Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко, Ю. В. Байгушева. Цивільне право: підручник: у 3-х томах
Том 2. Частина 1., 2010 - перейти до змісту підручника

§ 2. Правові наслідки дарування

Вимога про скоєння заборгованого надання. На відміну від ручного, або реального, дарування, при якому дарувальник не зобов'язує до вчинення надання * (118), дарственное обіцянку, будучи зобов'язальним договором, обгрунтує вимогу обдаровуваного до дарувальника про вчинення заборгованого надання та кореспондуючих цій вимозі обов'язок дарувальника. Зазначені вимога і обов'язок виникають з укладенням договору, а якщо він зроблений під відкладальною умовою чи потребує державної реєстрації - відповідно з настанням умови або з моменту реєстрації договору.
Одночасно з вимогою про вчинення заборгованого надання у обдаровуваного виникає право відмовитися від прийняття дарунка, або, що одне і те ж, відмовитися від договору дарування (п. 1 ст. 573 ЦК). Будучи за своєю правовою природою регулятивним правом на свою поведінку, воно здійснюється за допомогою одностороннього волевиявлення обдаровуваного, зверненого до дарувальника. Відмова потребує письмовій формі, якщо в такій же формі було скоєно дарування. У разі державної реєстрації дарування відмова також підлягає державній реєстрації (п. 2 ст. 573 ЦК).
Здійснення обдаровуваним права відмовитися від договору дарування тягне припинення обгрунтованого договором вимоги про вчинення заборгованого надання та корреспондирующей цій вимозі обов'язки. Якщо дарування було скоєно в письмовій формі, то дарувальнику прочитується домагання проти обдаровуваного на відшкодування реальних збитків, завданих йому відмовою від договору (п. 3 ст. 573 ЦК).
Відповідальність дарувальника. З тієї обставини, що п. 3 ст. 576 ЦК не робить відсилання на ст. 390 ГК, випливає, що дарувальник не відповідає за недолік подарованого вимоги (наприклад, за те, що воно обтяжене запереченням боржника про сплив позовної давності). Аналогічним чином має вирішуватися питання про відповідальність дарувальника за недолік подарованої речі, оскільки річ дарується в тому стані, в якому вона належить дарувальнику. Тому особа, яка подарувала гроші, які, як з'ясовується згодом, виявилися підробленими, не повинно надавати справжні * (119).
Однак дарувальник несе деліктну відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну обдаровуваного громадянина внаслідок нестачі подарованої речі, якщо цей недолік виник до передачі речі обдаровуваному; не відноситься до числа явних і дарувальник, який хоч і знав про нестачу, але не попередив про нього обдаровуваного (ст. 580 ЦК). Припис ст. 580 ГК знаходить відповідне застосування при заподіянні шкоди майну громадянина внаслідок нестачі подарованого йому вимоги, а також у разі заподіяння шкоди майну юридичних осіб внаслідок недоліків подарованих їм речей чи вимог.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Правові наслідки дарування "
  1. § 1. Поняття договору у сфері підприємництва
    правового договору (загальногромадянської угоди). Тому його поняття грунтується на тому визначенні договору, яке закріплене в Цивільному кодексі Російської Федерації. Відповідно до нього «договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків» (п. 1 ст. 420 ЦК). Договір у сфері підприємництва (торгова угода)
  2. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). Сторонами договору купівлі-продажу можуть бути будь-які фізичні
  3. § 2. Права, обов'язки і відповідальність платників податків
    правової форми підприємництва, використання передбачених законом пільг, використання прогалин і суперечностей законодавства [1]. На практиці використовуються й інші прийоми податкового планування, хоча законність деяких з них викликає сумніви. Так, можливість заміни одних цивільно-правовьк договорів (НЕ-сприятливих) на інші (сприятливі для оподаткування) обмежена
  4. § 2. Предмет цивільного права
    правове становище учасників цивільного обороту, підстави виникнення та порядок здійснення права власності та інших речових прав, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації (інтелектуальних прав), регулює договірні та інші зобов'язання, а також інші майнові та особисті немайнові відносини, засновані
  5. § 2. Цивільна дієздатність громадян
    правову природу, вона не отчуждаема і не може бути обмежена інакше як у випадках і в порядку, встановлених законом. Повна або часткова відмова громадянина від дієздатності, а також інші угоди, спрямовані на її обмеження, нікчемні, крім випадків коли такі угоди дозволяє закон (п. 1, 3 ст. 22 ЦК). Якщо громадянин, доти поки він залишається в живих, не може бути позбавлений
  6. § 2. Поняття і основні види угод
    правового наслідки. Допомогою угод суб'єкти цивільного права встановлюють, змінюють або припиняють свої цивільні права та обов'язки за своєю вираженою зовні волі і в своєму інтересі (абз. 1 п. 2 ст. 1 ЦК). Необхідною частиною будь-якої угоди служить волевиявлення, тобто вираження приватної волі викликати певне правовий наслідок. Волевиявлення є як виявленням волі,
  7. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    правовими наслідками, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її вчинення. По-третє, необхідно, щоб
  8. § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
    правову регламентацію приватна власність на землю отримала з прийняттям ФЗ "Про внесення змін до Цивільного кодексу Російської Федерації і Федеральний закон від 16 квітня 2001 р." Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації "* (853), який ввів в дію гол. 17 ЦК (за винятком норм гл. 17 ГК з регулювання угод з сільськогосподарськими угіддями), а
  9. § 4. Право постійного (безстрокового) користування і довічного успадкованого володіння
    правового регулювання зазначених прав виступає ЗК і гл.17 ЦК. При цьому норми ЗК мають пріоритет перед положеннями гл. 17 ГК огляду на те, що ЗК слід розглядати по відношенню до ГК як спеціальний і пізніший закон. Крім того, ЗК займає рівне з ГК положення в ієрархії джерел цивільного законодавства. Стосовно до питань про підстави виникнення (припинення) та
  10. § 4. Суб'єкти зобов'язання
    правову природу, а тому не можуть розглядатися як однопорядкові величини і протиставлятися одне одному. Тільки неправильним уявленням про сутність аналізованих угод можна пояснити зустрічаються в доктрині та судовій практиці твердження про колізії "оплатній поступки" і "купівлі-продажу права вимоги "* (1121). Договір поступки являє собою абстрактну угоду. Це
© 2014-2021  yport.inf.ua