Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеорія права і держави → 
« Попередня Наступна »
М.І. Абдулаєв. Теорія держави і права. Підручник, 2004 - перейти до змісту підручника

4.3. Правові основи організації державної служби


Державна служба - це професійна діяльність щодо забезпечення виконання повноважень державних органів. Державна служба в Російській Федерації включає в себе:
- федеральну державну службу, що знаходиться у веденні Російської Федерації;
- державну службу суб'єктів Російської Федерації, що знаходиться у їх віданні.
Нормативно-правовою базою організації державної служби в Російській Федерації є: Конституція Російської Федерації, Федеральний закон "Про основи державної служби Російської Федерації" від 31 липня 1995 р. N 119-ФЗ з наступними змінами та доповненнями , федеральні закони та інші нормативні правові акти Російської Федерації, а також конституції, статути, закони та інші нормативні правові акти суб'єктів Російської Федерації.
Державна служба грунтується на таких правових принципах:
- верховенства Конституції Російської Федерації і федеральних законів над іншими нормативними правовими актами, посадовими інструкціями при виконанні державними службовцями посадових обов'язків і забезпечення їх прав;
- пріоритету прав і свобод людини і громадянина, їх безпосередньої дії: обов'язки державних службовців визнавати, дотримуватися і захищати права і свободи людини і громадянина;
- єдності системи державної влади, розмежування предметів ведення між Російською Федерацією та суб'єктами Російської Федерації;
- поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;
- рівного доступу громадян до державної службі відповідно до їх здібностей і професійною підготовкою;
- обов'язковості для державних службовців рішень, прийнятих вищестоящими державними органами і керівниками в межах їх повноважень та відповідно до законодавства Російської Федерації;
- єдності основних вимог, що пред'являються до державної служби;
- професіоналізму і компетентності державних службовців;
- гласності у здійсненні державної служби;
- відповідальності державних службовців за підготовлювані і прийняті рішення, невиконання або неналежне виконання ними своїх посадових обов'язків;
- позапартійності державної служби; відділення релігійних об'єднань від держави;
- стабільності кадрів державних службовців в державних органах.
Державна посада - це посада у федеральних органах державної влади, органах державної влади суб'єктів Російської Федерації, а також в інших державних органах, утворених відповідно до Конституції Російської Федерації, з встановленим колом обов'язків по виконанню і забезпеченню повноважень даного державного органу, грошовим утриманням і відповідальністю за виконання цих обов'язків.
Всі державні посади в Російській Федерації поділяються на три основні категорії: "А", "Б" і "В".
Державні посади категорії "А" встановлюються Конституцією Російської Федерації, федеральними законами (державні посади Російської Федерації), конституціями, статутами суб'єктів Російської Федерації (державні посади суб'єктів Російської Федерації) для безпосереднього виконання повноважень державних органів (Президент Російської Федерації, Голова Уряду Російської Федерації, голови палат Федеральних Зборів Російської Федерації, керівники органів законодавчої та виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, депутати, міністри, судді та інші).
Державні посади категорії "Б" засновуються у встановленому законодавством Російської Федерації порядку для безпосереднього забезпечення виконання повноважень осіб, які займають посади категорії "А".
Державні посади категорії "В" засновуються державними органами для виконання і забезпечення їх повноважень, тобто не конкретних посадових осіб, а державних органів як таких.
Державний службовець - це посадова особа, що перебуває на державній службі, яка виконує обов'язки, передбачені займаної державною посадою, і отримує за свою діяльність грошову винагороду з коштів федерального бюджету чи коштів бюджету відповідного суб'єкта Російської Федерації.
Державним службовцям може бути тільки громадянин Російської Федерації. Іноземні громадяни або особи без громадянства не можуть бути державними службовцями. Не можуть бути державними службовцями і громадяни Російської Федерації, які мають громадянство іноземної держави (подвійне громадянство). Виняток становлять випадки, коли їх доступ до державної служби прямо врегульовано на взаємній основі міждержавними угодами.
Державна посаду встановлюється тільки в державних органах. Не є державними службовцями службовці державних підприємств, установ та організацій (у тому числі закладів охорони здоров'я, культури, освіти тощо).
Залежно від виду державного органу розрізняються державні службовці:
- органів представницької (законодавчої) влади - апаратів палат Федеральних Зборів і законодавчих органів суб'єктів Російської Федерації;
- органів виконавчої влади - Адміністрації Президента Російської Федерації, адміністрацій президентів (голів) суб'єктів Російської Федерації, апаратів Уряду Російської Федерації і урядів суб'єктів Російської Федерації, апаратів міністерств та відомств;
- органів судової влади - апаратів Конституційного Суду Російської Федерації, конституційних судів республік у складі Російської Федерації і статутних судів інших суб'єктів Російської Федерації, апаратів Верховного Суду Російської Федерації та відповідних судів загальної юрисдикції, апаратів Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та відповідних арбітражних судів Російської Федерації;
- органів Прокуратури РФ.
