| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9.2. Порядок розробки і впровадження інформаційних систем, технологій і засобів забезпечення |
||
|
Відносини, що виникають при розробці та впровадженні інформаційних систем, технологій та засобів їх забезпечення, регулюються нормами цивільного законодавства, в першу чергу Цивільного кодексу РФ (гл. 38 «Виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт»). Роботи, пов'язані із створенням та введенням в дію автоматизованих інформаційних систем, технологій та засобів їх забезпечення, включаючи проведення науково-дослідних робіт, проектних робіт зі створення таких об'єктів, виконуються на умовах договору на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (ст. 769 ЦК). За договором на виконання науково-дослідних робіт виконавець зобов'язується провести обумовлені технічним завданням замовника наукові дослідження, а за договором на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт - розробити зразок нового вироби, конструкторську документацію на нього або нову технологію, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її. Умови договорів на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт повинні відповідати законам і іншим правовим актам про виняткові права (інтелектуальної власності). Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто. Він має право залучати до виконання договору на виконання науково-дослідних робіт третіх осіб лише за згодою замовника (ст. 770 ЦК). При виконанні дослідно-конструкторських або технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до його виконання третіх осіб. До відносин виконавця з третіми особами застосовуються правила про генерального підрядника і субпідрядників (ст. 706 ГК). Якщо інше не передбачено договорами на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, сторони зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей, що стосуються предмета договору, ходу його виконання та отриманих результатів. Обсяг відомостей, визнаних конфіденційними, визначається в договорі. Кожна зі сторін зобов'язується публікувати отримані при виконанні роботи відомості, визнані конфіденційними, тільки за згодою іншої сторони (ст. 770 ЦК). Сторони в договорах на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт мають право використовувати результати робіт, в тому числі здатні до правової охорони, в межах і на умовах, передбачених договором. Якщо інше не передбачено договором, замовник має право використовувати передані йому виконавцем результати робіт, в тому числі здатні до правової охорони, а виконавець - отримані ним результати робіт для власних потреб. Виконавець в договорах на виконання науково- дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт зобов'язаний: виконати роботи відповідно до погодженого із замовником технічним завданням і передати замовнику їх результати в передбачений договором строк; узгодити із замовником необхідність використання охоронних результатів інтелектуальної діяльності, що належать третім особам, і придбання прав на їх використання; своїми силами і за свій рахунок усувати допущені з його вини у виконаних роботах недоліки, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних параметрів, передбачених у технічному завданні або в договорі; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або про недоцільність продовження роботи; гарантувати замовнику передачу отриманих за договором результатів, що не порушують виключних прав інших осіб. Замовник у договорах на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт зобов'язаний: передавати виконавцеві необхідну для виконання роботи інформацію; прийняти результати виконаних робіт і оплатити їх. Договором може бути також передбачений обов'язок замовника видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко- економічні параметри) мул і тематику робіт. Якщо в ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результатів внаслідок обставин, не залежних від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором на виконання науково-дослідних робіт результати, але не понад відповідної частини ціни робіт, зазначеної в договорі. Якщо в ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявляється виникла не з вини виконавця неможливість або недоцільність продовження робіт, замовник зобов'язаний оплатити понесені виконавцем витрати. Виконавець несе відповідальність перед замовником за порушення договорів на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, якщо не доведе, що таке порушення сталося не з вини виконавця (п. 1 ст. 401 ЦК). Виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані їм замовнику, в межах вартості робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості робіт за договором. Втрачена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених договором. Цивільним кодексом РФ регулюються відносини, що виникають при укладенні державних контрактів на виконання підрядних робіт для державних потреб, у тому числі для розробки державних автоматизованих інформаційних систем. До державних контрактів на виконання науково-дослідних робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт для державних потреб застосовуються правила ст. 763-768 ЦК. За державним контрактом на виконання підрядних робіт для державних потреб підрядник (виконавець) зобов'язується виконати проектні та інші роботи і передати їх державному замовнику, а державний замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх або забезпечити їх оплату. За державним контрактом державним замовником виступають державний орган, що володіє необхідними інвестиційними ресурсами, або організація, наділена відповідним державним органом правом розпоряджатися такими ресурсами, а підрядником (виконавцем) - юридична особа або громадянин. Підстави та порядок укладення державного контракту визначаються відповідно до положень ст. 527 і 528 ГК РФ. Державний контракт повинен містити умови про обсяг і про вартість підлягає виконанню роботи, терміни її початку і закінчення, розмір та порядок фінансування та оплати робіт, способи забезпечення виконання зобов'язань сторін. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна" 9.2. Порядок розробки і впровадження інформаційних систем, технологій і засобів забезпечення " |
||
|
||