| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Зміст і виконання договору позики |
||
|
Відповідальність за недоліки речі, переданої у безоплатне користування, носить обмежений характер порівняно з відповідальністю орендодавця за договором оренди (ст. 612 ЦК) або продавця за договором купівлі-продажу (ст. ст. 475 - 476 ЦК) за аналогічне порушення. По-перше, ссудодатель відповідає лише за ті недоліки речі, які він навмисно або з грубої необережності не вказав при укладенні договору (п. 1 ст. 693 ЦК). Ссудодатель не відповідає за недоліки речі, які були ним обумовлені при укладенні договору, або були заздалегідь відомі ссудополучателю, або повинні були бути виявлені ссудополучателем під час огляду речі або перевірки її справності при укладенні договору або при передачі речі (п. 3 ст. 693 ГК). По-друге, при виявленні недоліків у переданій речі ссудополучатель має право вибору тільки з двох можливостей: або вимагати від ссудодателя безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування своїх витрат на їх усунення, або достроково розірвати договір і відшкодувати понесений їм реальний збиток. При цьому ссудодатель, сповіщений про вимоги ссудополучателя або про його намір усунути недоліки речі за рахунок ссудодателя, може без зволікання провести заміну несправної речі іншої аналогічної річчю, що знаходиться в належному стані (п. 2 ст. 693 ЦК). Обов'язок ссудодателя попередити ссудополучателя про всі права третіх осіб на цю річ (сервітут, право застави тощо) повинна виконуватися при укладанні договору безоплатного користування. Невиконання цього обов'язку дає ссудополучателю право вимагати розірвання договору та відшкодування понесених ним реального збитку (ч. 2 ст. 694 ЦК). Передача речі у безоплатне користування не є підставою для зміни або припинення прав третіх осіб на цю річ (ч. 1 ст. 694 ЦК). Обов'язок ссудополучателя за змістом речі полягає в підтримці речі, отриманої у безоплатне користування, у справному стані, включаючи здійснення поточного та капітального ремонту, та прийнятті на себе всіх витрат на її утримання, якщо інше не передбачено договором безоплатного користування (ст. 695 ЦК). Покладання законом на ссудополучателя обов'язків щодо здійснення капітального ремонту також показує відмінність між оплатним договором оренди і безоплатним договором позики. Ссудополучатель зобов'язаний користуватися переданої йому в безоплатне користування річчю відповідно до умов договору, а якщо такі умови в договорі не встановлені, то відповідно до призначення речі. При порушенні цього обов'язку ссудодатель має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (п. 2 ст. 689, п. п. 1 і 3 ст. 615 ЦК). Ссудополучатель має право виробляти поліпшення у майні, переданому йому в безоплатне користування. Вироблені ссудополучателем віддільні поліпшення є його власністю, якщо інше не передбачено договором позики (п. 2 ст. 689, п. 1 ст. 623 ЦК). Якщо ссудополучатель без згоди ссудодателя справить невіддільні поліпшення в переданої йому речі, то вартість таких поліпшень відшкодуванню не підлягає (п. 2 ст. 689, п. 3 ст. 623 ЦК). Переобладнання, переоснащення, перепланування і інші зміни в предметі позики можливі за згодою ссудодателя з дотриманням норм публічного права. У період перебування у ссудополучателя речі, переданої у безоплатне користування, ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження цієї речі лежить на ньому (ст. 696 ЦК), якщо: а) річ загинула або була зіпсована у зв'язку з тим, що ссудополучатель використовував її не відповідно до договору безоплатного користування або призначенням речі; б) ссудополучатель передав її третій особі без згоди ссудодателя (за згодою ссудодателя ризик падає на ссудодателя); в) з урахуванням фактичних обставин ссудополучатель міг запобігти її загибель або псування, пожертвувавши своєю річчю, але вважав за краще зберегти свою річ. У всіх інших випадках, коли ссудополучатель використовував річ, передану йому в безоплатне користування, сумлінно, з проявом повної уважності і дбайливості у відповідності з умовами договору та призначенням речі, ризик випадкової загибелі речі падає на її власника (ст. 211 ЦК). У договорі позики особливим чином вирішується питання про відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам в результаті використання предмета позики. За загальним правилом відповідальність за таку шкоду несе ссудодатель, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок наміру або грубої необережності ссудополучателя або особи, у якого ця річ виявилася за згодою ссудодателя (ст. 697 ЦК). Однак якщо річ, передана у безоплатне користування, є джерелом підвищеної небезпеки і в результаті її фактичної експлуатації персоналом ссудополучателя заподіяно шкоду третій особі, то згідно абз. 2 п. 1 ст. 1079 ЦК така шкода має бути відшкодована ссудополучателем як титульним власником джерела підвищеної небезпеки. Якщо річ, що є джерелом підвищеної небезпеки, передається в безоплатне користування ссудополучателю з екіпажем, який складається з осіб, які є працівниками ссудодателя, і здійснює експлуатацію речі на користь ссудополучателя, то за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок такої експлуатації, відповідальність буде нести ссудодатель, бо він залишається його власником. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3. Зміст і виконання договору позички " |
||
|
||