Державний службовець при виконанні своїх посадових обов'язків вступає у певні правові відносини. По-перше, це відносини державного службовця з державним органом з приводу своєї професійної (трудової) діяльності. По-друге, це відносини державного службовця з третіми особами - організаціями або громадянами. Такі відносини виникають у зв'язку з виконанням державним службовцем державно-владних повноважень (прийняття рішень, обов'язкових для третіх осіб, та ін.)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4.3. Правові основи організації державної служби "
  1. § 1. Поняття муніципального права. Предмет і метод муніципального права
    правових норм, що закріплюють і регулюють певне коло суспільних відносин. Предметна визначеність - головна умова формування і розвитку муніципального права. Предметом муніципального права є коло суспільних відносин, що складаються у сфері місцевого самоврядування. При визначенні предмета муніципального права та особливостей його методу необхідно враховувати цілий ряд
  2. § 3. Джерела муніципального права.
    Правового простору місцевого самоврядування: населення муніципального освіти самостійно вирішує питання місцевого значення; економічною основою місцевого самоврядування є муніципальна власність, право і тягар володіння, користування і розпорядження якої належить населенню муніципального освіти; система місцевого самоврядування включає інститути
  3. § 4. Організація місцевої влади в радянський період. Місцеве самоврядування в пострадянський період
    правового статусу місцевих органів влади була піднята в період підготовки та обговорення проекту Конституції СРСР 1977 р. Підсумком стало закріплення в Конституції положення про наявність в Радянському Союзі системи місцевих органів державної влади, в принциповому плані не відрізняється від раніше діючого конституційного положення. --- Див: Видрін І.В.,
  4. § 2. Організація місцевого самоврядування в закритих адміністративно-територіальних утвореннях.
    Правові акти органів місцевого самоврядування щодо ЗАТЕ можуть діяти обмежено, оскільки рішення деяких питань, пов'язаних із забезпеченням охорони державної таємниці в ЗАТО, покладено на відповідні федеральні органи виконавчої влади. У ЗАТЕ може бути встановлений особливий режим використання земель. Рішення про участь у приватизації майна фізичних і
  5. Глава 7. ПИТАННЯ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ.
    Правові акти як нормативного, так і правозастосовчого (індивідуального) характеру. До питань місцевого значення поселення відносяться: 1) формування, затвердження, виконання бюджету поселення і контроль за виконанням даного бюджету; 2) встановлення, зміна та скасування місцевих податків і зборів поселення; 3) володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває в муніципальній
  6. § 3. Статут муніципального освіти.
    Правових актів особливе значення належить до статуту муніципального освіти. У статуті, є своєрідною муніципальної конституцією, вказуються основні положення з організації та діяльності місцевого співтовариства. Як правило, в статуті муніципального освіти містяться не тільки норми організації місцевого самоврядування у відповідному муніципальному освіту, а й перелік
  7. § 4. Статус депутата, члена виборного органу, виборного посадової особи місцевого самоврядування
    правові основи взаємодії. М., 2001. 2. Ігнатюк Н.А. Система органів місцевого самоврядування / / Журнал російського права. 1998. N
  8. § 2. Виборча комісія муніципального освіти
    правовим актом органу місцевого самоврядування виборчої комісії муніципального освіти може бути надано статус юридичної особи. При проведенні місцевих референдумів виборчі комісії муніципальних утворень діють в якості комісій референдуму. Фінансове забезпечення діяльності виборчої комісії муніципального освіти, територіальної комісії, що діють на
  9. § 1. Поняття і принципи муніципальної служби.
    Правового становища муніципальних службовців в Російській Федерації. Муніципальна служба заснована на наступних принципах: верховенства Конституції Російської Федерації, федеральних і регіональних законів над іншими нормативними правовими актами, посадовими інструкціями при виконанні муніципальними службовцями посадових обов'язків і забезпечення прав муніципальних службовців; пріоритету прав
  10. § 3. Права та обов'язки муніципального службовця
    правовими актами органів місцевого самоврядування відповідно до федеральними та регіональними законами. Як правило, муніципальний службовець має право на: ознайомлення з посадовими документами, що визначають його права та обов'язки за замещаемой посади; забезпечення належних організаційно-технічних умов, необхідних для виконання посадових обов'язків; оплату праці та
© 2014-2022  yport.inf.ua