Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В.А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 52. Поняття та правові засади банківського кредиту


Банківський кредит, як і всі елементи, складові фі
нансових систему держави, являє собою економіч
ську і правову категорію. Як економічна категорія бан
ковский кредит є однією з форм руху позичкового ка
живила, в процесі якого виникають економічні отноше
ня по залученню тимчасово вільних грошових коштів хо
господарюючих суб'єктів і громадян кредитними організаціями та
створенню в них спеціальних фондів для подальшого переді
ставления юридичним і фізичним особам коштів
на певних умовах. Банківський кредит - невід'ємний
елемент процесу суспільного відтворення. При недолік в
чности власних фінансових ресурсів господарюючі суб'єктів
ти, діючі на різному праві власності, активно
залучають створений кредитними організаціями позичковий ка
живив для поповнення оборотних коштів, виробництва капі
тальних вкладень та інших цілей виробничого та непроиз
вальних характеру. Тому фонди, створювані кредитно
ми організаціями, входять у фінансову систему держави.
Як правова категорія банківський кредит являє зі
бій окремий фінансово-правовий інститут, сукупність норм
якого регулює відносини щодо формування кредитними
організаціями грошових фондів і надання юридичним
і фізичним особам коштів у тимчасове пользова
ня. Сутність банківського кредиту можна відобразити схематично
(схема 3).
Складність і багатоплановість суспільних відносин, віз
никають при банківському кредитуванні, вимагає застосування
різних методів при здійсненні їх регулювання. При

