та кримінально-політичні (пріоритетні напрямки боротьби зі злочинністю, традиції та
  4. 6. Малозначне діяння
    малозначність не становить суспільної небезпеки ". Малозначне діяння не є злочином за наявності одночасно двох умов. Перше: воно має формально підпадати під ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Іншими словами, в ньому чисто зовні має бути присутня кримінальна протиправність. Друге: в ньому відсутня інша властивість злочину -
  5. 4. Види складів злочинів
    малозначне діяння, по граматичному тлумаченню виходить, що формальні склади є складами чисто зовні, а не змістовно. Але справа, звичайно, не тільки в невдалій термінології. Суть лежить глибше. Переконливу критику "формальних" складів навів ще А.Н.Трайнін в раніше згадуваної монографії 1957 "Загальне вчення про склад злочину". Відтоді вона неодноразово
  6. 1. Поняття і значення об'єкта злочину
    малозначність реального або можливої шкоди якому-небудь благу, навіть охороняється кримінальним правом, не може йти мова про злочин (ч. 2 ст. 14 КК - малозначне діяння), оскільки об'єкт не зазнає того збитку, який передбачається від злочину. 5. Об'єкт злочину дозволяє визначити характер і ступінь суспільної небезпеки злочинного діяння, тобто якого саме
  7. Виноски
    малозначне діяння. * (535) Див: Наумов А.В. Російське кримінальне право. Загальна частина. М.: БЕК, 1997. С. 525. * (536) Збірник постанов пленумів Верховного Суду СРСР. 1924-1986 рр.. М., 1987. С. 472. * (537) Див, наприклад: Наумов А.В. Російське кримінальне право. Загальна частина. М.: БЕК, 1997. С. 332-334; Коментар до Кримінального кодексу РФ. М.: Вердикт, 1996. С. 62; Коментар до
  8. 17.4. Звільнення від адміністративної відповідальності та її виключення за чинним російським законодавством
    малозначність адміністративного правопорушення, видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання, скасування закону, який встановлює адміністративну відповідальність, закінчення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, смерть фізичної особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне
  9. § 3. Способи і обсяг тлумачення правових норм
    малозначність, що не заслуговують уваги і т.д., а в сенсі їх недійсності, оспорімості, протизаконність. Кримінальне право оперує поняттям "холодна зброя". " Холодне "знову ж таки не в прямому сенсі слова (" негарячу "), а в значенні невогнепальна і Негазовий. Таких слововживань в законодавстві багато. Систематичний спосіб означає, що норма права повинна тлумачитися не § 2. Правопорушення: поняття, ознаки, види
  10. малозначність, необхідна оборона, крайня необхідність і т.д., про що докладніше буде сказано нижче). Правопорушення включає в себе ряд обов'язкових ознак, що утворюють його склад. Встановлення складу правопорушення є юридичною кваліфікацією скоєного - вельми важливою з правової точки зору логічної операцією, безпосередньо зачіпає долю особистості (див. схему 58).
    малозначительность, необходимая оборона, крайняя необходимость и т.д., о чем подробнее будет сказано ниже). Правонарушение включает в себя ряд обязательных признаков, образующих его состав. Установление состава правонарушения является юридической квалификацией содеянного - весьма важной с правовой точки зрения логической операцией, непосредственно затрагивающей судьбу личности (см. схему 58).
© 2014-2022  yport.inf.ua