Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В.А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і функції фінансів


Історія людства - це історія розвитку економічних
процесів. У ході еволюції людство пройшло довгий і складність
ний шлях від простого товарообміну до товарно-грошових відносин
ніям. Але на будь-якому етапі розвитку держава приділяла саме при
сталеве увагу формуванню власних доходів, образу
чих спеціальні грошові фонди. Казна1 держави була
свідченням його могутності, показником його економічно
го розвитку. Приходячи до влади, будь-який правитель (цар, импера
тор та ін.) в першу чергу викликав до себе скарбника, щоб спра
витися про стан державної скарбниці, в Залежно від ко
торого будувалася подальша діяльність держави.
З XVIII в. в економічній літературі з'явився термін «фе
Нансі», який спочатку позначав всі грошові кошти дер
дарства. Проте в даний час поняття фінансів кілька
розширилося. Фінанси (фр.finance від лат. Financia - готівка,
дохід) - це узагальнюючий економічний термін, що означає як
фонди грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні держави
і підприємств, так і систему їх формування, розподілу і ис
користування. Самі фінанси не можуть існувати окремо від
відносин, що сприяють їх формуванню, тому в їх
поняття включається і спеціально створена державою систе
ма. Вона забезпечує постійний і планомірний процес ство
ня, розподілу і використання фінансів. За своїм мате
тивнотериторіального змістом фінанси являють собою фонди де
ніжних засобів.
1 Казна (від тюрк.) - Сховище грошей (див.: Фінансовий словник / AA Благо-
Датіні та ін - М., 2002).

Роль фінансів у державі визначається їх ключовим поло
жением: по-перше, вони пов'язані з громадськими економіч
ськими відносинами і є їх регулятором, по-друге, вони
впливають на фінансову політику держави. Історія держав
показує, що помилки, допущені щодо фінансів,
можуть привести до важких економічних і політичних по
наслідків. Фінансові кризи самі вперті і
охоплюють всі сфери державного і суспільного життя, а
в деяких випадках виходять за рамки держави і впливають на
світовий ринок («Велика депресія» США 1930-х рр.., фінан
вий криза Японії 1970-х рр.., енергетична криза в Європі
1980-х рр.., криза СРСР 1990-х рр.., фінансова криза в Росії
1998 р.).
Фінанси - це в першу чергу грошові кошти, що оп
ределяет їх роль в економічному розвитку держави. Володіючи
достатніми фінансовими ресурсами, можна успішно вирішувати
найскладніші завдання в будь-яких напрямках - економіці, зі
циальной сфері і т. д. Водночас, створюючи систему їх фор
мування, розподілу і використання, держава тим са
мим охороняє свої фінанси. З давніх часів за вчинення та
ких злочинів, як казнокрадство, виготовлення фальшивих
монет, застосовувалося суворе покарання, оскільки ці дії
завдавали серйозної шкоди державі. Відомий факт, коли в
ході військових дій в роки Першої світової війни кайзерів
ська Німеччина здійснила виготовлення і розповсюдження фаль
шівих фунтів стерлінгів на території Великобританії, нане
ся тим самим серйозний удар по економічній системі держави
ства, його фінансів.
Як видно з визначення, фінанси поділяються на два
основних види: державні і приватні (фінанси підприєм
тій). Вони мають суттєві відмінності, але й взаємопов'язані
між собою. Так, французький юрист Поль Марі Годме писав:
«Ні в якому разі не слід забувати про фундаментальне разли
чии між державними та приватними фінансами. Основні
відмінності між ними обумовлені тим фактом, що стан
приватних фінансів і динаміка приватних фінансів залежать від зако
нов ринкової економіки. .. Стан же і динаміка государ
дарських фінансів визначаються рішеннями держави і дей
ствиями публічної влади »1.
Відмінність державних фінансів від приватних можна звести
до наступного:
1) держава може в примусовому порядку забезпечити
свої доходи за допомогою системи оподаткування на відміну від
приватних осіб;
1 Годме П.М. Фінансове право. - М., 1978. - С. 41.

2) державні фінанси тісно пов'язані з грошовою сі
стемой, яка управляється державою і не залежить від волі
приватного особи, яка розпоряджається своїми фінансами;
3) державні фінанси орієнтовані на забезпечення
суспільних інтересів, а приватні - на отримання прибутку;
4) розміри державних фінансів набагато більше част
них;
5) держава за допомогою примусових дій може
вилучити приватні фінанси в свою власність (націоналізація,
конфіскація тощо).
У той же час встановлена нерозривний взаємозв'язок між дер
дарчими та приватними фінансами. Стан та обсяг част
них фінансів впливають на рівень доходів государ
ства, а в деяких випадках державні фінанси практиче
скі цілком залежать від приватних. Проте в історії були і країни,
фінанси яких складалися тільки з державних (наприклад,
СРСР), в даний час такий стан існує лише в
кількох країнах (КНДР, Куба). Так чи інакше державні
фінанси мають пріоритетом перед приватними, оскільки саме
допомогою державних доходів можна впливати на
економічну кон'юнктуру ринку.
Фінанси здійснюють чотири основні функції:
1) розподільну;
2) контрольну;
3) стимулюючу;
4) інформаційну.
За допомогою фінансів розподіляються валовий суспільний
продукт і національний дохід, що дозволяє державі забезпе
чити постійне і ефективний розвиток усіх галузей еконо
міки. Одночасно фінанси служать інструментом регулирова
ня ринкових відносин. Визначаючи основні напрямки де
ніжних потоків, держава забезпечує своє функционирова
ня і виконання різних завдань. Розподільна функція
фінансів проявляється і у вигляді планування доходів і витрат
держави, підприємств.
За допомогою фінансів забезпечується контроль виробництва і
розподілу матеріальних благ. Контрольна функція фінан
сов дозволяє регулювати ринкові процеси, зокрема під
тання співвідношення попиту і пропозиції, ціноутворення, на
личия окремих товарів на ринку (при їх браку - восстано
вити відповідний баланс). Водночас допомогою дер
дарчих фінансів забезпечується і контроль доходів част
них підприємств, громадян.
Фінанси є засобом стимулювання розвитку дер
дарства і суспільства. Вкладаючи кошти в пріоритет
ві напрямки, держава забезпечує отримання додаткового-