Схема 3

регулюванні відносин у сфері банківського кредиту примі
няется імперативний метод (метод «влади та приписів»),
властивий фінансовому праву, і диспозитивний метод (метод
«рівності сторін»), характерний для цивільно-правового ре
лювання. Так, норми фінансового права визначають способи
формування фондів кредитних організацій, порядок розбраті
ділення і використання коштів цих фондів, встановлюють пра
вила здійснення банківської діяльності, забезпечують кон
троль і нагляд у сфері банківського кредитування та ін Громадян
ско-правовими нормами регулюються договірні й інші орга
тва, що виникають при банківському кредитуванні, визна
ляется правове становище учасників даних відносин та ін
У науці і літературі висловлюються й інші точки зору з
питань банківського кредітованія1. Однак ніхто з учених і
фахівців не заперечує важливого значення банківського кредиту
у сфері фінансової діяльності держави.
Норми, що регулюють відносини з банківського кредитування
нию, складають підгалузь фінансового права - банківське пра
во. Але все частіше висловлюється думка про формування банків
ського права як самостійної галузі права, що має свій
власний предмет регулювання - суспільні отноше
ня, що виникають у процесі банківської діяльності.
Правові основи банківського кредитування закріплені в Кон
статиці Російської Федерації. Так, ст. 71 Конституції Росій
ської Федерації встановлює, що фінансове, кредитне регу
лирование і федеральні банки знаходяться у веденні Російської
Федерації.
До найважливішим правовим актам, що регулюють банківське
кредитування, відносяться Цивільний кодекс Російської Феде
рації, Федеральний закон від 10 липня 2002 р . № 86-ФЗ «Про Цент
рального банку Російської Федерації (Банку Росії)» та Феде
ральний закон від 3 лютого 1996 р. № 17-ФЗ « Про банки і банків
ської діяльності ». Відносини по банківському кредиту регули
руются також нормативними актами Президента та Уряду
Російської Федерації. Важливу роль в регулюванні банківського
кредитування грають інструкції, вказівки, накази та інші нор
нормативну акти Центрального банку Російської Федерації. Оп
певне місце в регулюванні банківського кредиту принади
лежить банківським обичаям2 і діловим звичаям.
1 Див: Фінансове право Російської Федерації: підручник / відп. ред. H.В. Ка-
расева. - М., 2000. - С. 20; Тосунян Г. А. Місце банківського права в системі
російського права / / Юридичний світ. - 1998. - № 8.
2 Звичаєм визнається склалося і широко застосовується в якій-небудь
діяльності правило поведінки, не передбачене законодавством і не
суперечить обов'язковим для учасників положенням законодавства або
договору. - Прямуючи. авт.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 52. Поняття та правові засади банківського кредиту "
  1. § 2. Правовий режим речей
    поняття, а здійснюючи свої правомочності і надаючи таку будівлю в оренду або використовуючи його в якості предмета іпотеки для отримання банківського кредиту, вона веде вже підприємницьку діяльність. Цей приклад показує, що практичне значення розмежування об'єктів речових прав на такі, які беруть участь тільки в комерційному обороті, і такі, які беруть участь в ньому поряд з
  2. § 4. Правовий режим цінних паперів
    поняття цінного паперу міститься в нормі ч. 1 ст. 142 ПС. У відповідності з даним визначенням цінним папером визнається документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. З наведеної дефініції з очевидністю випливає цілий ряд характерних рис цінного паперу.
  3. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    поняття, що характеризує особливості визначення умов договорів між певними комерційними організаціями і масовим споживачем. Необхідність захисту прав і законних інтересів споживачів вимагає оперативного та гнучкого регулювання умов таких договорів. Саме для цього Уряд РФ у випадках, встановлених законом, видає правила, обов'язкові для певних комерційних
  4. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    поняття, відповідні трьох основних моментів в механізмі звернення стягнення на заставлене майно. До них відносяться: підстави звернення стягнення на заставлене майно, порядок звернення стягнення на заставлене майно, реалізація заставленого майна. До підстав звернення стягнення на заставлене майно ст. 348 ГК РФ відносить невиконання або неналежне виконання боржником
  5. § 2. Розрахунки і кредитування
    поняттям для ряду однотипних договорів, якими опосередковуються позикові або, що те ж саме, кредитні зобов'язання. Якими б специфічними або ускладненими не були умови різних варіантів позикових зобов'язань, всі вони вписуються в універсальну формулу договору позики: отримані в борг кошти повинні бути повернені позичальником позикодавцеві. Настільки ж універсальними є багато правових
  6. § 1. Поняття інвестиційної діяльності та інвестиційне законодавство
    понятійний апарат. Тут він непридатний і, отже, не може висловити дійсну сутність глибоко абстрактних економічних явищ. Тому тут не можна використовувати поняття власності і власника в їх юридичному сенсі. Враховуючи це, для економічного визначення інвестицій та інвестиційної діяльності питання про власності не має принципового значення. Комерційне
  7. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    поняття кредитної організації дається у ч. 1ст. 1 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність»: «кредитна організація - юридична особа, яка для отримання прибутку як основну мету своєї діяльності на підставі спеціального дозволу (ліцензії) Центрального банку Російської Федерації (Банку Росії) має право здійснювати банківські операції, передбачені цим
  8. § 3. Активні операції комерційних банків
    поняттю власних коштів (капіталу) стосовно кредитної організації »[3]. Цілям контролю за діяльністю комерційних банків служить певна система бухгалтерського обліку активних банківських операцій. У балансі банку їх активи групуються залежно від рівня ризику та ліквідності активів. Виділяються основні шість груп розміщених коштів в активі балансу комерційного банку:
  9. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    поняття «господарюючий суб'єкт» - це не правове поняття і не правовий термін, у всякому разі не цивільно-правовий. Така термінологія цілком доречна в економічній літературі, проте з правової точки зору цей термін не несе ніякої змістовної навантаження. У тексті закону говориться також про придбання селянським господарством статусу юридичної особи. І тут допущена прикра
  10. § 2. Зовнішньоторговельні операції
    поняття. Його встановлення, як виявляється з норми ст. 7, п.2, має здійснюватися відповідно до загальних принципів, на яких Конвенція заснована, а за відсутності таких принципів - згідно із застосовним національним правом. Так, якщо договір міжнародної купівлі-продажу підпорядкований російському праву, слід звернутися до норми ст. 458, п.1 ЦК, згідно Комерційне право. Ч. II. Під
© 2014-2022  yport.inf.ua