тільних доходів, які потім можуть бути використані для
здійснення інших економічних програм. Стимулююча
функція особливо яскраво проявляється у сфері оподаткування,
коли держава шляхом вилучення частини прибутку (доходів) або
обмежує процес розширення виробництва , або шляхом пре
доставляння певних пільг стимулює розвиток хозяйствен
но-фінансової діяльності підприємств і організацій.
Фінанси виконують і інформаційну функцію. Так, відбутися
яние фінансів дає можливість визначити фінансовий поло
ються підприємств і навіть цілих галузей. Прояв ж нега
тивних явищ у різних сферах, як правило, викликано недо
достатнє фінансування або іншими проблемами, що по
спонукає держава аналізувати дану інформацію і при
нимать відповідних заходів. Інформація про доходи та витрати
підприємств та організацій також дозволяє визначити основ
ві напрями державної бюджетної та податкової поли
тики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і функції фінансів "
  1. 1. Поняття і функції фінансів. Публічні та приватні фінанси.
    Функцій держави, її територіальних підрозділів, підприємств, організацій та уста-2) матеріальний аспект. Фінанси - грошові кошти, що акумулюються в державних фондах спеціального призначення. Фінанси - грошові фонди держави, його територіальних підрозділів, підприємств та установ, організацій. Грошові фонди - відособлена частина фінансових ресурсів, має цільове
  2. § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
    поняття "засідання". Сесії, засідання дають можливість всебічно враховувати досвід і думку всіх депутатів і представляються ними виборців, приймати рішення, що найповніше відповідають інтересам населення, місцевих умов і традицій. Сесії, засідання представницького органу муніципального району додатково покликані узгоджувати інтереси входять до муніципальний район міських,
  3. § 4. Правовий режим цінних паперів
    поняття цінного паперу міститься в нормі ч. 1 ст. 142 ПС. У відповідності з даним визначенням цінним папером визнається документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. З наведеної дефініції з очевидністю випливає цілий ряд характерних рис цінного паперу.
  4. § 2. Розрахунки і кредитування
    поняттям для ряду однотипних договорів, якими опосередковуються позикові або, що те ж саме, кредитні зобов'язання. Якими б специфічними або ускладненими не були умови різних варіантів позикових зобов'язань, всі вони вписуються в універсальну формулу договору позики: отримані в борг кошти повинні бути повернені позичальником позикодавцеві. Настільки ж універсальними є багато правових
  5. § 4. Страхування
    поняття правоздатності можливість юридичних осіб виступати як страхувальників не викликає особливих складнощів, то допуск тільки дієздатних фізичних осіб виступати в ролі страхувальників, видається, вимагає пояснень, тим більше, що ГК спеціальних вимог до страхувальників, громадянам, не передбачає. Справа в тому, що зазвичай сделкоспособность фізичної особи визначається в
  6. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
    поняттям відносин у сфері управління. Основним елементом змісту цих правовідносин є обов'язки підприємців, хоча й у сфері управління підприємцям надаються певні правові можливості, які вище були названі організаційно-предпосилочних правами. [1] Обов'язки підприємців у сфері управління носять загальнообов'язковий характер, тобто всі зобов'язані платити
  7. § 1. Поняття приватизації державного та муніципального майна і законодавство про приватизацію
    поняття приватизації. Як до Закону РРФСР «Про приватизацію державних і муніципальних підприємств у РСФСР» від 3 липня 1991 р., [3] так і після його прийняття в літературі велися безплідні спроби визначення понять «роздержавлення» і «приватизація», а також спори про критерії їх розмежування [4]. Не внесли ясності в поняття приватизації та зміни, передбачені законом від 5 червня 1992
  8. § 1. Загальна характеристика правового регулювання ринку цінних паперів
    поняття, види, вимоги до цінних паперів, правила передачі прав з цінних паперів і т. д. Цінні папери віднесені до об'єктів цивільних прав (див.: найменування підрозділу 3 ГК, до якого належить гл. 7). У чолі всього вісім статей (ст. 142-149 ЦК). Крім того, норми, що регламентують обіг цінних паперів, знаходяться також в інших частинах ГК (ст. 224,302, 389, 815, 816, 843, 844, 877-885, 912
  9. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
      поняття кредитної організації дається у ч. 1ст. 1 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність»: «кредитна організація - юридична особа, яка для отримання прибутку як основну мету своєї діяльності на підставі спеціального дозволу (ліцензії) Центрального банку Російської Федерації (Банку Росії) має право здійснювати банківські операції, передбачені цим
  10. § 3. Активні операції комерційних банків
      поняттю власних коштів (капіталу) стосовно кредитної організації »[3]. Цілям контролю за діяльністю комерційних банків служить певна система бухгалтерського обліку активних банківських операцій. У балансі банку їх активи групуються залежно від рівня ризику та ліквідності активів. Виділяються основні шість груп розміщених коштів в активі балансу комерційного банку:
© 2014-2022  yport.inf.ua